Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №759/6044/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6044/26

пр. № 3/759/2171/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 1738 та ч. 1 ст. 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

До Святошинського районного суду міста Києва 12.03.2026 надійшла справа зі Святошинського УП ГУНП м. Києві про адміністративне правопорушення ун. № 759/6044/26, пр. № 3/759/2171/26 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 1738 КУпАП. Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено суддю Жмудь В.О.

Також, 12.03.2026 до Святошинського районного суду міста Києва зі Святошинського УП ГУНП м. Києві надійшла справа про адміністративне правопорушення ун. № 759/6045/26, пр. № 3/759/2172/26 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу про адміністративне правопорушення передано судді Жмудь В.О.

Постановою судді від 18.05.2026 провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП (ун. № 759/6045/26, пр. № 3/759/2172/26) об`єднано в одне провадження з провадженням стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 1738 КУпАП (ун. № 759/6044/26, пр. № 3/759/2171/26). Об`єднаному провадженню присвоєно ун. № 759/6044/26, пр. № 3/759/2171/26.

Так, ОСОБА_1 05.03.2026 о 15 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство у сім`ї фізичного та психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , а саме навмисно завдав моральних страждань та фізичного болю, ображав словесно, принижував фізичною розправою, бив кулаками по голові, після чого коли ОСОБА_2 покинула квартиру, заварив вхідні двері з середини. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 05.03.2026 о 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , порушив тимчасовий заборонний припис серії АА № 481934 від 05.03.2026 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1738 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату та час розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, причини неявки невідомі. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.

Також у судове засідання не прибула потерпіла ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлялася про дату та час розгляду справи, причини неявки невідомі. Жодних клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»). За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

За таких обставин, суддя вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 .

Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 636380 та серії ВАД № 636271 від 05.03.2026, складений стосовно ОСОБА_1 ; пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 05.03.2026; рапорти від 05.03.2026, які зареєстровані у ЄО за № 16575 та № 16631; рапорти інспектора СПДН ВП Святошинського УП ГУНП в м. Києві ст. лейтенанта поліції Матлаша О. від 05.03.2026; довідку, складену інспектором СПДН ВП Святошинського УП ГУНП в м. Києві ст. лейтенантом поліції Матлашем О. від 05.03.2026, згідно з якою ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст.1732 КУпАП не притягався; копію тимчасового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 від 05.03.2026 серії АА № 481934, суддя дійшла такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Положеннями ч. 1 ст. 1732 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

А положеннями ч. 2 ст. 1738 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Крім того, домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб як подружжя.

До основних напрямів реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відноситься, зокрема, належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки (п. 4. ч. 2 ст. 5 Закону), а суд є суб`єктом, на якого покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1732 та ч. 2 ст. 1738 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративних стягнень в межах, установлених у санкціях ч. 1 ст. 1732 та ч. 2 ст. 1738 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП, а саме: у виді штрафу.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Накладання такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Також відповідно до ст. 391 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Згідно з ч. 6-9 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму.

Відтак, враховуючи обставини вчинення правопорушення, відомості про особу ОСОБА_1 , а також з метою комплексного підходу до вирішення проблем насильства, суддя вважає за необхідне направити ОСОБА_1 до закладу, який проводить індивідуальну роботу з особами, які скоїли насильство в сім`ї, а саме: Центру у справах сім`ї та жінок «Родинний дім» Святошинського району, для проходження програми для кривдників на строк 6 місяців.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У розпорядженні суду відсутні документи про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 9, 23, 33, 391, 401, 1732, 1738, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 1738 та ч. 1 ст. 1732 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення за:

- ч. 2 ст. 1738 КУпАП у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн 00 к.

- ч. 1 ст. 1732 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн 00 к.

Згідно зі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн 00 к.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Центру у справах сім`ї та жінок «Родинний дім» Святошинського району, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 5Б, для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк 6 (шість) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Святошинського

районного суду міста Києва В.О. Жмудь