Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №240/17272/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/17272/26

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування рішення, вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 27.03.2026 року №918270802385 про відмову у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 18.03.2026 року №03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.01.2026 року здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 64 відсотка від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, визначеної на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 18.03.2026 року №03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 13.09.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 64 відсотка від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. 18.03.2026 року Житомирський апеляційний суд видав Позивачу довідку № 03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. 19.03.2026 року Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок з 01.01.2026 року довічного грошового утримання на підставі вказаної довідки та надавши таку довідку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.03.2026 року №918270802385 Позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по причині відсутності підстав для такого перерахунку, так як на думку такого територіального органу Пенсійного фонду України з 2021 року не змінювався показник розміру прожиткового мінімуму для такого перерахунку.

Таку відмову Відповідача вважає протиправною, так як наявні правові підстави для перерахунку з 01.01.2026 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Ухвалою судді від 05.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Відповідача-1 у справі, подав до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечується. На думку представника Відповідача-1, починаючи з січня 2021року прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, не змінився та складає 2 102,00 грн., а тому підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

Відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Відповідача-2 у справі, до суду в установлені строки не надходив.

Відповідно до вимог частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В розумінні вимог частини 2 статті 175 КАС України ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин надає суду право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що Позивач є суддею у відставці та з 13.09.2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 64 відсотка від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. 18.03.2026 року Житомирський апеляційний суд видав Позивачу довідку №03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

19.03.2026 року Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок з 01.01.2026 року довічного грошового утримання на підставі вказаної довідки та надавши таку довідку.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 27.03.2026 року №918270802385 Позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вважаючи такі дії Відповідача протиправними, Позивач звернулася з цим позовом до суду.

Суть спору у даній справі зведена виключно до правомірності оскаржуваного рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій від 27.03.2026 року № 918270802385 та наявності у Позивача права на перерахунок з 01.01.2026 року довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 18.03.2026 року №03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Спір щодо щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 64 відсотка від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді між сторонами відсутній.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій від 27.03.2026 року №918270802385, починаючи з січня 2021року прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, не змінився та складає 2 102,00 грн., а тому підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

Згідно доводів Позивача прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2026 року становить 3 328,00 грн. та відображений в довідці Житомирського апеляційного суду від 18.03.2026 року №03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що слугує підставою для перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в тому числі щодо перерахунку його розміру, регулюються правовими нормами Закону України від 2 червня 2016року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон N1402-VIII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Суд враховує, що відповідно до вимог статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

За приписами частини першої статті 4 Закону України №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та цим законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (частина друга статті 4 Закону України №1402-VIII).

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Приписами частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII прямо зазначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до вимог частини третьої статті 135 Закону України №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Більш того, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді" від 09.06. 2026 № 4905-IX частину третю статті 135 №1402-VIII доповнено абзацом такого змісту:

"Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік".

Вказаний Закон набув чинності з 25.06.2026 року.

Отже, за твердженням законодавця розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV (далі - Закон №966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX передбачено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3 328,00 грн.

Суд зазначає, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» разом із встановленням на 1 січня прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3 328,00 грн (станом на 01.01.2026) був введений окремий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого визначено в сумі 2 102,00 грн, в той час, коли а ні до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а ні до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму відповідні зміни не вносилися.

Разом з цим, Закон про Державний бюджет України на відповідний рік фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Як вже зазначалося судом, відповідного до статті 130 Основного закону розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Тобто, Закон про Державний бюджет України не наділений повноваженнями на регулювання розміру винагороди судді.

Відтак, положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» в частині встановленням на 1 січня прожиткового мінімуму саме в розмірі 2 102,00 грн. для визначення базового розміру посадового окладу судді не підлягає застосуванню для, так як прямо суперечить Конституції України та вимогам статті 135 Закону №1402-VIII.

Суд враховує, що Конституційний Суд України звернув увагу на зазначені аспекти законодавчого регулювання у Рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Таким чином, будь-які обмеження судової винагороди не можуть бути застосовані до Позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону №1402-VIII, у зв`язку з чим при складанні довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правомірно враховані виключно правові норми Закону України №1402-VIII.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №240/44080/21, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.

Суд враховує також правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, в якій суд зазначив, що у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання; для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

По цій причині не підлягає врахуванню при вирішенні даного спору правові позиції Верховного Суду, наведеної у відзиві Відповідача-1 на позов.

При вирішенні даного спору суд враховує, що заява Позивача від 19.03.2026 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повністю відповідає вимогам пункту 2 розділу І "Звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання" Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 лютого 2023 року № 7-2) та Додатку 1 до цього Порядку.

Надана Позивачем довідка Житомирського апеляційного суду від 18.03.2026 року №03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці також повністю відповідає вимогам Додатку 2 до цього ж Порядку.

Зважаючи на наведене, суд робить висновок, що оскаржуване рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області від 27.03.2026 року №918270802385 про відмову Позивачу у здійсненні з 01.01.2026 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Порушене право Позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головне Управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області з 01.01.2026 року здійснити Позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 64 відсотка від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, визначеної на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 18.03.2026 року №03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до вимог частини 8 статті 139 КАС України судові витрати Позивача на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області так як спір по даній справі виник внаслідок неправильних дій саме цього суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Зодчих,22 м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403) та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7 м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області від 27.03.2026 року №918270802385 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні з 01.01.2026 року перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 01.01.2026 року здійснити ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 64 відсотка від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді, визначеної на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 18.03.2026 року №03-23/73/2026 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та подальшу виплату з урахуванням проведених виплат.

Судові витрати ОСОБА_1 вигляді судового збору в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України в Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

17.07.26