Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №153/701/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

"17" липня 2026 р. Справа153/701/26

Провадження3/153/281/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644563 від 19 квітня 2026 року, 18 квітня 2026 року о 23 год. 50 хв. по вул.Віктора Наконечного в с.Клембівка Могилів-Подільського району Вінницької області, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Нісан ліф д.н.з. НОМЕР_1 повертаючи ліворуч на АЗС "Манго" не надав перевагу у русі зустрічному автомобілю марки Форт Фокус д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , чим спричинив створення аварійної обстановки, а саме примусив водія Форт Фокус різко змінити швидкість, напрямок руху, внаслідок чого сталась ДТП, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та заперечував щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Вовк Е.П. в судовому засіданні вказала, що вина її підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.122 КУпАП не доведена жодними доказами. При цьому, водій ОСОБА_3 надаючи власні пояснення визнав, що він рухався зі швидкістю 80 км/год., тобто з перевищенням ліміту швидкості в населеному пункті, відповідно до п.1.4. ПДР України. При швидкості 50 км/ год. водій автомобіля Ford мав би достатньо часу для плавної зупинки і жодної аварійної обстановки не виникло б. Водій ОСОБА_2 сам створив умови для екстреного гальмування. Крім цього, схема місця ДТП долучена до протоколу серії ПР1№644511, проте її підзахисний притягається за протоколом №644563, а отже у матеріалах справи відсутня належна схема місця ДТП. У схемі місця ДТП зазначено час її складання 23:40, тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення вказано 23:50 . Крім того, письмові пояснення свідків вказують на те, що вони перебували на АЗС о 23:30, що ставить під сумнів саму можливість вчинення правопорушення у спосіб, описаний поліцією.

Окрім цього, потерпілий ОСОБА_2 у своїх поясненнях прямо зазначив, що не міг бачити, хто саме перебував за кермом та висловлював припущення щодо різних осіб. Попри це, протокол було складено виключно на ОСОБА_1 без жодних інших доказів.

Пояснення у ОСОБА_1 були відібрані о 03 год. 00 хв. у службовому автомобілі,що є формою психологічного тиску на її клієнта. Згідно із медичним висновком її клієнт має діагноз тривожний розлад та приймає препарат, який має снодійні властивості. Тому, перебуваючи під дією снодійного та в стані втоми, він не міг належним чином оцінити ситуацію та усвідомлювати зміст документів які підписував по приїзду працівників поліції.

Протокол про адміністративне правопорушення був складений о 08 год. 00 хв., через 5 годин після нічного опитування за відсутності її підзахисного та без залучення свідків, які б засвідчили ніби то відмову від підпису, що є порушенням ст.256 КУпАП. З урахуванням вищевикладеного, просить суд провадження відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП.

Представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат Мишковська Т.М. в судовому засіданні наполягала на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП. Вказала, що об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Просить суд врахувати положення пункту 1.4 ПДР, згідно з якими кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці Правила.

Згідно з приписами п.10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Отже, з наведеного вбачається, що змістом п. 10.1 ПДР України, зокрема в частині того, що водій зобов`язаний переконатися, що будь-який його маневр не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, охоплюється суть адміністративного правопорушення, що викладена в протоколі як «створення аварійної обстановки». Тобто при повороті ліворуч водій ОСОБА_1 зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч і в даній дорожній обстановці немає жодних виключень. З наведеного слідує, що саме водій ОСОБА_1 порушенням правил дорожнього руху створив небезпечну дорожню обстановку, оскільки у ситуації, що склалась, водій повинен був належним чином слідкувати за дорожньою обстановкою та впевнитись в безпечності свого маневру, щоб не створювати перешкод іншим учасника руху. Вважає, що матеріали справи містять достатньо належить та допустимих доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, а тому просить суд визнати його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що є сином ОСОБА_1 . Зазначив, що 18 квітня 2026 року приблизно о 23:00 він разом із батьком та знайомою дівчиною поїхали до с.Клембівка, щоб підвезти додому чоловіка. Сам свідок перебував на задньому сидінні автомобіля разом із пасажиром, якого підвозили. За словами свідка, під час поїздки будь-яких дорожньо-транспортних пригод чи інших подій не відбувалося. Пасажир попросив заїхати на автозаправну станцію, однак вона була зачинена, тому вони продовжили рух, доставили чоловіка додому та повернулися до м.Ямпіль. Інших транспортних засобів під час руху, зокрема під час розвороту на автозаправну станцію «Манго», свідок не бачив. Про дорожньо-транспортну пригоду свідок дізнався лише після того, як до їхнього будинку прибули працівники поліції. Батько вийшов до них та повідомив, що в с.Клембівка сталася дорожньо-транспортна пригода. Як довго батько перебував на вулиці із працівниками поліції, свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що знайома з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Зазначила, що 18 квітня 2026 року в нічний час вона разом із ОСОБА_1 на автомобілі марки «Nissan Leaf» виїхала з м. Ямпіль до с. Клембівка, щоб підвезти чоловіка додому. ОСОБА_4 разом із зазначеним чоловіком перебував на задньому сидінні автомобіля. Під час поїздки пасажир попросив заїхати на автозаправну станцію, щоб придбати сигарки або воду, однак автозаправна станція була зачинена, оскільки на той момент було приблизно 23:30. Після цього вони підвезли чоловіка до місця його проживання у с.Клембівка та всі разом повернулися до м.Ямпіль. Свідок зазначила, що про дорожньо-транспортну пригоду дізналася лише наступного дня від ОСОБА_4 , який повідомив, що до їхнього будинку приїжджали працівники поліції та повідомили про дорожньо-транспортну пригоду.

На обґрунтування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин до матеріалів справи долучено такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644563 від 19 квітня 2026 року, схему місця ДТП, яка сталась 18 квітня 2026 року о 23 год. 40 хв. по вул. Віктора Наконечного в с.Клембівка Могилів-Подільського району Вінницької області, фотознімки транспортного засобу Ford Focus д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, письмові пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Оцінюючи наявні у справі докази відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП, суд приходить до таких висновків.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644563 від 19 квітня 2026 року, відповідно до якого 18 квітня 2026 року о 23 год. 50 хв. по вул. Віктора Наконечного в с.Клембівка Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час виконання повороту ліворуч на АЗС «Манго» не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , чим створив аварійну обстановку та примусив водія останнього різко змінити швидкість і напрямок руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

Разом із тим сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи, а лише фіксує обставини, які, на думку особи, що його склала, свідчать про вчинення адміністративного правопорушення. Викладені у ньому обставини підлягають перевірці та повинні підтверджуватися іншими належними, допустимими і достатніми доказами.

Також до матеріалів справи долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди, яка, згідно з її змістом, складена щодо ДТП, яка сталася 18 квітня 2026 року о 23 год. 40 хв. по вул.Віктора Наконечного в с.Клембівка. На схемі зображено автозаправну станцію «Манго» та розташування лише одного транспортного засобу – автомобіля «Ford Focus», державний номерний знак НОМЕР_2 . При цьому у схемі зазначено, що кількість учасників дорожньо-транспортної пригоди становить одну особу, а як порушення зазначено п.12.1 Правил дорожнього руху України.

Суд звертає увагу, що вказана схема містить посилання на те, що вона є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №644511, тоді як у даній справі складено та досліджується протокол серії ЕПР1 №644563. Будь-яких пояснень щодо такої невідповідності матеріали справи не містять. Крім того, зміст схеми місця ДТП не узгоджується з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами, оскільки вона не відображає розташування автомобіля «Nissan Leaf», яким, за версією органу поліції, керував ОСОБА_1 , не фіксує взаємного розташування транспортних засобів, їх траєкторії руху, місця можливого виникнення аварійної обстановки чи інших даних, які б підтверджували факт ненадання переваги в русі або створення аварійної обстановки саме діями ОСОБА_1 .

За таких обставин суд доходить висновку, що надані органом поліції докази є непослідовними, містять суттєві суперечності між собою та не утворюють достатньої сукупності доказів, яка б беззаперечно підтверджувала викладені у протоколі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.122 КУпАП.

Суд не встановив підстав не довіряти показанням свідків ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , оскільки вони є послідовними, логічними, взаємно узгоджуються між собою, не містять істотних суперечностей та узгоджуються з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема з відсутністю належних доказів, які б підтверджували викладені у протоколі обставини.

Щодо письмових пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд зазначає наступне: матеріали справи містять письмові пояснення зазначених осіб, однак у судове засідання вони не з`явилися, їх допит судом не проводився, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості безпосередньо перевірити наведені ними відомості щодо обставин події та оцінити достовірність їхніх пояснень у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 червня 2019 року у справі №560/751/17, письмові пояснення осіб, які не були допитані судом та не попереджалися про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, самі по собі не можуть визнаватися належними та достатніми доказами вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не забезпечують дотримання принципу безпосередності дослідження доказів та права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на їх перевірку.

За таких обставин суд письмові пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не бере до уваги як достатній та належний доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.

Інших належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували, що ОСОБА_1 18 квітня 2026 року о 23 год. 50 хв., керуючи автомобілем «Nissan Leaf», порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, не надав перевагу в русі зустрічному транспортному засобу та створив аварійну обстановку, матеріали справи не містять.

Згідно роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Частиною 5 ст.122 КУпАП, передбачена відповідальність за порушення, передбачені частинами першою-четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про відсутність належних, допустимих доказів, які підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 судового збору, відсутні.

Керуючись ст.ст.7, 8, 221, 245, 251, 266, 283, 284, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.62 Конституції України, ст.ст.13,17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.122 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Повний текст постанови складено 20 липня 2026 року.

Суддя: М.М. Дзерин