Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №473/2888/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2888/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"20" липня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Миронової О.В., за участю секретаря судового засідання Гордієнко К.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – Лукіянчина І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

- за ч.1 ст.130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до адміністративного протоколу ЕПР1 №678175 від 28.05.2026, 28.05.2026 року о 21 год 10 хв в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Єдності, 100, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford номерний знак НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, в результаті чого здійснив зіткнення із дорожнім знаком 2.1 ПДР України, в результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Крім того, згідно до адміністративного протоколу ЕПР1 №678181 від 28.05.2026, 28.05.2026 року о 21 год 10 хв в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Єдності, 100, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford номерний знак НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невиразна мова. Від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестер Драйгер або у медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що 28.05.2026 приблизно о 21 годині в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Єдності, 100, він автомобілем Ford номерний знак НОМЕР_2 не керував, а сидів на пасажирському сидінні, за кермом перебувала його співмешканка ОСОБА_2 , оскільки він був у нетверезому стані. ОСОБА_2 не впоралася із керуванням та збила знак, через що зупинилась та вийшла з автомобіля. ОСОБА_1 також вийшов з автомобіля, пішов до місця водія та намагався заглушити автомобіль і в цей час до них під`їхали працівники поліції. Поліцейські вирішили, що за кермом був він і не слухаючи його пояснення та заперечень склали адміністративні протоколи відносно нього.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона працює продавцем у магазині. 28.05.2026 ОСОБА_2 перебувала на робот ввечері за нею приїхав її співмешканець ОСОБА_1 і так як до закриття магазину ще був час вирішив її почекати на вулиці. Приблизно о 21 ОСОБА_2 зачиняла магазин, зрозуміла, що співмешканець на підпитку. Він пояснив, що поки її чекав, то вжив спиртні напої. Тоді ОСОБА_2 вирішила сісти за кермо сама, так як вона хоч і не має посвідчення водія, але керувати автомобілем вміє. Коли здійснювала маневр попороту не впоралася із керуванням і в`їхала у знак, збивши його. Машина на ньому застрягла . ОСОБА_2 вийшла із водійського місця, а ОСОБА_1 хотів заглушити машину, почав виймати ключі і в цей час під`їхали працівники поліції. ОСОБА_2 пояснювала їм, що за кермом була вона, але вони не слухали. ОСОБА_1 навіть не сидів на водійському місці, а лише потягнувся за ключами.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_2 , яка є продавчинею в їх магазині і вони проживають недалеко один від одного. 28.05.2026 року він їхав з пляжу на велосипеді. Побачив, що їде автомобіль і цей автомобіль врізається в знак. З водійського місця вийшла ОСОБА_2 , а з пасажирського місця вийшов ОСОБА_1 . Вони сварилися. ОСОБА_3 підійшов до них запитати, чи все у них добре, але ОСОБА_2 відповіла, що все нормально і вони самі розберуться. Тоді ОСОБА_3 поїхав далі.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в нього на мікрорайоні Натягайлівка м.Вознесенське живе мати. 28.05.2026 року він їхав від матері додому і побачив, що машина врізалася в знак. ОСОБА_4 побачив, як з водійського місця вийшла жінка. Це була ОСОБА_2 , а з пасажирського місця вийшов ОСОБА_1 , яких він добре знає. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сварилися. Так як тілесних ушкоджень ніхто не зазнав, то ОСОБА_4 поїхав далі.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП).

Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Суд не має права за своєю ініціативою збирати додаткові докази винуватості особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП виникає необхідність доведення одночасно двох обставин: 1) керування транспортним засобом; 2) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Суд звертає увагу, що визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

В судовому засіданні було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що 28.05.2026 року о 21 год 10 хв в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Єдності, 100, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford номерний знак НОМЕР_2 . Даний факт спростовується поясненнями самого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які стверджували, що за кермом була ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні. Також в судовому засіданні був переглянутий відеозапис з бодікамери поліцейського на якому ОСОБА_1 неодноразово послідовно стверджує, що за кермом автомобіля був не він.

Свідок, що давала письмові пояснення долучені до адміністративного протоколу ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася. Судом надсилалась повістка за адресою, вказаною в письмових поясненнях, але згідно трекінгу RO67224087788 «одержувач відсутній за вказаною адресою». Також, згідно письмовим пояснень ОСОБА_5 не зазначено чи за кермом транспортного засобу був чоловік чи жінка.

Знаходження за кермом транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.

Також відсутні докази того, що ОСОБА_1 28.05.2026 року, керуючи транспортним засобом Ford номерний знак НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху, в результаті чого здійснив зіткнення із дорожнім знаком 2.1 ПДР України, в результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, так як відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в момент ДТП 28.05.2026.

Отже, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП не може ґрунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах. Таким чином, оскільки належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 були порушені вимоги п.2.5, п.12.1 ПДР України при керуванні ним транспортним засобом – легковим автомобілем моделі Ford номерний знак НОМЕР_2 , суду не надано, та не надано доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - легковим автомобілем Ford номерний знак НОМЕР_2 28.05.2026 року о 21 год. 10 хв., суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.283, ст.285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП – закрити, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя