Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №139/309/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/309/26

Провадження № 2/139/239/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

12.05.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до суду із позовною заявою та доданими до неї матеріалами до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивач звернулася до суду, тому що відповідач відмовляється подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Підставою позову є те, що спільне життя у подружжя не склалося, у них різні погляди на життя, поняття шлюбних відносин та ставлення до сімейних обов`язків з ведення спільного господарства. Сторони повністю припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства. Більше року подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Зберегти шлюб на теперішній час неможливо.

Предметом позову є розірвання шлюбу, зареєстрованого 12.09.1982 Лучинецькою сільською радою Мурованокуриловецького району Вінницької області, про що складено актовий запис № 16 і видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .

Ухвалою від 14.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі і вирішив проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а відповідачеві встановив строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (а. с. 15, 16).

Поштові відправлення з копією зазначеної ухвали позивачеві та відповідачеві (останньому - разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами) надіслані 14.05.2026 (а. с. 17), а вручені 05.06.2026 (а. с. 18, 19).

Відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від відповідача до суду не надійшло.

Згідно з ч. 8 ст. 178 і ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при її підготовці до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з наведеним суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши справу суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з врахуванням такого.

Виданим виконавчим комітетом Лучинецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а. с. 6) підтверджується, що з 12.09.1982 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі.

У позовній заяві позивач стверджує, що сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства, живуть окремим життям та своїми інтересами. Відповідач зазначені обставини не підтвердив та не заперечив.

За приписами ст. 3 Сімейного кодексу України (у тексті - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

У ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 закріплено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Отже, враховуючи принцип рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в п. «с» ч. 1 ст. 16 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18.12.1979, відповідно до якого держави-сторони вживають усіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок в усіх питаннях, що стосуються шлюбу та сімейних стосунків, і, зокрема, забезпечують на основі рівності чоловіків і жінок: однакові права та обов`язки під час шлюбу і після його розірвання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 24 СК України збереження шлюбу за відсутності згоди одного з подружжя вже є таким, що буде суперечити його інтересам.

Позивач у позовній заяві обґрунтував свою вимогу тим, що подружжя більше року живе окремим життям, спільного господарства не веде. Відповідач наведене не підтвердив, не заперечив і не спростував.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.06.2019 у справі № 605/434/18, яка кореспондується з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.

Враховуючи наведене, суд у даній справі не вживає заходів для примирення подружжя, передбаченого ст. 111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки жодна із сторін не заперечила проти розірвання шлюбу; в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше збереження сім`ї є неможливим, а перебування у шлюбі суперечитиме їх інтересам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти цього у встановлений судом строк не подав, клопотання про надання строку на примирення не заявив.

У зв`язку з цим суд вважає, що подальше перебування у шлюбі суперечить інтересам подружжя, а тому його необхідно розірвати.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 1331,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією (а. с. 7). Враховуючи повне задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 7, 12, 259, 263 - 265, 268, 275, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 12 вересня 1982 року виконавчим комітетом Лучинецької сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, актовий запис № 16, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА