Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №766/8177/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 766/8177/26

Провадження № 2-о/489/142/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Костюченка Г.С,

із секретарем судового засідання Козловською А.В.,

за участю представника заявника Юрченко Н.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Херсонській області,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 року адвокат Юрченко Н.С. звернулася до суду з заявою в інтересах ОСОБА_2 .

Відповідно до змісту позовних вимог представник просив суд: встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , відповідно до записів трудової книжки номер 6-7 в період з 23.04.1984 р. по 14.04.1986 р. працював на Автоколоні 2229 (на підставі наказу Мінавто УРСР № 91 від 29.04.1986 року перейменована з 01.07.1986 року в Автотранспортне підприємство 16554).

Заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 16 листопада 2000 року. У зв`язку із необхідністю призначення пенсії за віком ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії. За результатами розгляду заяви про призначення пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 213050038470 від 20.03.2026 р., Заявнику відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 15 років. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 23.04.1984 по 14.04.1986 року, згідно з довідкою від 07.12.2011 року №97, оскільки відсутні підстави видачі довідки.

У зв`язку з чим це стане на заваді в отриманні заявником пенсійних виплат.

Ухвалою Інгульського районного суду від 23.06.2026 відкрито провадження у справі, прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник заявника підтримала заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області, в судове засідання не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також надав пояснення та просив врахувати їх при постановленні рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) cмерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Таким чином юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи за записами дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.12.2011, оскільки дата заповнення дублікату не відповідає даті початку трудової діяльності, що суперечить нормам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58. До уваги не взято надану ОСОБА_1 архівну довідку товариства з додатковою відповідальністю “Херсонське автотранспортне підприємство 16554” від 07.12.2011 № 97 за період роботи з 23.04.1984 по 14.04.1986, оскільки в довідці відсутні підстави її видачі.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто ним, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період.

Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Також, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Отже, виходячи з наведених вище законодавчих актів, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до п.п. 2.11-2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р., за № 110, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

З трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 03 грудня 1981 року та інших доказів, наданих заявником, вбачається, що така видана саме ОСОБА_1 .

З аналізу наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до записів трудової книжки номер 6-7 в період з 23.04.1984 р. по 14.04.1986 р. працював на Автоколоні 2229 (на підставі наказу Мінавто УРСР № 91 від 29.04.1986 року перейменована з 01.07.1986 року в Автотранспортне підприємство 16554).

З наведених вище обставин, враховуючи, що заявник позбавлений можливості самостійно звернутися для внесення виправлень, тобто, в інший спосіб він позбавлений можливості захистити своє право, тому необхідно дійти висновку про наявність підстав для захисту його прав у судовому порядку.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Встановлення факту належності трудової книжки необхідно для призначення та отримання пенсії у встановленому законом порядку. Основним документом, що підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії за віком являється трудова книжка. Без встановлення факту належності трудової книжки заявнику, він позбавлений соціальної гарантії наданої державою, а саме на призначення та отримання пенсії за віком.

При цьому, в даному випадку рішення суду не змінює собою документа, який виданий підприємством, на якому працював заявник, а лише підтверджує належність такого документу заявнику, що у подальшому надасть йому можливість на виникнення, зміну та припинення охоронюваних законом прав, свобод та інтересів, а також здійснення особистих майнових чи немайнових прав, які належать відповідно до положень ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні рішення судом у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 263-265, 273, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , відповідно до записів трудової книжки номер 6-7 в період з 23.04.1984 р. по 14.04.1986 р. працював на Автоколоні 2229 (на підставі наказу Мінавто УРСР № 91 від 29.04.1986 року перейменована з 01.07.1986 року в Автотранспортне підприємство 16554).

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2026.

Суддя Г.С. Костюченко