Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №120/14620/25 — Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 липня 2026 р. Справа № 120/14620/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині невнесення відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 30.06.2015, на підставі висновку призовної (медичної) комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2015 про визнання непридатним до військової служби; зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 30.06.2015, на підставі висновку призовної (медичної) комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2015 про визнання непридатним до військової служби.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до висновку ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2015 він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 30.06.2015. Однак при перевірці даних через застосунок «Резерв+» позивач виявив, що в Єдиному державному реєстрі він зазначений як військовозобов`язаний ІНФОРМАЦІЯ_4 . Незважаючи на подання документів і явку за повістками, відомості про виключення з обліку до Реєстру внесено не було. На адвокатські запити відповідач повідомив, що позивача автоматично взято на військовий облік у зв`язку зі змінами до постанови КМУ №932, а ІНФОРМАЦІЯ_5 — що відомості у 2015 році не вносилися, оскільки Реєстр тоді не працював, і медичні документи були знищені. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.09.2025 про внесення відомостей щодо виключення з військового обліку, однак відповідач не розглянув її по суті та відмовив, посилаючись на відсутність підстав. На думку позивача, така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки саме він зобов`язаний вести Реєстр за місцем проживання позивача.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 21.10.2025 заяву про забезпечення адміністративного позову задоволено.

Ухвалою суду від 22.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

23.10.2025 за вх.№66903/25 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.10.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.05.2026 за вх.№34227/26 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог.

При цьому відповідач вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, адже ще у 2015 році його визнано непридатним до військової служби, а також відповідач вважає, що належним відповідачем у справі має бути ІНФОРМАЦІЯ_5 .

22.05.2026 за вх.№34228/26 відповідачем надано до суду заяву про поновлення строку для подання відзиву.

Щодо означеного питання, то суд враховує, що в Україні діє воєнний стан і відповідач виконує першочергові завдання для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 акцентовано на тому, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав не приймати до уваги поданий відповідачем відзив на позовну заяву, оскільки пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з`ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, суд вважає їх безпідставними та відхиляє з огляду на таке.

Щодо тверджень відповідача про те, що належним відповідачем у справі є ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у 2015 році безпосередньо здійснював виключення Позивача з військового обліку, суд зазначає, що за змістом Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення цього Реєстру є відповідні ТЦК та СП за місцем перебування особи на обліку або за місцем її проживання. У відзиві відповідач підтверджує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів електронна облікова картка ОСОБА_1 з 05.01.2011 перебуває на військовому обліку саме у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Оскільки персональні дані позивача перебувають у поточному технічному управлінні саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , то він є єдиним належним суб`єктом владних повноважень, який наділений правомочністю коригувати, оновлювати та вносити відомості до Реєстру щодо позивача.

Суд також відхиляє аргументи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки предметом судового розгляду у цій справі є саме протиправна бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невнесення актуального статусу особи до електронної бази даних. Невнесення актуальних даних до Реєстру є триваючою бездіяльністю, яка триває щодня і порушує права особи безперервно. За таких обставин, строки звернення до суду позивачем не пропущені.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно із військовим квитком серії НОМЕР_1 від 30.06.2015 позивача 04.06.2015 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі гр. І ст. 8А Розкладу хвороб (Наказ МО №2 1994 року) (ст. 7 військового квитка).

У військову квитку проставлено відмітку «невійськовозобов`язаний» (ст. 22 військового квитка).

Водночас в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач значиться як військовозобов`язаний.

Так, позивача автоматично взято на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно змін від 01.04.2025 до Постанови КМУ №932.

05.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про приведення у відповідність відомостей щодо нього.

Листом від 02.10.2025 відповідач повідомив позивачеві про відсутність підстав для внесення відомостей про виключення його з військового обліку, адже лікарську комісію позивач проходив при ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд керується такими мотивами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).

Ст. 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі ст. 2 Закону № 1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

П. 1 та 2 ст. 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (ч. 3 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ).

За змістом ч. 5 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону № 1951-VІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

П. 17-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Ст. 9 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 Закону № 1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, знищуються суб`єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

П. 2 ч. 1 ст. 14 Закону № 1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VIII передбачено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону; 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Із системного аналізу наведених вище норм слідує, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа (далі - Порядок № 559).

Відповідно до п. 1 Порядку № 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559. Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ (п. 2 Порядку № 559).

Як визначено п. 8 Порядку № 559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку;

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.

Згідно з абз. 5 п. 7 Порядку № 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

За змістом п. 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

В ході судового розгляду встановлено, що за результатами медичного обстеження позивача призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі гр. І ст. 8А Розкладу хвороб (Наказ МО №2 1994 року) (ст. 7 військового квитка НОМЕР_1 ).

У військову квитку проставлено відмітку «невійськовозобов`язаний» (ст. 22 військового квитка).

Водночас в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач значиться як військовозобов`язаний.

В контексті наведеного суд вказує, що станом на дату проходження позивачем медичного огляду та визнання його непридатним до військової служби (04.06.2015) ст. 37 Закону № 2232-XII була викладена в такій редакції:

« 5. Зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України:

1) з військового обліку призовників: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.

6. Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли».

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що законодавець у ст. 37 Закону № 2232-XII чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку громадяни продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

У постанові від 09.06.2026 у справі №320/29761/25 Верховний Суд вказав, що при вирішенні спорів цієї категорії суди повинні здійснювати повне та всебічне з`ясування правової та фактичної природи вчиненої щодо особи облікової дії, не обмежуючись виключно буквальним чи словесним формулюванням запису у військово-обліковому документі. Оскільки «зняття» з військового обліку та «виключення» з нього є фундаментально різними за своїми правовими наслідками діями (де виключення має наслідком повну втрату статусу військовозобов`язаного), судам належить оцінювати взаємозв`язок між текстовим змістом запису та вказаною у ньому нормативно-правовою підставою. У випадку наявності нечітких, суперечливих або взаємовиключних відомостей, суди зобов`язані з`ясувати дійсний зміст облікової дії шляхом дослідження не лише тексту запису у посвідченні, а й інших доказів, які могли б підтвердити дійсну правову та фактичну підставу зміни облікового статусу позивача, зокрема матеріали військового обліку, документи, на підставі яких було внесено спірний запис, а також відомості щодо причин такого запису.

Суд зауважує, що висновком призовної (медичної) комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі гр. І ст. 8А Розкладу хвороб.

При цьому, згідно з Розкладом хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (затвердженим Наказом Міністерства оборони України № 402, у редакції, чинній на дату проведення медичного огляду позивача — 04.06.2015 року), стаття 8-а чітко визначала наступне: «Стаття 8. Включено: злоякісні новоутворення всіх локалізацій: губи, ротової порожнини, глотки C00 - C14; органів травлення C15 - C26; органів дихання та грудної клітки C30 - C39; кістково-м`язевої та сполучної тканини, меланома C40 - C49; сечостатевих органів C50 - C68; ока, головного мозку та інших відділів центральної нервової системи C69 - C72; щитоподібної залози та інших ендокринних залоз C73 - C80, метастази із неуточнених локалізацій. Пункт „а“: первинні (вторинні) за наявності віддалених метастазів і неможливості радикального хірургічного лікування. Правовий наслідок: Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку».

Аналізуючи зміст наведеної норми в контексті встановлених обставин справи, суд зазначає, що діагностоване у позивача захворювання за статтею 8А графи І Розкладу хвороб в силу імперативних вимог закону передбачало виключно один можливий варіант правових наслідків - визнання особи непридатною до військової служби з обов`язковим подальшим її виключенням з військового обліку.

Таким чином, правова підстава (ст. 8А графи І Наказу МОУ № 402) та фактична облікова дія (виключення з обліку) повністю відповідають одна одній, що виключає будь-яке подвійне тлумачення статусу позивача.

При цьому, використане у військовому квитку словосполучення «із зняттям з військового обліку» за своїм правовим змістом у даному конкретному випадку повністю тотожне поняттю «виключення», оскільки воно прямо та безпосередньо ґрунтується на приписах п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII та ст. 8А графи І Наказу МОУ № 402.

Крім того, дійсний характер цієї облікової дії беззаперечно підтверджується проставленою на сторінці 22 військового квитка відміткою «невійськовозобов`язаний».

Відтак, статус позивача як особи, що не є військовозобов`язаною, був визначений остаточно ще у 2015 році. Будь-яка зміна цього статусу або повторне взяття на облік могли відбутися виключно у передбачений законом спосіб, проте доказів зміни стану здоров`я позивача або скасування рішення ВЛК відповідачем суду не надано.

Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась, а процедура повторного взяття на військовий облік раніше виключених з військового обліку осіб на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачена.

Отже, позивач у встановленому законом порядку виключений з військового обліку.

За таких обставин, у зв`язку з визнанням позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач підлягав виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України №2232-XII.

Водночас в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач значиться як військовозобов`язаний.

Чинним законодавством не передбачено процедури «повторного взяття на військовий облік» осіб, які були виключені з нього у зв`язку з визнанням непридатними до військової служби, без зміни відповідного медичного висновку у встановленому порядку.

Враховуючи викладене в сукупності, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невнесення відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 968 грн 96 коп.

Таким чином поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 968 грн 96 коп.

Керуючись та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 143, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині невнесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 30.06.2015, на підставі висновку призовної (медичної) комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.06.2015 про визнання непридатним до військової служби.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968 грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено та підписано суддею 20.07.2026 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна