Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №581/231/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №581/231/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Кузьмінський О. В.

Номер провадження 33/816/1278/26 Суддя-доповідач Янголь Є. В.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року 20 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Янголь Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 12 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 12.05.2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн за те, що він12.04.2026 року, о 01 год. 57 хв. на автодорозі О 190907 поблизу с. Беєве, керував автомобілем Інфініті днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Липоводолинського районного суду Сумської області від 12.05.2026 року та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що працівники поліції не дотрималися вимог порядку №1103. У належний спосіб йому не було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема те, що потрібно спочатку пройти огляд за допомогою приладу «Драгер», а потім, у разі незгоди з його показниками, в аналогічний спосіб пройти огляд в найближчій лікарні. Поліцейські швидко проговорили вимогу щодо проходження огляду не розділивши її на дві складові, таким чином, фактично не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Також не було складене письмове направлення для проходження відповідного огляду.

Апелянт стверджує, що не відмовлявся від проходження огляду. Вважає припущення поліцейських про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння безпідставним, оскільки відповідно до записів з нагрудних камер поліцейських, він поводив себе адекватно, мова була чітка та зрозуміла.

Звертає увагу, що у протоколі допущено безліч помилок, зокрема щодо ідентифікації транспортного засоби, яким керував апелянт, зважаючи на що протокол слід визнати або недопустимим доказом, або відправити на доопрацювання.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про розгляд скарги був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

Довід апелянта про те, що працівники поліції не дотрималися вимог порядку №1103 є безпідставним, та спростовується відеозаписом з місця події.

Зокрема, після того, як поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», або в медичному закладі – Роменська лікарня (файл 0000333_115331_20260412015434_0022A, час на відео 01:58:03). У відповідь на зазначене ОСОБА_1 сказав (мова та текст автора збережено): «Та ніколи в жизні, що ти розказуєш!», далі нецензурна лайка (файл 0000333_115331_20260412015434_0022A, час на відео 01:58:13). На запитання поліції чи вживав водій алкогольні напої, ОСОБА_1 заперечує та ображає поліцейського. Надалі, поліцейські повторно пропонують ОСОБА_1 пройти огляд, останній відповідає як і в попередній раз аналогічною фразою. У зв`язку з відмовою пройти огляд, поліцейський роз`яснює водію, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки в нього все ж таки наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Водію втретє пропонується пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», або в медичному закладі – Роменська лікарня, і він втретє відмовляється. Тобто, на відео зафіксована неодноразова чітка відмова ОСОБА_1 від пропозицій поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я.

Твердження апелянта про те, що йому у належний спосіб не було роз`яснено порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки поліцейськими швидко було проговорено вимогу пройти огляд не розділяючи її на дві складові, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки не вбачає істотних порушень процедури огляду з боку останніх.

Як вбачається з відео, працівниками поліції неодноразово було висунуто вимогу пройти огляд як на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, так і в медичному закладі, однак ОСОБА_1 також неодноразово була заявлена відмова від проходження зазначеного огляду.

Щодо твердження апелянта про те, що поліцейськими не було складене письмове направлення для проходження огляду в закладі охорони здоров`я, то апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлена Додатком 1 до п. 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до змісту затвердженої форми направлення, воно адресується закладу охорони здоров`я, в який направляється водій для проходження огляду. Також формою направлення не передбачено його вручення водію відносно якого воно складене чи ознайомлення водія зі змістом направлення.

Підставою для складання зазначеного направлення є згода водія пройти огляд у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з його відмовою від огляду на місці зупинки чи незгоди з результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Вищезгаданими нормами не встановлено, що для належної пропозиції особі пройти огляд в закладі охорони здоров`я передбачено складання та вручення письмового направлення.

Направлення є офіційним процесуальним документом, який надається поліцейським уповноваженій особі закладу охорони здоров`я (лікарю) у разі, якщо особа погоджується на проходження огляду в медичному закладі.

У даному випадку ОСОБА_1 відмовився як від проходження огляду на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, що підтверджується згаданим вище відеозаписом.

Зважаючи на це, у працівників поліції був відсутній обов`язок щодо складання відповідного направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Довід про безпідставне припущення поліцейських про наявність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння є необґрунтованим.

Як вбачається з раніше уже згаданого відеозапису з місця події, водій дійсно має порушення мови та поведінку, що не відповідає обстановці, а саме: різко висловлюється на адресу поліцейських, ображає їх та використовує нецензурну лайку.

Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Тобто, встановлення наявності чи відсутності ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння належить до дискреційних повноважень саме працівника поліції. Якщо у нього є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, останній повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Під час розгляду справи до повноважень судді першої чи апеляційної інстанції не входить виявлення таких ознак у особи з долученого до протоколу відеозапису.

Апеляційним судом відхиляються доводи ОСОБА_1 про те, що у протоколі допущено безліч помилок, зокрема щодо ідентифікації транспортного засоби, яким він керував.

Апелянтом не зазначено які саме помилки допущені в протоколі про адміністративне правопорушення, окрім неправильно вказаного номерного знаку автомобіля. Щодо останнього суд першої інстанції висловився у своєму рішенні і з його висновком з приводу цього погоджується й апеляційний суд.

Розбіжності у зазначенні номерного знаку автомобіля є формальною опискою, яку допустили поліцейські при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначена описка не є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом і жодним чином не ставить під сумнів та не спростовує правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , що підтверджується доказами які містять в матеріалах справи.

Ідентифікувати автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , можливо за допомогою відеозапису (файл 0000333_115331_20260412015434_0022A, час на відео 01:55:30), та з розмови поліцейського, який промовляє державний номерний знак транспортного засобу.

Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу та незаконність притягнення останнього до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, апелянтом не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.

Апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічно та об`єктивно розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 12.05.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без зміни, а його апеляційну скаргу на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В. Янголь