Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №160/11807/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокуСправа №160/11807/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, пенсійний орган, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у здійсненні розрахунку розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ від 02 вересня 2008 року, викладені в листах Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №35370-14398/М-01/8-0400/26 від 27.03.2026 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ від 02 вересня 2008 року в розмірі 80905 від заробітної плати шахтаря, починаючи з дати призначення пенсії - з 08.12.2023 року та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що вона є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №1. Позивач зазначила, що її страховий стаж станом на 04.01.2024 р. становив повних 26 календарних років, а з врахуванням пільгового стажу за Списком №1 її страховий стаж складає повних 40 років, який складається з періодів роботи зазначених в її трудовій книжці, а також в довідках та документах, які підтверджують це, а в тому числі з них повних 14 років в календарному обчислені пільгового стажу за Списком №1, безпосередньо зайнятого в підземних умовах виробництва з видобутку руди та інших корисних копалин, тобто виробництво, робота, посада ї показники зі шкідливими та важкими умовами праці, з зайнятістю повний робочий день зі своєчасним проведенням атестації на відповідному робочому місці, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. ОСОБА_1 зазначила, що після досягнення нею 45 років вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було відмовлено позивачу в призначенні пенсії, що змусило останню звернутись за захистом власних прав та інтересів до суду з відповідним позовом. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 р. по справі №160/9477/24 цей позов було частково задоволено, та, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 08.12.2023 року на підставі пункту «а» статті ІЗ Закону України. «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Вказане вище рішення суду набуло законної 03.11.2025 р. Надалі позивач зазначила, що 07.11.2025 р. вона звернулася з письмовою заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про надання інформації щодо виконання даного рішення суду, проте відповіді від пенсійного органу не отримала. 04.01.2026 р. ОСОБА_1 звернулася через Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, за допомогою особистого кабінету, до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, а також ще раз до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, із заявою, в якій, зокрема, просила здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням для цього у повному обсязі Закон України від 02 вересня 2008 року «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ, з дня її призначення - з 08.12.2023 р. 04.02.2026 р. позивач отримала лист від відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за №8629-354/М-01/8-0400/26 від 27.01.2026 р. Зі змісту цієї відповіді, на думку позивача, слідує, що її звернення (заява ОСОБА_1 від 04.01.2026 р.) пенсійним органом належним чином не розглянуто. Позивач вважає, що відповідач при розрахунку її пенсії за Списком №1 безпідставно не застосував норми статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року №345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці", у зв`язку з чим порушив її право на гідне пенсійне забезпечення гарантоване Законами та Конституцією України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду через систему «Електронний суд» надійшов від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування власної позиції пенсійний орган зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 08.12.2023 р. отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 р. у справі 160/9477/24, яке набрало законної сили 31.10.2025 р., зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву на призначення пенсії від з 08.12.2023 року на пільгових умовах за Списком №1 з 08.12.2023 року на підставі пункту «а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”. Відповідач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 р. по справі №160/9477/24 позивачу з 08.12.2023 р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Одночасно із цим, відповідач зауважив, що вищевказаним рішенням суду не було зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проводити розрахунок розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року №345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці”. Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що покладені судом зобов`язання вчинити дії виконані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в повному обсязі.

Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, просить відзив не брати до уваги, а її позов задовольнити в повному обсязі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ч. 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», призначену з 08.12.2023 р. на виконання рішення суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 р. по справі №160/9477/24, яке набрало законної сили 31.10.2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.01.2024 року №046050019183 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, 29013) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 08.12.2023 року на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

На виконання вищезазначеного рішення позивачу з 08.12.2023 р. призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

При цьому, як зауважив у відзиві на позовну заяву відповідач, вказаним вище рішенням суду не було зобов`язано пенсійний орган проводити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці”.

04.01.2026 р. позивач звернулася через Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, за допомогою особистого кабінету, до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та до Головного Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, з заявою, в якій просила, зокрема, перерахувати її пенсію, застосувавши для цього у повному обсязі Закон України від 02 вересня 2008 року «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, з дня її призначення - з 08.12.2023 р., так як її професія по всім нормам підпадає під дії статей 1,8, ч.4 п.6 статті 10 цього Закону.

У відповідь на цю заяву ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направило ОСОБА_1 лист за №8629-354/М-01/8-0400/26 від 27.01.2026 р., в якому пенсійний орган надав роз`яснення щодо виконання рішення суду та розрахунку розміру пенсії позивача.

Водночас, у цьому листі та у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутні відомості щодо застосування пенсійним органом під час розрахунку розміру пенсії позивача норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI від 02.09.2008 р.

Не погодившись із позицією ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 звернулася за захистом власних прав та інтересів до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист є її конституційним правом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно із преамбулою Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від №345-VI від 02.09.2008 р. (далі - Закон України №345-VI), цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до статті 1 Закону України №345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно із статтею 28 частиною 1 абзацом 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону України №345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 7,5 років для жінок за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України № 345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день. Тобто, державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону України №345-VI, і застосовується такий механізм безпосередньо під час розрахунку розміру пенсії.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2022 р. у справі №200/591/19-а, який підлягає врахуванню судом відповідно до статті 242 частини 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У постанові Верховного Суду від 26.05.2020 р. по справі №205/8712/16-а, зазначено: - « 43. Колегія суддів зауважує, що статтею 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі №345/763/17.».

Слід зазначити, що відповідач при обрахунку пенсії позивача має встановити чи відноситься він до осіб на яких поширюється дія Закону України № 345-VI, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як зокрема 15 років для чоловіків за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Встановивши, що позивач має необхідний стаж за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на якого поширюється дія Закону України № 345-VI, відповідач має обрахувати його пенсію з урахуванням приписів статті 28 частини 1 абзацу 3 Закону України №1058-ІV та статті 8 Закону України №345-VI.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 слідує, що періоди її підземної роботи за Списком №1 на ПрАТ «СУХА БАЛКА» (14 років 2 місяці 18 днів) підтверджуються трудовою книжкою, уточнюючими довідками про пільговий характер роботи (довідка ПрАТ «СУХА БАЛКА» за №396 від 27.12.2023 р.).

Пенсійний орган не заперечує, що відповідні періоди ОСОБА_1 працювала на підземних гірничих роботах, що передбачені Списком № 1, та зарахував ці періоди до пільгового стажу за Списком № 1, що вбачається з доданого розрахунку мого пільгового стажу, виконаного відповідачем.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (далі Порядок№ 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, і при цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Суд зауважує, що на даний час, підтверджений пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 14 років, що підтверджено матеріалами справи, при необхідних 7,5 роках, передбачених статтею 8 Закону України № 345-VI (а.с. 8).

Виходячи з положень норм, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України № 345-VI та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

При цьому, таке право не пов`язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, що також кореспондується з нормою, викладеною у статті 28 частині 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При прийнятті даного рішення суд також виходить з того, що відповідачем не заперечується наявність у позивача необхідного пільгового стажу для обчислення пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не проведено позивачу перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України № 345-VI, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у відповідній частині.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ від 02 вересня 2008 року в розмірі 80905 від заробітної плати шахтаря, починаючи з дати призначення пенсії - з 08.12.2023 року та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини 2 статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2013 р., суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Відтак суд зазначає, що визначення у рішенні обов`язку здійснити нарахування та виплату пенсії із зазначенням конкретної суми, фактично означало б встановлення судом розміру пенсійної виплати.

Натомість визначення та обчислення розміру пенсії належить до компетенції ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Таким чином, зазначення судом конкретного розміру пенсії могло б свідчити про втручання у дискреційні повноваження відповідного органу.

Відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд з урахуванням вимог частини 2 статті 5, частини 2 статті 9 КАС України та фактичних обставин справи суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ від 02 вересня 2008 року, починаючи з дати призначення пенсії - з 08.12.2023 р., з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно приписів частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

На підставі частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності вчинених ним дій та не спростовано доводи позивача в цій частині.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у здійсненні розрахунку розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ від 02 вересня 2008 року, викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за №35370-14398/М-01/8-0400/26 від 27.03.2026 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VІ від 02 вересня 2008 року, починаючи з дати призначення пенсії - з 08.12.2023 р., з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення суду складено та підписано 20.07.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса