Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №160/21581/23 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокуСправа №160/21581/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.07.2023 №1368 к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП";

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31.07.2023 №527 о/с "По особовому складу";

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 40108866, місцезнаходження: вул. Троїцька, буд. 20-а, м. Дніпро, 49101) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.08.2023 по дату винесення судового рішення, без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відповідно до ст. 371 КАС України;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 40108866, місцезнаходження: вул. Троїцька, буд. 20-а, м. Дніпро, 49101) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.08.2023 по дату винесення судового рішення, без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, відповідно до ст. 371 КАС України.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідно до позиції позивача в основу висновку службового розслідування покладено неналежні докази і дисциплінарною комісією не було під час службового розслідування встановлено наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (діях чи бездіяльності) позивачки, з приводу якого було призначено службове розслідування, а відповідачем при її звільненні чітко не визначено які конкретно визначені положення законів України чи інших нормативно-правових актів порушення були нею порушені. Наведені у висновку службового розслідування та в оскаржуваних у цій справі наказах відповідача твердження щодо вчинення позивачкою дисциплінарного проступку є лише припущенням, яке не підтверджено належними та допустимими доказами, та відповідно, не дають безумовних підстав для застосування до неї найсуворішого з дисциплінарних стягнень звільнення зі служби в поліції. При недоведеності вчинення поліцейським порушення службової дисципліни у розумінні статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до нього не можуть бути застосовані жодні із визначених статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України видів дисциплінарних стягнень.

Ухвалою від 30 серпня 2023 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/21581/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку залишено без розгляду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року ухвалу від 26 вересня 2023 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 18 січня 2024 року судом продовжено розгляд в адміністративній справі №160/21581/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 року (суддя Ніколайчук С.В.) адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.07.2023 №1368 к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП».

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31.07.2023 №527 о/с «По особовому складу».

Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.08.2023 по 26.03.2024 (включно) у сумі - 177 193,38 грн (без проведення обов`язкових відрахувань податків і зборів).

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до ст. 371 КАС України.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу служби у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.03.2026 року касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасовано, а справу №160/21581/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/21581/23.

Ухвалою від 23.03.2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі №160/21581/23 та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин, що обумовили пропуск строку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та продовжено розгляд справи.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що 21.06.2023 року до управління головної інспекції ГУНП надійшла інформація про те, що працівниками Другого слідчого відділу та Харківського управління ДВБ НП України в рамках кримінального провадження - № 42022220000000502, розпочатого 26.12.2022 року за ч.3 ст. 368 КК України, проведено обшуки з службових кабінетах окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП, а саме: інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції Різник В.І., інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУКП капітана поліції ОСОБА_3 та оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , які можуть бути причетні до здійснення з корисливих мотивів не санкціонованого копіювання, обробки та передачі інформації про персональні дані цивільних осіб стосовно притягнення останніх до кримінальної або адміністративної відповідальності з ІКС "ІПНП України".

З метою повного та всебічного з`ясування обставин було проведено службове розслідування, в ході якого встановлено своїми діями капітан поліції ОСОБА_1 дискредитувала звання поліцейського, оскільки поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв`язку із поняттям "дотримання морально - етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, які закріплені у нормативно- правових актах спеціального законодавства, що пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.

Позивачем до суду надіслано відповідь на відзив, в якому останній вказуючи на необґрунтованість доводів відповідача, наполягає на повному задоволенні позовних вимог.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходила службу в органах МВС та Національній поліції України з 10.12.2010 по 01.08.2023 (дата звільнення зі служби в поліції) та займала посаду інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області. Стаж служби в поліції: 12 років 07 місяців 22 дні.

21.06.2023 року до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшла інформація про те, що працівниками Другого слідчого відділу ( з дислокацією у місті Харкові) та Харківського управління ДВБ НП України в рамках кримінального провадження - № 42022220000000502, розпочатого 26.12.2022 року за ч.3 ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), проведено обшуки з службових кабінетах окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП, а саме: інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_3 та оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , які можуть бути причетні до здійснення з корисливих мотивів не санкціонованого копіювання, обробки та передачі інформації про персональні дані цивільних осіб стосовно притягнення останній до кримінально відповідальності.

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 15.06.2023 (справа № 642/1725/23, провадження № 1-кс/642/1803/23), 13.03.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи обліковий запис в месенджері "Telegram", нік "ІНФОРМАЦІЯ_4", telegram ID "@ НОМЕР_2 ", запропонував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошові кошти в розмірі 6000 гривень, отримати інформацію про особу (з обмеженим доступом - персональні даній особи), яка зберігається в Інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІКС "ІПНП України"). Використовуючи месенджер "Telegram", ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_6 повідомлення, у якому зазначив номер банківської картки " НОМЕР_3 ", після чого повідомив останньому про необхідність здійснити, переказ на вказану банківську картку раніше озвучену суму грошових коштів в розмірі 6000 гривень. За вказані грошові кошти ОСОБА_5 пообіцяв ОСОБА_6 , використовуючи наявні у нього зв`язки серед працівників правоохоронних органів, надати з закритої бази ІКС "ІПНП України" запитувану ним інформацію про особу. В подальшому в ході досудового розслідування встановлено, що 13.03.2023 ОСОБА_6 на зазначену ОСОБА_5 банківську картку " НОМЕР_3 " здійснив переказ грошових коштів в розмірі 6000 гривень за надання інформації стосовно " ОСОБА_7 . 20.04.1985 г.р.". На виконання домовленості, того ж дня ОСОБА_5 , діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, з капітаном поліції ОСОБА_2 , використовуючи наданий останній для виконання службових обов`язків доступ до ІКС "ІПНП України", отримали з відповідної інформаційної системи відомості стосовно " ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ". 13.03.2023 ОСОБА_5 , отримавши від капітана поліції ОСОБА_8 інформацію щодо " ОСОБА_9 ", передав її ОСОБА_6 . Окрім того, 23.03.2023 року ОСОБА_6 , досягнувши попередньої згоди щодо отримання інформації про особу, за раніше оговореним порядком дій, на надану ОСОБА_5 банківську картку перевів грошові кошти у розмірі 6 тис. грн. за надання інформації стосовно « ОСОБА_10 », яку ОСОБА_5 отримав, діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, з капітаном поліції ОСОБА_3 , використовуючи наданий останній для виконання службових обов`язків доступ до ІКС «ІПНП України», отримали з відповідної інформаційної системи інформацію стосовно « ОСОБА_11 » Отримавши від капітана поліції ОСОБА_3 відповідь про відсутність інформації щодо « ОСОБА_10 », ОСОБА_5 передав її ОСОБА_6 . Того ж дня, пізніше, враховуючи відсутність запитуваної інформації, ОСОБА_5 , діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, з капітаном поліції ОСОБА_1 , вирішив перевірити працездатність ІКС «ІПНП України» та, використовуючи наданий останній для виконання службових обов`язків доступ до ІКС «ІПНП України», знов запитати інформацію стосовно « ОСОБА_7 ». Оперативними заходами було встановлено, що перевірку інформації з ІКС «ІПНП України» стосовно « ОСОБА_7 ». 23.03.2023 року о 15 год. 02 хв., використовуючи комп`ютерну техніку, здійснювала капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ВП № 5 ДРУП ГУНП ( м. Дніпро, вул. Шевченко,7). У подальшому, 24.03.2023 року, враховуючи відсутність запитаної інформації, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_6 за раніше отримані грошові кошти надати інформацію відносно іншої особи. Досягнувши згоди, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, з капітаном поліції ОСОБА_1 , використовуючи наданий останній для виконання службових обов`язків доступ до ІКС «ІПНП України». Отримали з відповідної інформаційної системи інформацію стосовно « ОСОБА_12 » Отримавши від капітана поліції ОСОБА_1 інформацію щодо « ОСОБА_12 », ОСОБА_5 передав її ОСОБА_6 . Оперативними заходами було встановлено, що перевірку інформації з ІКС «ІПНП України» стосовно « ОСОБА_12 » 24.03.2023 року о 10-З9,використовуючи комп`ютерну техніку, здійснювала капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні ВП №5 ДРУП ГУНП (м. Дніпро, вул. Шевченка,7). Під час проведення службового розслідування були опитані підполковник поліції ОСОБА_13 , майор поліції ОСОБА_14 , капітан поліції ОСОБА_3 , капітан поліції ОСОБА_2 , капітан поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та їх поясненням надана відповідна оцінка. Опитана капітан поліції ОСОБА_1 повідомила, що під час роботи з ІКС «ІПНП України» вона використовує обліковий запис « DPR 63134». Роботу у вказаній системі вона здійснює з комп`ютерів, які розташовані у службових кабінетах № 410 та № 411 Дніпровського РУП ГУНП. Так, на п`ятьох працівників СІП ДРУГІ, які працюють у будівлі ВП №5 ДРУП ГУНП, наявні лише три комп`ютери, з яких і проводиться робота в ІКС «ІПНП України». Капітан поліції ОСОБА_1 зазначила, що ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 зона особисто не знає та перевірку інформації за обліками ІКС « ІПНП України» стосовно « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_17 » 23.03.2023 року, будучи на службі, вона не здійснювала, а 24.03.2023 року вона була відсутня на службі, оскільки напередодні відпросилася у підполковника поліції ОСОБА_13 . Факт відсутності капітана поліції ОСОБА_1 на службі 24.03.2023 року підтвердила капітан поліції ОСОБА_2 . Поряд з цим ОСОБА_1 пояснила, що під час роботи з ІКС « ІПНП України», покидаючи кабінет в особистих або службових справах, вона не виходила з облікових записів вказаної системи, у зв`язку з чим була наявна можливість у інших осіб здійснювати пошукові запити інформації в ІКС «ІПНП України». За фактом відсутності капітана поліції ОСОБА_1 24.03.2023 року упродовж всього робочого дня були опитані начальник сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_13 та заступник начальника сектору інформаційної підтримки ДРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_14 , які повідомили, що капітан поліції ОСОБА_1 до них з рапортом щодо необхідності бути відсутньою на службі 24.03.2023 року не зверталася та не проінформувала про свою відсутність на службі керівництво СІП ДРУП ГУНП. Поряд з цим встановлено, що рапорт капітана поліції ОСОБА_1 до сектору документального забезпечення ДРУП ГУНП за фактом необхідності бути відсутньою на службі з поважних причин 24.03.2023 року не надходив, за обліками СДЗ ДРУП ГУНП не реєструвався; капітан поліції на лікарняному 24.03.2023 року не перебувала. Капітану поліції ОСОБА_1 було відомо про необхідність дотримання виконавської та службової дисципліни, а також інформаційної безпеки, про що свідчить її особистий підпис у відомостях ознайомлення з службовими телеграмами «Про стан дотримання дисципліни і законності з початку 2023 року» та доповідною запискою УІАП ГУНП від 03.02.2023 року № 26/851 «Про заходи з недопущення порушень інформаційної безпеки».

Відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893 на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.06.2023 року № 1357 проведено службове розслідування за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни та неналежної організації роботи окремих поліцейських Дніпровського районного управління поліції Головного управління в Дніпропетровській області, що призвели до проведення 21.06.2023 року обшуку в службових кабінетах Дніпровського РУП ГУНП та ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП, за результатами якого складено висновок від 21.07.2023 року.

За результатами службового розслідування затверджено висновок від 21.07.2023, за пунктом 3 якого було запропоновано: за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", пунктів 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України , Присяги поліцейського, Внутрішнього розпорядку дні поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 № 2786, наказу Національної поліції України від 09.08.2022 року № 568 "Про деякі питання посилення варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", що виразилась у відсутності 24.03.2023 року на службі без поважних причин, порушенні особистого зобов`язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, підпункту 6 пункту 4 розділу ІХ Методичних рекомендацій щодо порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національний портал Національної поліції України" від 24.01.2020 року № 1026/01/27-2020, а саме не здійснення виходу з ІКС "ІПНП України" після завершення роботи та тимчасового залишення робочого місця, а також у недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить поскладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосувати до інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Під час проведення службового розслідування були опитані підполковник поліції ОСОБА_13 , майор поліції ОСОБА_14 , капітан поліції ОСОБА_3 , капітан поліції ОСОБА_2 , капітан поліції ОСОБА_1 , старший лейтенант поліції ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Опитана капітан поліції ОСОБА_1 повідомила, що під час роботи з ІКС "ІПНП України" вона використовує обліковий запис "DРR 63134". Роботу у вказаній системі вона здійснює з комп`ютерів, які розташовані у службових кабінетах № 410 та № 411 Дніпровського РУП ГУНП. Так, на п`ятьох працівників СІП ДРУП, які працюють у будівлі ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП, наявні лише три комп`ютери з яких і проводиться робота в ІКС "ІПНП України": два розташовані в кабінеті № 410 (ІР=101.4.163.20, ІР=101.4.163.121) та один в кабінеті № 411 (ІР=101.4.163.246).

Капітан поліції ОСОБА_1 підтвердила, що доступ до службових кабінетів мали лише працівники, які працюють разом з нею.

Капітан поліції ОСОБА_1 зазначила, що ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_6 вона особисто не знає та перевірку інформації за обліками ІКС "ІПНП України" стосовно " ОСОБА_9 " та " ОСОБА_17 " 23.03.2023 будучи на службі вона не здійснювала. Поряд з цим, капітан поліції ОСОБА_1 повідомила, що 24.03.2023 вона була відсутня на службі, оскільки напередодні вона відпросилась у підполковника поліції ОСОБА_13 , так як ні з ким було залишити дітей.

Факт відсутності капітана поліції ОСОБА_1 на службі 24.03.2023 підтвердила капітан поліції ОСОБА_2 .

Опитані капітан поліції ОСОБА_3 , капітан поліції ОСОБА_2 та капітан поліції ОСОБА_1 пояснили, що під час роботи з ІКС "ІПНП України", покидаючи кабінет в особистих або службових справах, вони не виходили з облікових записів вказаної системи, у зв`язку з чим була наявна можливість у інших осіб здійснювати пошукові запити інформації в ІКС "ІПНП України".

За фактом відсутності капітана поліції ОСОБА_1 24.03.2023 року упродовж всього робочого дня були опитані начальник сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_13 та заступник начальника сектору інформаційної підтримки ДРУП ГУНП майор поліції ОСОБА_14 , які повідомили, що капітан поліції ОСОБА_1 до них з рапортом щодо необхідності бути відсутньою на службі 24.03.2023 року не зверталася та не проінформувала про свою відсутність на службі керівництво СІП ДРУП ГУНП., що свідчить, що ОСОБА_1 була відсутня на службі без поважних причин.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "По особовому складу" від 31.07.2023 №527 о/с позивача звільнено зі служби на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 01 серпня 2023 року.

Підставою для винесення наказу № 527 о/с від 31.07.2023 став наказ № 1368 к від 24.07.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП", яким вирішено за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", пунктів 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 № 2786, наказу Національної поліції України від 09.08.2022 року № 568 "Про деякі питання посилення варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", що виразилась у відсутності 13.03.2023 року на службі без поважних причин більше трьох годин, порушені особистого зобов`язання щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних, підпункту 6 пункту 4 розділу ІХ Методичних рекомендацій щодо порядку надання права доступу користувачам до інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національний портал Національної поліції України" від 24.01.2020 року № 1026/01/27-2020, а саме: не здійснення виходу з ІКС "ІПНП України" після завершення роботи та тимчасового залишення робочого місця, а також у недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосувати до інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Вважаючи прийняті накази протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.

Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Поняття службової дисципліни закріплено ст.1 Дисциплінарного Статуту, де зазначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного Статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно із ст.19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна визначається яке дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Відповідно до ч.2 ст.1 цього Дисциплінарного статуту, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі й гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Дисциплінарний проступок ст.2 Дисциплінарного статуту визначено як невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, але з метою з`ясування обставин учиненого особою дисциплінарного проступку, згідно ст.14 Дисциплінарного статуту, начальником призначається службове розслідування, яке в свою чергу додатково урегульовано дисциплінарно-процесуальними нормами діяльності посадових осіб з вирішення індивідуально-конкретних справ, пов`язаних з порушенням норм службової дисципліни особами начальницького та рядового складу органів поліції, з метою застосування й виконання заходів дисциплінарної відповідальності.

Частинами 1-2 ст.13 Дисциплінарного Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного Статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції

Суд зауважує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.

Аналогічні висновки містять в постановах ВС від 21.12.2018 по справі № 805/623/16-а, від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 22.03.2019 у справі 804/676/18, від 22.11.2019 у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 № 2240/2329/16.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.22 Дисциплінарного Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Частиною 1 ст.24 Дисциплінарного Статуту визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Відповідно до ч.4 ст.31 Дисциплінарного Статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Законом України "Про національну поліцію" та Дисциплінарний статут Національної поліції України встановлено гарантії прав поліцейського під час застосування дисциплінарного стягнення.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарного статут).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом.

Згідно із ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк (частини 2 - 9 Дисциплінарного статуту).

Тож з наведеного слідує, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службової дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

З матеріалів справи видно, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувала безпідставна відсутність на службі.

З урахуванням дослідження письмових доказів, законів та інших нормативно-правових актів, якими регулюються спірні у цій справі правовідносини, судом встановлено, що підставою для застосування до інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.07.2023 №1368к стало по суті дві обставини: не здійснення виходу з ІКС «ІПНП України» після завершення роботи; а також не вихід на службу 24.03.2023.

Проте, як встановлено судом у цій справі та підтверджено матеріалами справи, при з`ясуванні дисциплінарною комісією обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування, фактично досліджувалася та бралася до уваги тільки отримана від Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) та Харківського управління ДВБ НП України інформація по кримінальному провадженню № 42022220000000502 за ч.3 ст.368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), в рамках якого згідно ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 15.06.2023 (справа № 642/1725/23, провадження № 1-кс/642/1803/23) було проведено обшуки у службових кабінетах Дніпровського РУП ГУНП та ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП, що підтверджено детальним описом у Висновку службового розслідування обставин, встановлених оперативними заходами і в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42022220000000502 за ч.3 ст.368 КК України по фактам, які стосуються досягнутої між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовленості на здійснення не санкціонованого копіювання, обробки та передачі інформації про персональні дані цивільних осіб « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_12 » за допомогою працівників поліції, які мають доступ до ІКС «ІПНП України».

Зокрема, до Висновку про результати службового розслідування Дисциплінарною комісією детально було перенесено обставини з ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 15.06.2023 (справа № 642/1725/23, провадження № 1-кс/642/1803/23), якою надано у кримінальному провадженні №42022220000000502 дозвіл на проведення обшуку у приміщенні відділення поліції № 5 (м. Дніпро) Дніпропетровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 7, а саме у службових кабінетах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , а також інших приміщень вказаної будівлі, в яких знаходиться комп`ютерна техніка з ідентифікаційними ознаками: (IP=``НОМЕР_4``,USR=``DPR_63096``), (IP=``101.4.163.121``, USR=``DPR_63110``), (IP=``НОМЕР_4``, USR=``DPR_63134``) з метою відшукування та вилучення вказаної комп`ютерної техніки та програмного забезпечення, електронних носіїв інформації (флеш накопичувачів), планшетних пристроїв, інших електронних пристроїв спеціального призначення, які використовували ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 для отримання інформації з ІТС ІПНПУ, а також мобільних терміналів зв`язку, якими останні користувались при вчиненні злочину та в яких з великою долею вірогідності наявна інформація щодо переписки з іншими правопорушниками щодо місця, часу та мотивів вчинення правопорушення, планування вчинення правопорушення, а також записних книжок, блокнотів, чернеток, та інших записів.

Крім того, як вбачається з Висновків службового розслідування, дисциплінарною комісією під час службового розслідування враховано результати проведених обшуків у службових кабінетах поліцейських Головного управління № 410 та № 411 ВП № 4 Дніпровського РУП ГУНП, в ході яких виявлено та вилучено копії: «Журналу № 1 реєстрацій та обліку статистичних карток підрозділу дізнання » за 2022 рік на 1-1 арк.; «Журналу № 1 реєстрацій та обліку статистичних карток підрозділу дізнання » ВП №5 ДРУП ГУНП на 32 арк; «Журналу обліку запитів та обробки інформації АРМ «Рубін»» на 13 арк.; а також супровідний лист № 43.5/1005 від 17.02.2021 та список користувачів «ІПНП» ВП № 5 ДРУП на 2 арк.; і рапорти № 43.5/8911 від 10.11.2022 на 1 арк., № 43.5/9510 від 08.12.2022 на 1 арк., та доручення від 18.03.2021, № 43/2291 на 2 арк., від 11.02.2022 № 43/945 на 2 арк., від 07.02.2020 №45/633 «Про ознайомлення поліцейських з методичними рекомендаціями» на 2 арк. Разом з тим, Дисциплінарною комісією безпосередньо під час перевірки навіть не вжито жодних заходів задля огляду зазначених журналів, рапортів та доручень.

За змістом Висновку службового розслідування, єдиним самостійно вжитим Дисциплінарною комісією заходом були запити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 29.06.2023 за вих.№ 3713/103/05-2023 та до Харківської обласної прокуратури від 14.07.2023 за вих. № 4018/103/05-2023, направлених з метою отримання матеріалів, які можуть вплинути на проведення службового розслідування. Проте, у відповідь 19.04.2023 за вх. № 1414 до управління головної інспекції ГУНП надійшов лист з ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, в якому проінформовано про те, що копії ухвал на проведення обшуку були надані посадовим особам Дніпровського РУП ГУНП з долученням витягу з ЄРДР № 42022220000000502. Іншої інформації щодо причетності вказаних поліцейських до здійснення з корисливих мотивів не санкціонованого копіювання, обробки та передачі інформації про персональні дані цивільних осіб стосовно притягнення останніх до кримінальної або адміністративної відповідальності з ІКС «ІПНП України», в тому числі і відповіді з Харківської обласної прокуратури на момент завершення службового розслідування до Головного управління не находило.

Поряд з цим, в ході службового розслідування членами дисциплінарної комісії неодноразовим виїздом до ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП та Дніпровського РУП ГУНП не вдалося встановити наявність комп`ютерної техніки, з якої відповідно до ухвали суду про проведення обшуку здійснювався не санкціоноване копіювання, обробка та передача інформації про персональні дані цивільних осіб, але причини відсутності вказанної комп`ютерної техніки (яка не вилучалася під час обшуку) Дисциплінарною комісією не з`ясовувалися, а у Висновку комісія обмежилася лише зазначенням того, що в ході службового розслідування встановити причетність капітана поліції ОСОБА_1 (такод як і капітана поліції ОСОБА_2 , капітана поліції ОСОБА_3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 ) до передачі інформації з ІКС «ПІНІІ України» третім особам не процесуальним шляхом не виявилось за можливе.

А з урахуванням пояснень ОСОБА_1 про її відсутність деякий час на робочому місце 24.03.2023 року з дозволу її безпосереднього начальника, Дисциплінарною комісією лише на підставі пояснень капітана поліції ОСОБА_2 та начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП підполковника поліції Вознюк Н.В. і заступника начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_14 - було зроблено висновки про відсутність ОСОБА_1 без поважним причин на службі упродовж всього робочого дня 24.03.2023 року.

При цьому, Дисциплінарною комісією не первірялися: ні причини та період часу відсутності ОСОБА_1 на службі; ні табелі обліку використання робочого часу, що ведуться на підставі зданих пропусків або інших документів; ні відомості автоматизованої системи обліку приходу/уходу працівників, або журнали, у яких працівники ставлять свій підпис під час приходу на роботу, тощо. Також Дисциплінарною комісією навіть не з`ясовувалося і не відображалося у Висновку службового розслідування про наявність/відсутність документального підтвердження відсутності позивача на службі упродовж всього робочого дня 24.03.2023 року, якими може бути: акт, яким зафіксовано відсутність; доповідні та службові записки безпосереднього керівника; перевірка причин відсутності позивача, тощо.

З урахуванням вищенаведеногосуд визнає підтвердженим, що висновки відповідача про наявність в діях інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 ознаків дисциплінарних проступків, що виразилося у нездійсненні виходу з ІКС «ІПНП України» після завершення роботи та тимчасового залишення робочого місця, зберіганні логіну та паролю від ІКС «ІПНП України» у доступному для інших місці, а також не виходу на службу ОСОБА_1 24.03.2023 - фактично ґрунтуються лише на: отриманій від ТУ ДБР інформації; змісті ухвали на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42022220000000502; отриманих під час проведених обшуків пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ; а також на наданих під час службового розслідування пояснень: інспекторів ІІ категорії сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП ОСОБА_16 і ОСОБА_18 ; заступника начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_19 , начальника Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції ОСОБА_20 , начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП підполковника поліції Вознюк Н.В., заступника начальника сектору інформаційної підтримки Дніпровського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_14 , якими не підтверджено вчинення капітаном поліції ОСОБА_1 (також як і іншими поліцейськими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) дисциплінарного проступку, з приводу якого було призначено службове розслідування.

З огляду на викладене, суд вважає недостатнім лише формальне посилання відповідача у цьому спірному випадку на положення Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги поліцейського, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, і на наказ Національної поліції України від 09.08.2022 року № 568 «Про деякі питання посилення варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», які хоча і є загальновстановленими, але не містять у собі конкретно визначеного опису порушення позивачем принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, а відповідно, не можуть слугувати доказами скоєння позивачем у даному конкретному випадку проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади. Тим більш, що у посиланнях відповідача на Внутрішній розпорядок дня поліцейських та на наказ № 568 не конкретизовано навіть пункти цих нормативних актів, які нібито були порушені позивачем.

По своїй суті дисциплінарні провадження в органах поліції є врегульованою законодавством діяльністю уповноважених посадових осіб з розгляду та вирішення індивідуально-конкретних справ з приводу вчинення працівником поліції дисциплінарного проступку та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що детально прописано у п.1 розділу V Порядку № 893, яким встановлено, що "проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків".

Таке визначення дисциплінарного провадження поєднує в собі як процесуальну діяльність, що складає фактичний зміст службового розслідування, так і певний результат - притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитися факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов`язків.

Також дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини поліцейського. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання служби поліцейського, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим відповідач зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримав.

Стаття 29 Дисциплінарного статуту встановлює особливості дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.

Згідно із ч.2 цієї статті дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Застосовування зазначеної норми здійснюється з урахуванням ч.3 ст.19 та ст.13 Дисциплінарного статуту, яка закріплює види дисциплінарних стягнень від менш суворого до найбільш суворого.

З матеріалів справи видно, що службова характеристика позивача не є негативною, до дисциплінарної відповідальності впродовж несення служби позивач не притягалась, діючих стягнень немає. Докази протилежного відповідач суду не надав

Оскільки підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи впродовж службового розслідування, з`ясування усіх необхідних обставин вчинення дисциплінарного порушення для обґрунтованого висновку, уточнення ступеня вини, встановлення суті незаконних дій особи, негативних наслідків до яких такі дії призвели, встановлення причинно-наслідкового зв`язку між такими негативними наслідками та протиправними діями особи, то відповідач повинен був би про це зазначити у висновку службового розслідування.

Однак, як вже суд зазначав, з висновку службового розслідування не видно, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади було враховано характер проступку, його службову характеристику, наявність діючих дисциплінарних стягнень та яка шкода завдана такими діями позивача.

На підставі викладеного, суд вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є надто суровим та неспівмірним з службовою характеристикою позивача, характером вчиненого правопорушення за відсутності встановлення настання негативних наслідків, а також за відсутності діючих дисциплінарних стягнень.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, суд доходить висновку про те, що оскаржені у цій справі накази відповідача прийняті за відсутності належних доказів факту вчинення позивачем конкретного визначеного дисциплінарного проступку та без доведення його вини, що є підставою для їх скасування та поновлення позивача на службі.

Вирішуючи питання стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у цій справі, суд бере до уваги положення: п.2, абз.3 п.3, п.5, п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100; п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції"; п.9 Розділу 1 і абзац 1 п.6 Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України 06.04.2016 року №260, а також враховує долучену до матеріалів адміністративної справи довідку № 210 від 07.08.2023 року (а.с. 24-25 т.1) згідно із якою: середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 22707,58 грн, а середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 становить 744,51 грн. Виходячи з того, що виплата грошового забезпечення має бути виплачена за період з 02.08.2023 по 20.07.2026 (включно), що становить по кількості - 1083 календарних днів, до виплати ОСОБА_1 підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в загальній сумі - 806 304,33грн (без проведення обов`язкових відрахувань податків і зборів).

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання рішення суду у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць (яка відповідно до довідки від 07.08.2023 року № 210 становить 22707,58 грн).

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупності викладених обставин позов підлягає задоволенню.

У зв?язку з тим, що позивач, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.07.2023 №1368 к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Дніпровського РУП ГУНП".

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 31.07.2023 №527 о/с "По особовому складу".

Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: вул. Троїцька, буд. 20-а, м. Дніпро, 49101) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.08.2023 по 20.07.2026 (включно) у сумі - 806304,33 грн (без проведення обов`язкових відрахувань податків і зборів).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до ст. 371 КАС України.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: вул. Троїцька, буд. 20-а, м. Дніпро, 49101) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу служби у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна