Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №592/3482/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/3482/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Онайко Р. А.

Номер провадження 33/816/1204/26 Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шевченка Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми, апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Дмитра Сергійовича на постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

встановила:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що 17.12.2025 о 08:28 у м.Суми по вул. Британська, 1, він керував т/з Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510 прилад ARLM-0309, що підтверджується тестом 567 від 17.12.2025. Результат огляду становить 0,74 проміле. З результатом водій не згоден, від прослідування до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, водій відмовився в категоричній формі. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi car DVR та Motorola Solution vb 471979, 471745, чим порушив п.2.5 ПДР.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Шевченко Д.С. в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у діях його підзахисного.

В обґрунтовування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід до розгляду справи, не встановив усіх фактичних обставин та фактично зайняв обвинувальну позицію щодо ОСОБА_1 , чим порушив вимоги ст. 7 КУпАП та ст. 62 Конституції України.

Крім того, судом було порушено правила територіальної підсудності. Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа розглядається за місцем вчинення адміністративного правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що подія мала місце на території Зарічного району м. Суми, а тому справа підлягала розгляду Зарічним районним судом м. Суми, а не Ковпаківським районним судом м. Суми.

Незважаючи на клопотання сторони захисту про передачу справи за належною підсудністю, суд першої інстанції проігнорував зазначені доводи.

Суд також не надав належної оцінки доводам сторони захисту щодо незаконності зупинки транспортного засобу та порушення процедури огляду на стан сп`яніння. Поза увагою суду залишилися й обставини недотримання працівниками поліції вимог законодавства, яке регламентує порядок проведення таких дій, а також відсутність підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Крім того, суд не врахував доводи про неналежне оформлення протоколу, невідображення у ньому конкретного складу правопорушення та його правової кваліфікації, суперечності й нелогічність матеріалів справи, а також недотримання інструкції з експлуатації спеціального засобу вимірювальної техніки. Не було надано належної оцінки і доводам щодо недопустимості доказів, наявних у матеріалах справи.

За таких обставин, на думку захисника, висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не підтверджуються належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Шевченко Д.С. апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній. Просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками алкогольного сп`яніння є, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря- фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, згідно із ознаками такого стану.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних і допустимих доказах, яким суд надав оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 542893 від 17.12.2025 року у якому зафіксовано, що 17 грудня 2025 року о 08 год 28 хв в м.Суми по вул Британська,1 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 керував Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора Alcotest 7510 прилад ARLM-0309, що підтверджується тестом 567 від 17.12.2025. Результат огляду становить 0,74 проміле. З результатом водій не згоден, від прослідування до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, водій відмовився в категоричній формі. Зафіксовано на відеореєстратор Xiaomi Yi car DVR та Motorola Solution vb 471979, 471745, чим порушив п.2.5 ПДР;

- тестом № 567 спеціального технічного засобу Drager Alcotest 7510, результат тесту 0,74 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, виражене тремтіння пальців рук за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510 ARLM-0309, проба позитивна 0,74 проміле. ОСОБА_1 від підпису відмовився, з результатом не згоден.

- направленням ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП СОР ОКМЦЕНЗ від 08:53 год 17.12.2025 року;

- відеозаписами з автомобіля патрульної машини та нагрудної камери поліцейського, переглянутими й апеляційним судом, з яких убачається, що під час несення служби працівниками поліції було виявлено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонний (червоний) сигнал світлофора. Після виявлення порушення службовий автомобіль поліції розпочав переслідування транспортного засобу правопорушника та здійснив його зупинку. Під час спілкування з водієм працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлене порушення Правил дорожнього руху та надав для ознайомлення відеозапис, що підтверджував факт проїзду перехрестя на заборонний сигнал світлофора. На законну вимогу працівника поліції ОСОБА_1 надав для перевірки документи. У ході спілкування поліцейський поставив водієві запитання щодо можливого вживання алкогольних напоїв, на що останній відповів, що алкоголь не вживав. Разом із тим працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager». ОСОБА_1 на проведення такого огляду погодився. Перед проведенням огляду поліцейський продемонстрував водієві запечатаний одноразовий мундштук, після чого встановив його до приладу «Drager». Працівником поліції було проведено підготовку та перевірку приладу до роботи, продемонстровано його готовність до тестування та роз`яснено порядок проходження огляду. ОСОБА_1 виконав видих у мундштук відповідно до наданих інструкцій та до звукового сигналу приладу, що свідчив про завершення процедури тестування. За результатами огляду спеціальний технічний засіб «Drager» зафіксував вміст алкоголю в організмі водія на рівні 0,74 проміле. Працівник поліції оголосив результат огляду та продемонстрував його ОСОБА_1 . Спочатку водій повідомив, що погоджується з результатом проведеного огляду. Однак під час подальшого оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 заявив про незгоду з результатами тестування. У зв`язку з висловленою незгодою працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Від проходження такого огляду останній відмовився, що було зафіксовано засобами відеозапису. Працівниками поліції ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені чинним законодавством України, а також правові наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Крім того, його було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: 13 січня 2026 року о 09:00 годині в Зарічному районному суді міста Суми. За результатами виявлених обставин працівниками поліції відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Копію протоколу ОСОБА_1 підписав та отримав , що підтверджується на відео.

Відеозапис із нагрудних камер інспекторів поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст.251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з нього достатньо повно убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, що цілком підставно було ураховано суддею першої інстанції при розгляді справи.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо порушення правил територіальної підсудності, апеляційний суд не знаходить підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

З матеріалів справи вбачається, що після надходження адміністративного матеріалу до Зарічного районного суду м. Суми, судом було перевірено питання територіальної юрисдикції. Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 18.02.2026 року адміністративний матеріал повернуто до Управління патрульної поліції в Сумській області для направлення до належного суду за підсудністю, оскільки правопорушення вчинено за адресою: м. Суми, вул. Британська,1, яка не відноситься до територіальної юрисдикції Зарічного районного суду м. Суми.

На виконання зазначеної постанови 04 березня 2026 року матеріали справи були направлені до Ковпаківського районного суду м. Суми, який і здійснив їх розгляд по суті.

Будь-яких відомостей, які б спростовували висновки судді Зарічного районного суду щодо належності місця вчинення правопорушення до територіальної юрисдикції Ковпаківського районного суду м. Суми, матеріали справи не містять. Апелянтом також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вул.Британська у м. Суми відноситься до територіальної юрисдикції Зарічного районного суду м. Суми, або, що ОСОБА_1 не керував т/з по вул.Британській, 1, оскільки відеозаписом з нагрудної камери поліцейського підтверджено рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 через перехрестя з вул.Британської у м.Суми у бік вул.Нижньовоскресенська, де і був зупинений т/з під керуванням ОСОБА_1 .

Крім того, сама по собі незгода особи із визначеною підсудністю не свідчить про допущення судом істотного порушення вимог процесуального закону, якщо справа була розглянута судом, визначеним після перевірки питання територіальної юрисдикції. Спори про підсудність між судами неприпустимі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки аргументам сторони захисту щодо незаконності зупинки транспортного засобу, порушення процедури огляду на стан сп`яніння, відсутності підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення, неналежного оформлення матеріалів справи та недопустимості доказів, апеляційний суд вважає безпідставними.

Із дослідженого апеляційним судом відеозапису встановлено, що під час несення служби працівниками поліції було виявлено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонний сигнал світлофора. Після фіксації зазначеного порушення працівники поліції здійснили зупинку транспортного засобу та повідомили водієві підставу такої зупинки, продемонструвавши відеозапис порушення Правил дорожнього руху.

Таким чином, зупинка транспортного засобу була обумовлена безпосереднім виявленням працівниками поліції порушення Правил дорожнього руху та відповідала вимогам законодавства, а тому доводи апеляційної скарги щодо її незаконності є неспроможними.

Також із відеозапису вбачається, що під час спілкування з водієм працівник поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонував пройти огляд на стан сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу «Drager». ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення такого огляду.

Перед проведенням тестування працівником поліції було продемонстровано запечатаний одноразовий мундштук, проведено підготовку приладу до роботи, перевірено його готовність до тестування та роз`яснено порядок проходження огляду. Після цього ОСОБА_1 відповідно до наданих інструкцій здійснив видих у мундштук до звукового сигналу приладу, який засвідчив завершення тестування. Результат огляду склав 0,74 проміле алкоголю.

Відеозапис підтверджує, що результат тестування було оголошено водієві та продемонстровано на дисплеї приладу. Спочатку ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, а лише під час подальшого оформлення адміністративних матеріалів висловив незгоду з ним.

Після заявленої незгоди працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я для перевірки результатів огляду на місці зупинки. Від проходження такого огляду ОСОБА_1 відмовився, про що свідчить відеозапис, наявний у матеріалах справи.

Апеляційний суд зазначає, що саме надання особі можливості пройти огляд у закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатами тестування на місці є передбаченою законом гарантією перевірки результатів огляду. Однак ОСОБА_1 такою можливістю не скористався.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги щодо неналежного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Зі змісту протоколу вбачається, що в ньому зазначено обставини вчиненого правопорушення, наведено його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відображено відомості про особу правопорушника та інші дані, необхідні для вирішення справи. Істотних недоліків, які б перешкоджали з`ясуванню фактичних обставин справи або порушували право особи на захист, матеріали справи не містять.

Твердження апелянта про суперечливість та нелогічність матеріалів справи є оціночними та не підтверджуються жодними об`єктивними даними. Навпаки, наявні у справі докази є взаємоузгодженими, послідовними та в сукупності підтверджують встановлені судом першої інстанції обставини.

Апеляційним судом не встановлено й порушень порядку використання спеціального технічного засобу «Drager», які могли б поставити під сумнів достовірність отриманого результату або свідчити про недопустимість відповідних доказів. Будь-яких належних доказів на підтвердження недотримання працівниками поліції інструкції з експлуатації приладу апелянтом не надано.

Крім того, з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, отримання якої він підтвердив власним підписом.

Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 квітня 2026 року ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить захисник встановлено не було. Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,

постановила:

Апеляційну скаргу захисника Шевченка Дмитра Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 квітня 2026 року залишити без задоволення, а постанову судді Ковпаківського районного суду м.Суми від 21 квітня 2026 року,

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Басова В. І.