Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №761/1248/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1248/26

Провадження № 3/761/1050/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в :

гр. ОСОБА_1 29.12.2025 приблизно о 23 год. 00 хв., рухаючись проспектом Берестейським у м. Києві, керував автомобілем «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджений даними тесту, проведеного за допомогою приладу «Драгер», вміст алкоголю становив 0,56 проміле.

Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що тягне відповідальність, передбачену ст.130 КУпАП.

У судове засідання гр. ОСОБА_1 викликався шляхом направлення sms-повістки на зазначений у протоколах за слів гр. ОСОБА_1 номер мобільного телефону, яка отримана останнім 10.03.2026. Однак, гр. ОСОБА_1 до суду не прибув.

Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.

Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 29.12.2025 серії ЕПР1 № 554387, який складений уповноваженою особою, відеозаписи з бодікамер № 472100, 476505, постанову Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025 (справа № 758/11537/25), постанову Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2025 (справа № 758/12204/25), дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Реалізація вказаного завдання здійснюється шляхом оцінки судом доказів, якими у силу ст. 251 КУпАП можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні. Ці дані встановлюються, у тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом, поясненнями свідків тощо.

Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці докази, які містяться у матеріалах справи. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.

Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Як вбачається з результату тесту 29.12.2025 № 4258 на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , проведеного за допомогою приладу «Драгер» № ARJL 0258, що зафіксовано на відеозаписі з бодікамер № 472100, 476505, вміст алкоголю становив 0,56 проміле, тобто що підтверджує факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Крім того, з долучених до протоколу відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та під час його зупинки погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер»

Беручи до уваги наведене, суддя дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Також суддя бере до уваги, що відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025 (справа № 758/11537/25) ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 48 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком 5 років.

Крім того, постановою Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2025 (справа № 758/12204/25) ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком 1 рік.

З наведеного витікає, що своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки останній двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані сп`яніння.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений ч. 2 ст. 30 КУпАП.

Таким чином, стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами слід застосовувати з урахуванням ч. 3 ст. 30 КУпАП, а відбуття стягнення рахувати з дати набрання постановою Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025 (справа № 758/11537/25) законної сили, тобто з 07 жовтня 2025 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 до закінчення строку дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025, вчинив нові адміністративне правопорушення, за які застосовується стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою, підлягає приєднанню невідбута частина такого стягнення за постановами Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025 та від 21.10.2025, яка на день ухвалення цього рішення - 25 березня 2026 року складає 5 років 7 місяців.

На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку, яку особа створює під час керування транспортним засобом у стані сп`яніння, обставини вчинення адміністративного правопорушення, суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення вказаного адміністративного стягнення, що перевищує гранично допустимий строк, передбачений ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст. 251, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч.3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного постановами Подільського районного суду м. Києва від 24.09.2025 (справа № 758/11537/25) та від 21.10.2025 (справа № 758/12204/25) у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком 10 (десять) років 7 місяці, остаточно наклавши на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 15 (п`ятнадцять) років 7 (сім) місяців.

Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.М. Циктіч