Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №925/69/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. Справа№ 925/69/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сковородіної О.М.

суддів: Колесника Р.М.

Горбасенка П.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра-Україна"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2026 у справі №925/69/26 (суддя - Г.М.Скиба)

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра-Україна"

про стягнення 355714,09 грн заборгованості (неустойки) за договором

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра-Україна" із вимогами про стягнення 372644,45 грн на підставі договору закупівлі матеріально-технічних ресурсів від 02.07.2025 №ОД/НХ-25-422НЮ, зокрема: 29990,70 грн штрафу та 81653,75 грн пені та відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду першої інстанції від 19.01.2026 відкрито провадження у справі №925/69/26 за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.03.2026 у справі №925/69/26 позовні вимоги були задоволені частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра-Україна" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" 193993,8 грн -10% штрафу від суми заборгованості, 55023,70 грн пені.

Не погоджуючись із вказаними рішенням в частині стягнення пені Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтра-Україна" 30.03.2026 у встановлений процесуальний строк через електронний кабінет подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення частково в частині стягнення пені та прийняти нове, яким відмовити у стягненні пені, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зв`язку з втратою чинності Господарським кодексом України неможливим є нарахування пені на зобов`язання, яке не є грошовим, оскільки таке не передбачено Цивільним кодексом України.

Ухвалою апеляційного суду від 06.04.2026 було відкрито апеляційне провадження у письмовому (спрощеному) провадженні без виклику сторін, встановлено учасникам справи строки (15 днів) на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

14.04.2026 через систему «Електронний суд» позивачем був наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 строків на подання учасниками справи документів, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

За результатами проведеного тендеру закупівель №UA-2025-05-27-013885-а на запасні частини до електровозів ВЛ (Вкладиши моторно-осьового підвішування) Код ДК 021:2015 -34630000-2 між АТ "Укрзалізниця" (далі за текстом - покупець або позивач) та ТОВ "Елтра-Україна" (далі за текстом - постачальник або відповідач) 02.07.2025 був укладений договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-25-422-НЮ.

Предметом договору (п. 1.1) є постачання та передача у власність покупця товару відповідно до специфікації №1, Технічних та якісних характеристик товару (додаток №2 до договору), прийняття та оплата товару покупцем.

Найменування товару: запасні частини до електровозів ВЛ (Вкладиші моторно-осьового підвішування). Код ДК 021:2015-34630000-2 Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху п. 1.2. договору.

Постачальник гарантує, що товар є новим та таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 2025 п. 1.6. договору.

Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (Правила "Інкотермс-2020") п. 4.1. договору.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано у самій рознарядці.

Строк поставки товару протягом 14 днів з дати надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки м. Одеса (42 комплекти); м. Знам`янка (35 комплектів) - п. 4.2. договору.

Відповідальність сторін передбачена в розділі 9 договору.

Сторони встановили відповідальність за порушення грошового зобов`язання в розмірі 0,1% річних від суми прострочення відповідно до приписів ст. 625 ЦК України п. 9.2. договору.

Відповідальність постачальника визначена п. 9.3. договору:

9.3.1. При порушення строків поставки Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання Постачальником зобов`язання щодо поставки товару, або до останнього дня строку дії цього договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов`язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору).

Специфікацією №1 додаток №1 до договору сторони погодили асортимент, вартість та гарантійний строк

Технічні та якісні характеристики товару додаток №2 до договору.

Лист відповідача вих.31-4.4/1167 від 25.07.2025 прохання погодити графік виконання замовлення та черговість виконання договору: вересень 2025 25 шт, жовтень 2025 26 шт, листопад 2025 26 шт.

Замовлення позивача направлено відповідачеві (письмова рознарядка) лист від 24.10.2025 вих. №НХ-04/1926н - згідно договору №ОД/НХ-25-422-НЮ відвантажити Одеській залізниці 35 шт вкладишів моторно-осьового підвішування на суму 881 790,00 грн (з ПДВ).

Замовлення позивача направлено відповідачу (письмова рознарядка) лист від 24.10.2025 вих. №НХ-04/1928н - згідно договору №ОД/НХ-25-422-НЮ відвантажити Одеській залізниці 42 шт вкладишів моторно-осьового підвішування на суму 1 058 148,00 грн (з ПДВ).

Видаткова накладна №482/СЧ282 від 19.11.2025 видана відповідачем на відпуск замовнику 35 шт вкладишів моторно-осьового підвішування на суму 881 790,00 грн.

Відповідачем видано рахунок №СЧ/482 від 19.11.2025 на оплату залізницею 35 комплектів вкладишів на суму 881 790,00 грн (з ПДВ).

Друге замовлення позивача відповідачем не виконано.

Позивачем направлено відповідачу письмову претензію щодо невиконання рознарядки №НХ04/1926н від 24.10.2025 протягом 14 днів, та сплати штрафу 132 268,50 грн.

Позивачем направлено відповідачеві письмову претензію щодо невиконання рознарядки №НХ04/1928н від 24.10.2025 протягом 14 днів, та сплати штрафу 158 722,22 грн.

23.12.2025 позивачем на адресу відповідача направлено письмове повідомлення про розірвання договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-25-422-НЮ від 02.07.2025, як реагування на ухилення відповідача щодо виконання ним замовлення-2 позивача.

Несвоєчасне виконання зобов`язань за договором стало причиною звернення позивача в суд за захистом порушеного права та стягнення з відповідача нарахованої неустойки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно з ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору є стягнення неустойки, яка виникла під час виконання договору поставки.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

Як встановлено ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (чинний на момент спірних відносин) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За невиконання строків поставки відповідно до п.9.3.1. договору, позивач (замовник) має право на стягнення з відповідача (постачальника) штрафу в розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах п. 4.2. договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до дати виконання постачальником свого зобов`язання щодо поставки товару (а.с. 12).

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у вигляді неустойки укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 547, 549 Цивільного кодексу України (штраф і пеня).

Надавши оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції зменшив розмір штрафу з 15% до 10% від суми невиконанного зобов`язання, частково задовольнивши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, а вимоги про стягнення пені задовольнив часткового в сумі 55 023,70 грн.

Підставою для стягнення пені в розмірі 55 023,70 грн. стало те, що позивач не довів прострочення відповідачем виконання першої поставки вкладишів у термін понад 15 днів за накладною №482/СЧ/482 35 шт вкладишів моторної групи на суму 881790 грн (з ПДВ), оскільки прострочення склало 11 днів.

Відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення пені в розмірі 55 023,70 грн., обгрунтовуючи це втратою чинності Господарським кодексом України та неможливістю нарахування пені на зобов`язання, яке не є грошовим, оскільки таке не передбачено Цивільним кодексом України.

Факт порушення строків виконання зобов`язань зі свого боку не заперечує.

Судова колегія зазначає, що на момент укладення Договору (02.07.2025) норми ст. 230, 231 ГК України були чинними, вони стали частиною правового регулювання відносин між Позивачем та Відповідачем.

Втрата чинності цими нормами у серпні 2025 року не скасовує дію умов Договору, які були законними на момент їх погодження.

Протилежний підхід порушив би принцип правової визначеності та «легітимних очікувань» сторони, яка розраховувала на дотримання контрагентом умов, підписаних у липні 2025.

Позицію Верховного Суду (постанова від 23.04.2019 у справі №904/3565/18), згідно з якою суд зазначив, що сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання.

Крім того, суд вказав, що відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов`язання.

Навіть за умови зміни законодавчого визначення пені в подальшому, договірне застереження залишається чинним, якщо воно не суперечило закону в момент досягнення згоди сторін з врегулювання цього питання.

Сторони не змінювали умови Договору в частині відповідальності Постачальника через втрату чинності Господарського кодексу України після 28.08.2025.

За наслідками набуття чинності Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб і втрати чинності ГК України» на сайті Верховного Суду оприлюднено позицію, що з моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи за умовами пункту 9.3.1 Договору сторони визначили: При порушенні строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару. За прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

З викладеного вбачається, що з урахуванням роз`яснень Верховного Суду щодо ключових змін, пов`язаних з скасуванням від 28.08.2025 Господарського кодексу України, пункт 9.3.1 Договору залишився чинним, а штрафна санкція у вигляді пені в розмірі 55023,70 грн., застосована судом першої інстанції, є законною та обгрунтованою.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.03.2026 у справі №925/69/26, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра-Україна" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2026 у справі №925/69/26 задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра-Україна" на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2026 у справі №925/69/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.03.2026 у справі №925/69/26 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №925/69/26 повернути до місцевого господарського суду.

5. Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2026.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України, та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Судді Р.М. Колесник

П.В. Горбасенко