Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №137/922/26 — Літинський районний суд Вінницької області

ПОСТАНОВА

Справа № 137/922/26

17 липня 2026 р. 3/137/392/26

Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з даних адміністративного матеріалу - не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 о 22 год 16 хв на 347 км. автодороги М-30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest, результат позитивний - 2,45 ‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

07.07.2026 захисником ОСОБА_1 – адвокатом Хомич А.М. через підсистему «Електронний суд» подано клопотання, яким захисник просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивував тим, що матеріали справи не містять належних доказів факту керування останнім транспортним засобом, на відеозаписах не зафіксовано підстав для його зупинки та самого факту керування. Також зазначав про істотні порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: роз`яснення прав після проведення огляду, не з`ясували згоди особи з результатом огляду та не пропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я. На думку захисника, зазначені порушення свідчать про недопустимість зібраних доказів та недоведеність вини особи (а.с. 20-21)

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Хомич А.М., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вважав за можливе проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності його довірителя, оскільки останній перебуває на військовій службі. Захисник зазначив, що у даній справі не доведено факт керування транспортним засобом. На відеозаписі, на його думку, відсутня фіксація як причини зупинки транспортного засобу, так і самого факту керування ним ОСОБА_1 . Також вказав, що після проведення огляду на стан сп`яніння працівники поліції не запитали ОСОБА_1 , чи погоджується він із результатом огляду, та не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Крім того, захисник послався на положення статті 266-1 КУпАП, зазначивши, що за сукупністю обставин матеріали справи мали оформлятися працівниками Військової служби правопорядку. У зв`язку з викладеним просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На запитання головуючого, чи заперечує сторона захисту факт керування транспортним засобом, захисник пояснив, що він заперечує цю обставину. Крім того на відеозаписі такий факт не зафіксовано, а матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_1 фактично погодився з результатом огляду. Також захисник зазначив, що на час, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 обов`язки військової служби не виконував. Додаткових заяв та клопотань захисник не заявив.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695922 від 17.06.2026 (а.с. 2) згідно якого 17.06.2026 о 22 год 16 хв на 347 км. автодороги М-30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Drager Alcotest, результат позитивний - 2,45 ‰.

На відеозаписі під назвою «export-i6g8d», що міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи (а.с. 7), зафіксовано, що ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному посту поліції біля автомобіля з увімкненим двигуном. Інші особи біля транспортного засобу відсутні, при цьому саме ОСОБА_1 на вимогу поліцейського глушить двигун автомобіля. На 06:07 хв. відеозапису ОСОБА_1 повідомляє, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. На 08:07 хв. на запитання поліцейського, куди він прямує, відповідає, що до Тернополя, а після зауваження поліцейського про те, що Тернопіль знаходиться в іншому напрямку, пояснює, що «випив, значить, багато». На 24:58 хв. повідомляє, що вживав пиво «Тетерів Вишньовий» у кількості трьох пляшок по 0,5 л. На 26:12 хв. проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого прилад зафіксував 2,45 ‰. На 26:53 хв. поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про складання щодо нього адміністративного матеріалу, проти чого останній не заперечує. Також із відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом чи повідомляв про те, що автомобілем керувала інша особа.

Відповідно до показань тестеру Alcotest 7510, тест №682 (а.с. 4), станом на 22 год 41 хв 17.06.2026 ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат - 2,45 ‰.

Доводи сторони захисту, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, вважаються необгрунтованими з огляду на наступне.

Так, твердження про недоведеність факту керування транспортним засобом спростовуються сукупністю досліджених доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння та відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував біля автомобіля з увімкненим двигуном, самостійно заглушив його на вимогу поліцейського, повідомив маршрут свого руху, визнав факт вживання алкогольних напоїв та не заперечував факту керування транспортним засобом.

Посилання захисника на порушення процедури проведення огляду також не знайшли свого підтвердження. Матеріали справи свідчать, що огляд проведено за згодою ОСОБА_1 із застосуванням спеціального технічного засобу, результат огляду становив 2,45 ‰, будь-яких заперечень щодо його проведення чи результатів, а також вимог про проведення огляду в закладі охорони здоров`я останній не заявляв. Самі по собі доводи про відсутність на відеозаписі окремих процесуальних дій не спростовують установлених судом обставин та не свідчать про недопустимість наявних у справі доказів.

Посилання захисника на положення статті 266-1 КУпАП є безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 мав статус військовослужбовця, а сам захисник у судовому засіданні підтвердив, що на час, зазначений у протоколі, останній обов`язки військової служби не виконував.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Гопкін П. В.