Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №760/13218/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13218/26

2/760/15892/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Фіцай О.Л.

за участю секретаря Скомаровської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

5 травня 2026 року представник ОСОБА_1 звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва з позовними вимогами до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 22 лютого 2002 року зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги представник Позивача зазначила, що подружнє життя сторін не склалося через різні характери та погляди на життя, шлюбні відносини фактично припинені, подружжя тривалий час проживає окремо. Сім`я розпалася і примирення не можливе. Збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_1 .

Подружжя у шлюбі має повнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Неповнолітніх дітей подружжя не має.

6 травня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Фіцай О.Л.

10 червня 2026 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

У судове засідання, призначене на 17 липня 2026, позивач та його представник не з`явилися, проте представник позивача надала суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення за місцем реєстрації, яке повернулось з відміткою про отримання 26.06.2026 року.

Відповідачем було подано до суду заяву про визання позову та проведення розгляду справи за його відсутності .

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.

Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 22 лютого 2002 року зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що сторони мають повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м.Києві.

Крім того, судом встановлено, що сторони фактично припинили шлюбні відносини, подружнє життя не склалося. Спільного домашнього господарства сторони не ведуть, сімейних стосунків не підтримують.

Згідно ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а тому, збереження шлюбу між сторонами на паритетних засадах неможливе, вжиття судом заходів щодо примирення буде суперечити інтересам подружжя та моральним засадам суспільства.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечень проти розірвання шлюбу не надав, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового розгляду, тому він підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до ст. 142 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 24, 104, 105, 112,114, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-80, 82, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , який поданий представником позивача ОСОБА_5 , до ОСОБА_2 розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Коростень , Житомирська область, Україна, рнокпп: НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Київ, Україна , рнокпп: НОМЕР_4 ) зареєстрований 22 лютого 2002 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №152- розірвати.

Позивачу після розірвання шлюбу залишити прізвище - ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 532,48 грн.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 532,48 грн.

Рішення суду, після набрання ним законної чинності, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Представник позивача - ОСОБА_5 , ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя О.Л. Фіцай