Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №950/1041/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1041/26

Номер провадження 3/950/513/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неповнолітнього,

за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

09 квітня 2026 року об 11 год. 48 хв. ОСОБА_1 у м. Лебедині Сумського району Сумської області по вул. Тараса Шевченка, 12 керував мотоциклом «Мінськ», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, пояснив, що усвідомив протиправність своєї поведінки та пообіцяв у подальшому не допускати подібних порушень.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та достатніми доказами.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів і технічних засобів, які мають функції фото- і кінозйомки чи відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 635965 від 09 квітня 2026 року, його поясненнями, наданими під час розгляду справи, а також відеозаписом із нагрудного портативного відеореєстратора працівника поліції.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 635965 вбачається, що 09 квітня 2026 року об 11 год. 48 хв. ОСОБА_1 по вул. Тараса Шевченка, 12 у м. Лебедині керував мотоциклом «Мінськ», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії. Протокол складено уповноваженою посадовою особою, у ньому зазначені час, місце, обставини вчинення правопорушення та правова кваліфікація дій ОСОБА_1 .

Досліджений судом відеозапис із нагрудного портативного відеореєстратора працівника поліції підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Зміст відеозапису узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 та підтверджує факт керування ним транспортним засобом.

Суд приймає до уваги повне визнання ОСОБА_1 своєї винуватості, оскільки воно є добровільним, послідовним та узгоджується з іншими дослідженими доказами. Водночас саме по собі визнання винуватості не покладено судом в основу постанови як єдиний доказ, а оцінюється в сукупності з протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом.

Відповідно до пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Досліджені докази є взаємоузгодженими, не містять істотних суперечностей і в сукупності підтверджують усі елементи складу адміністративного правопорушення. Обставин, які виключають провадження у справі або спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом без відповідного права, судом не встановлено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Вирішуючи питання про захід реагування, який необхідно застосувати до ОСОБА_1 , суд враховує, що на момент вчинення адміністративного правопорушення він не досяг повноліття.

Відповідно до статті 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому на час вчинення правопорушення, 09 квітня 2026 року, досяг віку адміністративної відповідальності, однак був неповнолітнім.

Згідно з частиною 1 статті 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 13 КУпАП передбачено, що особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років у разі вчинення адміністративних правопорушень, зокрема передбачених статтею 126 КУпАП, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Водночас з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до цих осіб, за винятком прямо визначених законом випадків, можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.

Відповідно до статті 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП, мають виховний і профілактичний характер. Їх метою є формування у неповнолітнього відповідального ставлення до вимог закону, усвідомлення наслідків протиправної поведінки та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Вирішуючи питання про можливість застосування до ОСОБА_1 такого заходу впливу, як попередження, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відсутність шкідливих наслідків, вік ОСОБА_1 , його поведінку під час судового розгляду, повне визнання винуватості, щире каяття, критичне ставлення до власного вчинку та запевнення у тому, що в подальшому він не допускатиме подібних порушень.

Визнання винуватості, щире розкаяння та усвідомлення протиправності вчиненого свідчать про те, що ОСОБА_1 зробив належні висновки зі своєї поведінки. Даних про те, що застосування до нього заходу впливу у вигляді попередження буде недостатнім для досягнення виховної та профілактичної мети, матеріали справи не містять.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до статті 34 КУпАП суд визнає щире розкаяння винного, а також враховує вчинення адміністративного правопорушення неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачених статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу не є необхідним, а мета виховання неповнолітнього та запобігання вчиненню ним нових правопорушень може бути досягнута шляхом звільнення його від адміністративної відповідальності із застосуванням заходу впливу у вигляді попередження, передбаченого пунктом 2 статті 24-1 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП, не є адміністративним стягненням у розумінні статті 24 КУпАП. Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, підстави для стягнення з нього судового збору відсутні.

Керуючись статтями 12, 13, 24-1, 34, 40-1, частиною 2 статті 126, статтями 245, 251, 252, 268, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та застосувати до нього захід впливу, передбачений пунктом 2 статті 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді попередження.

Судовий збір з ОСОБА_1 не стягувати.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ