Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №240/28810/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/28810/25

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан Інгредієнти" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів UA101000/2025/000178/2 від 15.10.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до митниці митну декларацію для митного оформлення товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а також в зв`язку з автоматичним спрацюванням профілів ризику АСАУР, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості винесене на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

Через відділ документального забезпечення суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що доводи, які зазначені у відзиві є безпідставними та необґрунтованими.

У запереченнях на відповідь на відзив, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

18.07.2024 між ТОВ "Еколан Інгредієнти" (Покупець) та SHANDONG FIBERGLASS GROUP GORP. (Продавець) укладено Контракт №36 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати на умовах Контракту Товари.

Відповідно до Інвойсу SDFE3250702-8 від 23.07.2025, Продавець зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти і оплатити Товар на загальну суму USD 9 092,78.

До відділу митного оформлення №1 митного поста "Житомир центральний" 14.10.2025 з метою імпорту товару: "Прямий ровінг (рівниця) з скловолокна, використовується у виробництві конструкційних склопластиків методом намотування й пультрузії, у бабінах: - Roving for pultrusion ECR24-2400D-601, прямий, у бабінах, діаметр елементарної нитки 24 мкм - 21146 кг; Продукція переміщується на клеєних піддонах з фанери. Торгівельна марка: SHANDONG FIBERGLASS. Країна виробництва: CN. Виробник: SHANDONG FIBERGLASS GROUPCORP.", код згідно з УКТЗЕД - 7019120000, подано митну декларацію 25UA101020034132U0.

Митна вартість товару була визначена відповідно до пп. 1 п.1 ст. 57 МКУ - за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Разом з митною декларацією декларантом подано такі документи:

- контракт (4104)№ 36 від 18.07.2024; пакувальний лист (0271) від 23.07.2025; проформа-рахунок (0325) № SDFE3250702-8 від 02.07.2025; рахунок-фактура (0380) №SDFE3250702-8 від 23.07.2025; коносамент (0705) № SZBS25070099D від 29.07.2025; автотранспортна накладна № 20251009/005 від 09.10.2025; платіжне доручення (3001) №116 від 19.09.2025; рахунок на оплату транспортних послуг (3004) № 2192 від 09.10.2025; довідка про транспортні витрати (3007)№ 1010/9 від 10.10.2025; підтвердження страхування вантажу від 09.10.2025; договір на перевезення (4301) №00347/21 від 24.06.2021; додаткова угода до договору №1 від 12.11.2024; заявка на експедиторські послуги (9000) від 07.10.2025 №0707.25-5.

За наслідками розгляду документів відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2025/000178/2 від 15.10.2025.

Позивач, не погоджуючись із такими рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Тобто, частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з ч.21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17, від 16.08.2022 у справі №240/10401/19.

Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний. Також митним органом було вказано, що надані документи містять розбіжності.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості зазначено:

Відповідно до п. 2.1 Контракту № 36 від 18.07.2024 (далі- Контракт) Ціна за одиницю Товару та загальна вартість кожної партії Товарів, що підлягає поставці, зазначається Сторонами у Інвойсах до цього Контракту, які є невідємною частиною Контракту, що означає що ціни за кожною партією товарів повинні бути погоджені обома сторонами. Однак, наданий до митного оформлення Інвойс від 23.07.2025 №SDFE3250702-8, не містить будь яких відміток про те, що він схвалений покупцем, а також в Інвойсі відсутні посилання на номер та дату Контракту, тому даний документ не може бути використано як належний доказ підтвердження митної вартості. Відповідно до п. 4.1 Контракту Покупець здійснює оплату за Товари згідно з умовами, вказаними у Інвойсах, в доларах СІІІА шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця.

Згідно з Інвойсом від 23.07.2025 №SDFE3250702-8 передбачена передоплата за оцінюваний товар у розмірі 20%, та 80% протягом 45 календарних днів після отримання коносаменту за датою відвантаження. Для підтвердження здійснення оплати за товар декларантом надано копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 19.09.2025 № 116 на суму 7372,78 доларів США, що становить 81 % від суми зазначеної Інвойсі, що суперечить умовам оплати. Оплата також проведена з порушенням строків, зазначених в Інвойсі. Платіжна інструкція на решту суми в розпорядженні митного органу відсутня.

Документ за кодом 3001 № 93 від 18.087.2025, зазначений в графі 44 митної декларації, в розпорядженні митного органа відсутній. Також, в наданій до митного оформлення проформі інвойсі від 02.07.2025 № SDFE3250702-8 вказано, що допускається відхилення 3% від кількості та суми, що не відповідає фактичному відхиленню кількості товару та його вартості відносно даної проформи та поданого до митного оформлення інвойсу.

Декларантом надано документ за кодом 3008 від 09.10.2025 б/н, в якому сказано про здійснення страхування вантажу, проте страхових документів не надано. Даний документ містить посилання на договір генерального страхування від 01.03.2025 №200243786.25, який декларантом не надано, які не надано страховий поліс. Отже, декларантом не надано визначених частиною другою статті 53 Кодексу страхових документів.

Відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент - це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. Таким чином, поданий до митного оформлення коносамент від 29.07.2025 №SZBS25070099D без підпису капітана судна або іншого представника перевізника не може підтверджувати факт прийняття вантажу до перевезення. У зв`язку з чим можна дійти висновку, що декларантом до митного оформлення не надано належного транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт. Згідно з коносаментом від 29.07.2025 № SZBS25070099D транспортування вантажу по маршруту Qingdao, China- Gdansk, Pjiand здійснювалося перевізником BLACK SEA INTERNATIONAL LOGISTICS CO., LIMITED, згідно із CMR 202510099/005 від 09.10.2025 транспортування товару по маршруту Польща-Україна здійснювалося ENTREPRENEUR ZHUCHKO TADYM, що означає, що перевезення товару здійснювала саме дані особи. До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між BLACK SEA INTERNATIONAL LOGISTICS CO.. LIMITED TOB "ФЕЙРЛОДЖІКС", та INTER EXPRESS WEST LL, TOB "ФЕЙРЛОДЖІКС", з приводу організації перевезення оцінюваного товару на всьому маршруту слідування партії товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати від 10.10.2025 № 1010/9 та рахунок на оплату від 09.10.2025 № 2192, видані ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" не можуть бути використані як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії оцінюваного товару. Окрім того, в рахунку на оплату від 09.10.2025 № 2192 містяться відомості щодо вартості винагороди експедитора на території України, проте відсутня інформація щодо вартості аналогічних витрат за межами митної території України. Вказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові.

Заявка №0707.25-5 від 07.07.2025 містить посилання на коносамент, який датований 29.07.2025, тобто після підписання Заявки, у зв`язку з чим у митного органу виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності даних, зазначених у Заявці. Також Заявка №0707.25-5 від 07.07.2025 не може бути прийнята як належний доказ для підтвердження митної вартості, оскільки її форма не відповідає тій, яка передбачена Договором на транспортно-екпедиційне обслуговування вантажів від 24.06.2021 № 00347/21. Окрім цього, відповідно до Додаткової угоди № 1 від 30.12.2021 до Договору на транспортно-екпедиційне обслуговування вантажів від 24.06.2021 № 00347/21 строк дії Договору продовжено до 31.12.2023, у зв`язку з чим наданий Договір не є чинним на дату здійснення поставки товару і не може розглядатися як належний доказ при визначенні митної вартості.

Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваних товарів не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або Іншою Іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у додатково наданому документі під кодом 9610 №422720250000831025 від 02.08.2025, могли бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу.

Додатково наданий прайс-лист від 16.06.2025 не може бути використано як належний допустимий доказ підтвердження митної вартості, оскільки минув термін його дії - 30 днів, до моменту видачі Інвойсу від 23.07.2025 № SDFE3250702-8, адже відповідно п. 2.1 Контракту Ціна за одиницю Товару та загальна вартість кожної партії Товарів, що підлягає поставці, зазначається Сторонами саме у Інвойсах.

Додатково наданий документ за кодом 9000 від 16.09.2025 не може бути використано як належний допустимий доказ підтвердження митної вартості, оскільки печатка на документі за кольором і стилем напису, а також підпис, відрізняється від печатки та підпису в Контракті, тому у митного органу виникають обґрунтовані сумніви, що дійсності даного документу. Переклад на українську мову даного документу митному органу надано не було.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не надані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 3) виписку з бухгалтерської документації (в т.ч для підтвердження транспортних витрат): 4) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; 5) переклад копії митної декларації країни відправлення.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України). З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість товару визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожих товарів: МД № 25UA110130014823U1 від 28.07.2025 - І.Скловолокно та вироби з нього, ровінгз Е-скла, який складається з однієї нитки скловолокна: FIBERGLASS ROVING E-GLASS ECR24-2400D-601 - 9663Kr.FIBERGLASS ROVING E-GLASS ECR24- 9600D-601 - 1140ІКГ.НЄ військового та не подвійного призначення Країна виробництва: Китай. Виробник: SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP.- 1,52 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ.

Суд не погоджується з таким рішенням, з огляду на таке.

Що стосується доводів відповідача, що подані документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Еколан Інгредієнти" 21.07.2025 сплатило 1 720,00 доларів США (передплата) та 22.09.2025 - 7 372,78 доларів США SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP згідно інвойсу SDFE3250702-8 від 23.07.2025. Сплата цих коштів підтверджується витягами з виписок за 21.07.2025 та 22.09.2025.

Факт оплати підтверджується і довідками AT "Райффайзен Банк" №В6/19-6257 від 24.07.2025 та №В6/19-7946 від 08.10.2025.

Також, позивач сплатив за транспортні послуги, що підтверджується платіжною інструкцією №1693 від 14.11.2025 та витягом з виписки за 14.11.2025 .

Отже, факт оплати товару підтверджується належними доказами.

Крім того, твердження відповідача про те, що в Інвойсі відсутні посилання на номер та дату Контракту спростовується змістом самого Інвойсу SDFE3250702-8 від 23.07.2025.

Згідно 3 постановою Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 815/6698/17, відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Позивач надав комерційний інвойс, який містить усю необхідну інформацію для підтвердження заявленої митної вартості та може бути ідентифікований з поставкою товару.

Оскільки затвердженої форми рахунків та обов`язкових вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено, а згідно з роз`ясненнями Державної митної служби від 01.03.2011 № 11/3- 10.10/3339-ЕП у міжнародній практиці допускається застосування інвойсів без підпису особи, посилання відповідача на відсутність підпису як підставу для коригування митної вартості є необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству.

Суд також вважає безпідставними доводи відповідача щодо невідповідності розміру фактично здійсненого платежу (81%) умовам Інвойсу (20% передплати та 80% після отримання коносаменту) .

Згідно з ч.3 ст.58 МКУ митна вартість визначається за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Факт надання платіжної інструкції від 19.09.2025 №116 підтверджує реальність і достовірність заявленої ціни.

Надані митниці банківські документи є належним підтвердженням реальності фінансової операції та ідентифікують оплату саме за оцінюваний товар. Окрім цього, наявність платіжних документів свідчить про беззаперечну сплату суми за Інвойсом, що остаточно підтверджує достовірність заявленої ціни та відсутність будь-яких прихованих нарахувань.

Взаємовідносини ТОВ "Еколан Інгредієнти" (Покупець) та SHANDONG FIBERGLASS GROUP CORP. (Продавець) щодо виконання фінансових умов угоди є виключно сферою їхньої господарської діяльності. Контроль за дотриманням графіку платежів не входить до визначених законом повноважень митного органу щодо контролю митної вартості, що прямо свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Також у рішенні вказано: "Також, в наданій до митного оформлення проформі інвойсі від 02.07.2025 № SDFE3250702-8 вказано, що допускається відхилення 3% від кількості та суми, що не відповідає фактичному відхиленню кількості товару та його вартості відносно даної проформи та поданого до митного оформлення інвойсу."

За загальним правилом, проформа-інвойс (Proforma invoice) - це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Відмінність проформи-інвойсу від інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

Проформа-інвойс, зокрема, використовується, щоб отримати передоплату або авансовий платіж від покупця товару або послуги. Натомість, остаточні умови договору та фактична вартість товару фіксуються саме в комерційному інвойсі, який і є підставою для митного оформлення згідно зі ст. 53 МКУ.

Застереження про можливе відхилення у 3% у проформі стосується попередніх розрахунків і не може застосовуватись до фактично поставленого товару, вартість якого зафіксована в комерційному інвойсі та підтверджена платіжними документами.

Розбіжності між сумою проформи-інвойсу та комерційного інвойсу, що виникли внаслідок зміни кількості товару при незмінній ціні за одиницю, є звичайною практикою в міжнародній торгівлі.

Щодо посилань відповідача у рішенні на те, що декларантом надано документ за кодом 3008 від 09.10.2025 б/н, в якому сказано про здійснення страхування вантажу, проте страхових документів не надано. Даний документ містить посилання на договір генерального страхування від 01.02.2025 №200242786.25, який декларантом не надано, як і не надано страховий поліс. Отже, декларантом не надано визначених частиною другою статті 52 Кодексу страхових документів. "

Разом з тим, надання документа за кодом 3008 від 09.10.2025 б/н, який містить посилання на договір генерального страхування від 01.03.2025 №200243786.25 та підтверджує факт здійснення страхування вантажу, є достатнім та належним доказом для цілей митного контролю та визначення митної вартості. МКУ як і інші нормативно-правові акти, не містить прямих вимог щодо обов`язкового надання саме договору генерального страхування або страхового поліса, якщо інший документ, що підтверджує страхування конкретного вантажу, вже надано.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є документи, що містять відомості про вартість страхування якщо таке страхування здійснювалося.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової падати (Інкотермс редакція 2000 року), за умовами поставки FOB ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) продавець не має зобов`язань щодо укладення договору на перевезення та страхування.

Покупець за умовами поставки FOB зобов`язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу. Покупець також зобов`язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження.

Імпортований товар був застрахований, оскільки розмір вартості страхування підтверджується "Підтвердження страхування вантажу" від 09.10.2025 року, виданий страховиком АТ СК "ІНГО" страхувальнику ТОВ "Еколан Інгредієнти" згідно генерального договору страхування вантажів №2000243786.25 від 01.03.2025, де міститься посилання на найменування, вартість вантажу та інвойс SDFE3250702-8 від 23.07.2025, та зазначено розмір страхової премії 414,11 грн.

За таких обставин, аргументи митного органу жодним чином не впливають на заявлену митну вартість, оскільки фактично страхування вантажу відбулося, витрати на страхування були включені ТОВ "Еколан Інгредієнти" до заявленої митної вартості.

Отже, відсутність генерального договору страхування вантажів №2000243786.25 від 01.03.2025, на який міститься посилання у "Підтвердження страхування вантажу" від 09.10.2025, жодним чином не перешкоджає числовому визначенню розміру страхування вантажу, оскільки, вищезазначені документи містять всі необхідні дані на підтвердження заявленої до митного оформлення суми на страхування.

Щодо посилання відповідача на те, що до митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між BLACK SEA INTERNATIONAL LOGISTICS CO., LIMITED TOB "Фейрлоджікс", та INTER EXPRESS WEST LL, TOB "Фейрлоджікс", з приводу організації перевезення оцінюваного товару на всьому маршруту слідування партії товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати від 10.10.2025 № 1010/9 та рахунок на оплату від 09.10.2025№ 2192, видані ТОВ "Фейрлоджікс" не можуть бути використані як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії оцінюваного товару.

Між ТОВ "Еколан Інгредієнти" та ТОВ "Фейрлоджікс" було укладено Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №00347/21 від 24.06.2021, що підтверджується наданими під час митного оформлення документами.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Стаття 929 ПК України передбачає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За своєю суттю транспортне експедирування - це менеджмент у галузі перевезення вантажів, який може в себе включати не лише укладення договору з перевізником (від свого чи від імені Замовника), а й інший широкий спектр послуг, що не заборонені законом, та пов`язані із транспортуванням цього самого вантажу і т.д. Відносини експедиторів, вантажовідправників та вантажоодержувачів і порядок розрахунків між ними визначаються насамперед змістом договору на транспортно-експедиційне обслуговування. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, обов`язків та інших відносин, що не суперечить чинному законодавству. Експедитор може фактично виконати послуги, пов`язані з перевезенням вантажу, або лише визначити, узгодити та проконтролювати виконання заходів, спрямованих на вирішення передбачених договором завдань. У той же час, хоча договір транспортного експедирування залежно від його умов може містити окремі елементи договорів доручення, комісії, підряду, зберігання, перевезення тощо, його правова конструкція не є тотожною цим договорам, у зв язку з цим законодавством передбачено окреме правове регулювання відносин за договором експедирування. Такі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №826/66/14.

Отже, залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

З метою виконання умов договору між позивачем та експедитором про надання транспортно- експедиційних послуг експедитором ТОВ "Фейрлоджікс" залучено до транспортування товару Виконавців - компанії BLACK SEA INTERNATIONAL LOGISTICS CO. LIMITED, INTER EXPRESS WEST LL та ENTREPRENEUR ZHUCHKO TADYM.

Відповідно, TOB "Еколан Інгредієнти" не здійснювало ніяких взаємовідносин з вказаними Виконавцями.

У зв`язку з тим, що ТОВ "Еколан Інгредієнти" мало взаємовідносини саме з експедитором ТОВ "Еколан Інгредієнти" до митниці було подано рахунок №2192 від 09.10.2025.

Надання послуг саме ТОВ "Фейрлоджікс" підтверджується також додатковими документами, які були надані відповідачу листом №542 від 27.11.2025 .

Щодо посилань у на те, що в рахунку на оплату від 09.10.2025 №2192 містяться відомості щодо вартості винагороди експедитора на території України, проте відсутня інформація щодо вартості аналогічних витрат за межами митної території України. Вказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Оскільки позивач є резидентом України, відповідно до вказаної норми місцем надання транспортно-експедиторських послуг є Україна.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

З огляду на те, що складовою митної вартості є витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, включення до митної вартості товарів всіх витрат за транспортно-експедиційні послуги буде суперечити п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України.

Таким чином, відповідачу були надані всі необхідні документи, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2019 року у справі №804/9754/15 дійшов правового висновку, відповідно до якого МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Щодо посилання у рішенні на ненадання надання митному органу перекладу на українську мову документу під кодом 9610 №422720250000821025 від 02.08.2025.

Суд зазначає, що експортна декларація (митна декларація країни відправлення) під кодом 9610 №422720250000831025 від 02.08.2025 не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви у правильності її складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Позивач не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється відповідно до законодавства Китаю та внесення до неї відповідної інформації.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.01.2020 по справі №813/1350/14.

Відповідно до ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Також, в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, зазначено право митного органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

При цьому, статтею 254 МКУ передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

У даному випадку, як зазначає представник позивача, експортна декларація складена однією із мов міжнародного спілкування (китайською), а митний орган не вимагав подання перекладеного українською мовою цього документа під час здійснення митного оформлення від позивача.

Щодо посилань відповідача на те, що до митного оформлення не надано жодних документів про переміщення товару з порту Гданськ (Польща) до Ковале (Польща).

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення.

Згідно з наданим до митного оформлення рахунком №2192 від 09.10.2025, вартість логістичних операцій чітко розподілена за етапами прямування вантажу.

Витрати на переміщення товару з порту Гданськ до місця фактичного завантаження в автомобіль (Ковале) є складовою частиною комплексного логістичного процесу за кордоном, а їхня вартість у повному обсязі включена до загальної суми витрат за межами митної території України, зазначеної у вказаному рахунку. За таких обставин, аргументи митного органу жодним чином не впливають на заявлену митну вартість, оскільки витрати на всьому маршруті прямування до кордону України були оплачені Позивачем, що підтверджується наданими платіжними документами.

Отже, відсутність окремого транспортного документа на відрізок маршруту Гданськ - Ковале не перешкоджає числовому визначенню вартості перевезення, оскільки наданий рахунок містить усі необхідні дані для підтвердження транспортних витрат.

При цьому п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України не визначає конкретний перелік документів, якими має бути підтверджена кожна окрема маневрова операція експедитора на території іноземної держави.

Щодо не взяття до уваги прайс-листа як підтвердження митної вартості, суд зазначає, що прайс-лист не є документом, який згідно з ч.2 ст.53 МКУ підтверджує митну вартість товарів.

Водночас, наявність чи відсутність у прайс-листі виробника певних відомостей, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №815/2731/18.

Таким чином, суд вважає, що позивач у повному обсязі здійснив оплату за Контрактом та надав митному органу всі необхідні документи, які містять об`єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують заявлену митну вартість саме за ціною Інвойсу, що є невід`ємною частиною Контракту, на підставі якого товар імпортується.

Суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19).

Водночас, посилання відповідача на неподання позивачем всіх документів спростовуються матеріалами справи.

Описані митницею в рішенні розбіжності жодним чином не свідчать про неможливість визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містять відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Вказані митницею розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Суд вважає необхідним зазначити, що спрацювання ризиків АСУР не може бути достатньою підставою щодо твердження під час перевірки показників МД наявності у митного органу сумнівів та наявність підстав для витребування додаткових документів, оскільки згідно Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, такий розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу та цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.

Тобто, сам спрацьований АСУР не є достатнім доказом порушення декларантом положень МК України, а є тим розробленим методом, який покращує ефективність роботи митниці під час перевірки та оформлення МД, та посадові особи під час застосування СУР як системи управління ризиками мають діяти у відповідності до МК України.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що коригування митної вартості було здійснено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Так, за основу було взято товар на основі МД № 25UA110130014823U1 від 28.07.2025.

В свою чергу, саме лише посилання на митну декларацію, на підставі якої коригується митна вартість товару, не є достатнім для того, щоб вважати прийняте рішення обґрунтованим. Таке твердження ґрунтується на тому, що товари можуть мати суттєві відмінності різних показників та характеристик, що прямо пропорційно впливає на ціноутворення даного товару.

По перше, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Так, відповідач в обґрунтування прийнятих ним рішень вказує на ввезення аналогічного товару, утім, розрахунок митної вартості у вказаних випадках та у межах спірних правовідносин не може бути тотожним.

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зауважує, що декларація МД № 25UA110130014823U1 від 28.07.2025 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Крім того, митна вартість товару в митній декларації МД № 25UA110130014823U1 від 28.07.2025 була скоригована на підставі рішення про коригування митної вартості товарів, прийнятого Дніпровською митницею за №UA110130/2025/000191/1 від 28.07.2025.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2026 у справі №160/23449/25 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, яким визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №UA110130/2025/000191/1 від 28.07.2025.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд зазначає таке.

До матеріалів справи наданий ордер №2100203 на представництво інтересів позивача адвокатом Мовчаном А.О.

Згідно позиції, яка висловлена у постанові КАС ВС від 25 квітня 2025 року у справі №260/8523/23, склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Однак, до матеріалів справи не надано будь-якого акту виконаних робіт, платіжних документів про оплату наданих послуг чи інших доказів, які б надавали можливість суду встановити понесені судові витрати в цій частині.

Крім того, позивачем не надано заяви щодо здійснення розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 9,77, 134, 139 242-246, 295 КАС України,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан інгредієнти" (вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд.5,м. Київ,04116. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34763972) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів UA101000/2025/000178/2 від 15.10.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколан інгредієнти" судовий збір у розмірі 3803,62 грн. (три тисячі вісімсот три гривні шістдесят дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

20.07.26