Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №926/3494/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Справа № 926/3494/25

місто Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі

головуючий суддя:Рим Т. Я.,

судді:Манюк П. Т.,

Прядко О. В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія",

на рішення:Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2026 (повний текст рішення складено 04.05.2026, суддя Марущак І. В.),

у справі:№ 926/3494/25,

за позовом:Керівника Чернівецької окружної прокуратури (надалі – Прокурор) в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (надалі – Тереблеченська СР або Позивач),

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (надалі – ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", Апелянт або Відповідач),

про:визнання недійсними додаткових угод та стягнення 185'507,86 гривень.

У судовому засіданні взяли участь представники:

прокурора:Панькевич Роман Васильович,

позивачане з`явився,

відповідача:Савка Олександр Тарасович.

I. ПРОЦЕДУРИ

Історія розгляду справи

1. Прокурор в інтересах держави в особі Тереблеченської СР звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 185'507,86 гривень.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведення процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2022-12-16-016749-a між сторонами було укладено Договір № 1 від 12.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу (надалі – Договір постачання від 12.01.2023). Відповідно до умов договору його ціна становила 2'296'542,40 грн, а плановий обсяг постачання електричної енергії – 400 000 кВт/год за ціною 5,741356 грн за 1 кВт/год.

3. У подальшому між ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" та Тереблеченською СР були укладені додаткові угоди № 3 від 30.08.2023 та № 4 від 13.10.2023, якими збільшено ціну за одиницю товару більше ніж на 10 %. На думку Прокурора зазначені зміни до договору внесено без належних правових підстав та з порушенням вимог частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим такі додаткові угоди належить визнати недійсними.

4. Унаслідок неправомірного підвищення ціни електричної енергії Позивачем у період з серпня по грудень 2023 року було безпідставно сплачено Відповідачу кошти в сумі 185'507,86 гривень.

5. Предметом позову є:

5.1. Визнання недійсними додаткових угод № 3 від 30.08.2023 року та № 4 від 13.10.2023 року до Договору постачання від 12.01.2023.

5.2. Стягнення в дохід місцевого бюджету Тереблеченської СР коштів у розмірі 185'507,86 гривень.

6. Підставою позову є порушення Відповідачем при укладені оспорюваних додаткових угод умов пункту 14.6 Договору постачання від 12.01.2023 та вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

7. Рішенням від 23.04.2026 місцевий суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

8. Своє рішення суд мотивував тим, що додаткові угоди № 3 від 30.08.2023 та № 4 від 13.10.2023 до Договору постачання від 12.01.2023 укладено з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

9. Суд установив, що додатковою угодою № 3 від 30.08.2023 ціну електричної енергії збільшено з 3,297293 грн до 4,0721575 грн за 1 кВт/год без ПДВ, тобто на 23,50 %, а додатковою угодою № 4 від 13.10.2023 – з 4,0721575 грн до 4,618641 грн за 1 кВт/год без ПДВ, тобто ще на 13,42 %. Зазначене перевищує встановлений законодавством граничний ліміт підвищення ціни за одиницю товару у розмірі 10 %.

10. Суд зазначив, що надані Відповідачем цінові довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 1006 від 31.07.2023 та № 1126 від 31.08.2023 не підтверджують належним чином коливання ціни електричної енергії за період від укладення договору до внесення відповідних змін, а тому не можуть бути належною підставою для зміни істотних умов договору. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про недійсність додаткових угод і, як наслідок, про наявність підстав для стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 185'507,86 гривень.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

11. Не погодившись із указаним рішенням, ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.

12. Ухвалою від 01.06.2026 апеляційний господарський суд залишив без руху апеляційну скаргу та встановив апелянту 10-денний строк для усунення недоліків. Апелянт усунув виявлені недоліки.

13. Ухвалою від 15.06.2026 Західний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив справу до розгляду на 15.07.2026.

14. Учасники справи отримали ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі 16.06.2026, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронних листів (том 2, том 1, а. с. 34-36).

15. Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.

16. Розглянувши вказане клопотання, ухвалою від 15.07.2026, занесеною до протоколу судового засідання, колегія суддів відмовила у його задоволенні з огляду на те, що у межах апеляційного перегляду суд має самостійно встановити правові підстави внесення змін до договору, укладення спірних додаткових угод, наявність або відсутність належного документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку, підстав для повернення коштів, а також інші обставини, які мають значення для розгляду апеляційної скарги.

17. Крім того, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, відповідно до частини 3 статті 320 Господарського процесуального кодексу України є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Апелянта

18. Суд не врахував, що спірні правовідносини виникли під час дії воєнного стану, а тому підлягали регулюванню спеціальними положеннями пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (надалі – Особливості № 1178), які мають пріоритет над загальними положеннями статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

19. Суд не взяв до уваги, що ціна електричної енергії за договором не була фіксованою на весь строк його дії. Пунктом 5.1 договору та Додатком 2 до нього сторони погодили, що ціна за 1 кВт/год визначається за формулою, яка враховує ціну закупівлі електричної енергії, тарифи на її передачу та розподіл, вартість послуг постачальника і ПДВ. ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" здійснювало нарахування саме за цією формулою, а її складові не змінювалися довільно, оскільки середньозважена ціна відповідала даним ринку "на добу наперед", а тарифи на передачу та розподіл електричної енергії – рішенням Регулятора. Крім того, споживач підписував акти приймання-передачі електричної енергії та здійснював оплату за ними, що, на його переконання, підтверджує прийняття поставленого товару за визначеною Договором ціною.

20. Безпідставним є висновок суду про відсутність належного документального підтвердження коливання ціни електричної енергії, оскільки такі обставини підтверджувалися офіційними даними ДП "Оператор ринку", довідками Чернівецької торгово-промислової палати та іншими документами, які були підставою для укладення спірних додаткових угод.

21. Суд не надав належної оцінки тому, що електрична енергія була фактично поставлена та оплачена, а доказів поставки меншого обсягу або оплати непоставленої електроенергії матеріали справи не містять. Відповідач не отримав необґрунтованої вигоди, оскільки постачання здійснювалося з мінімальним прибутком або навіть зі збитком.

22. Поза увагою суду залишилось те, що Відповідач діяв добросовісно: завчасно інформував споживача про зміну ціни, надавав підтвердні документи та укладав додаткові угоди за згодою сторін. Позивач приймав електричну енергію, оплачував її та протягом дії договору не заявляв заперечень щодо зміни ціни. Тому подальше оскарження цих умов після виконання договору є проявом суперечливої поведінки.

23. Суд помилково задовольнив вимогу про стягнення 185'507,86 грн, оскільки у випадку визнання правочину недійсним підлягають застосуванню наслідки, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України, зокрема двостороння реституція. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач поставив менший обсяг електричної енергії або отримав оплату за непоставлений товар.

Відзив Прокурора

24. Доводи Апелянта про необхідність застосування двосторонньої реституції є безпідставними. Верховний Суд неодноразово зазначав, що реституція спрямована на відновлення становища сторін недійсного правочину та застосовується лише за наявності взаємного виконання сторонами (постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15). Оскільки у цій справі поставка товару на спірну суму не здійснювалася, підстави для застосування двосторонньої реституції відсутні. Водночас посилання Апелянта на постанови Верховного Суду у справах № 918/1043/21 та № 923/196/20 є нерелевантними, оскільки вони стосуються інших за предметом та підставами спорів і не пов`язані з визнанням недійсними додаткових угод до договорів про закупівлю та стягненням переплати, що виникла внаслідок порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

25. Безпідставними є посилання Апелянта на необхідність застосування до спірних правовідносин винятково Особливостей № 1178. Верховний Суд неодноразово зазначав, що Особливості № 1178 не скасовують і не змінюють вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а лише визначають особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану.

26. Суд першої інстанції правильно зазначив, що ціни за договором змінено з порушенням вимог статей 57, 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі – ПРРЕЕ), оскільки споживача не було повідомлено про такі зміни не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування. При цьому виняток, передбачений пунктом 3.2.4 ПРРЕЕ для зміни регульованих складових ціни, у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає, оскільки додаткові угоди укладалися у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

27. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

28. Рішення від 23.04.2026 Господарського суду Чернівецької області у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі.

Укладення та виконання договору

29. За результатами публічних закупівель UA-2022-12-16-016749-a електричної енергії Тереблеченська СР та ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" уклали Договір постачання від 12.01.2023 (том 1, а. с. 21-25).

30. Відповідно до пункту 1.1 цього договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312.

31. Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 Договору постачання від 12.01.2023 постачальник зобов`язується постачати споживачу у 2023 році електричну енергію за кодом ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити електроенергію на умовах цього договору.

32. Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за договором становлять 400'000 кВт/год (п. 2.3 Договору) та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби замовника в електроенергії (пункт 2.4 Договору постачання від 12.01.2023).

33. Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 Договору постачання від 12.01.2023 загальна його вартість становить 1'913'785,33 грн, крім того ПДВ – 382'757,06 грн, разом з ПДВ – 2'296'542,40 гривень. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 2 до цього договору. До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами.

34. Відповідно до пункту 5.8 Договору постачання від 12.01.2023 вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год, визначеної згідно з Додатком 2 до Договору.

35. Пунктом 13.1 Договору постачання від 12.01.2023 передбачено, що зміни до нього можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі, та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

36. Згідно з пунктом 14.6 Договору постачання від 12.01.2023 істотними умовами цього договору є предмет (найменування, кількість, якість), ціна (порядок визначення ціни) та строк дії Договору. Істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей.

37. Як зазначено в пункті 14.6.2 Договору постачання від 12.01.2023, погодження ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

38. Відповідно до пункту 14.1 Договору постачання від 12.01.2023 набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

39. В Додатку 2 до Договору постачання від 12.01.2023 (надалі – Додаток № 2) (том 1, а. с. 26) визначено порядок визначення та зміни ціни постачання електроенергії.

40. Пунктом 1 Додатку 2 передбачено, що ціна за одиницю Товару (Ц) визначається за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:

Ц= (К*Ца + Тосп + Тоср + Впост)*1,2, де: 1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1).

Ца - ціна закупівлі одиниці Товару (актуальна) на день укладення Договору або останнього додаткового договору або угоди до цього Договору, грн за 1 кВт/год без ПДВ;

Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період, грн за 1кВт/год без ПДВ;

Тоср - ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період, грн за 1 кВт/год без ПДВ;

Впост - вартість послуг Постачальника, що включає усі витрати Постачальника, які необхідні для виконання Постачальником умов цього Договору, Впост становить 0,00 грн за 1кВт/год без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії Договору;

К - коефіцієнт коливання ціни закупівлі одиниці Товару, який на момент укладення Договору становить 1(один) і визначається за формулою:

К=Цпсз/Ц0сз, де:

Цпсз - поточна середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку "на добу на перед" за розрахунковий період календарний місяць, грн за 1 кВт/год без ПДВ;

Ц0сз - поточна середньозважена ціна закупівлі одиниці Товару за результатами торгів на ринку "на добу на перед" за повний календарний місяць, доступна на момент кінцевого терміну подання тендерної пропозиції, в подальшому за місяць, що передує розрахунковому, згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua/, грн за 1 кВт/ год без ПДВ.

41. Відповідно пункту 2 Додатку 2 ціна, що склалася за результатами процедури відкритих торгів у системі Prozorro № UA-2022-12-16-016749-а, становить 5,741356 грн за 1 кВт/год з ПДВ (Ца - 3,297293 грн за 1 кВт/год без ПДВ + Тосп - 0,34564 грн за 1 кВт/ год без ПДВ + Тоср - 1,14153 грн за 1 кВт/год без ПДВ + Впост - 0 грн + ПДВ 20%).

42. Згідно з пунктом 4 Додатку 2 зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених відповідно до пункту 1 цього Додатку. Зміна ціни на ринку "на добу на перед" підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/. Зміна тарифів на послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора.

43. У подальшому між Тереблеченською СР та ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" укладено 4 додаткові угоди до Договору постачання від 12.01.2023, а саме:

43.1. Додаткову угоду № 1 від 27.02.2023 (том 1, а. с. 27), якою ціну електричної енергії збільшено з 5,741356 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 5,883424 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 2,47 %. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та вступає в дію з 01.02.2023.

43.2. Додаткову угоду № 2 від 10.08.2023 (том 1, а. с. 28), якою ціну електричної енергії збільшено з 5,883424 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,009208 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 2,14 %, а очікуваний обсяг закупівлі зменшено до 387239,72 кВт/год. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та вступає в дію з 01.07.2023.

43.3. Додаткову угоду № 3 від 30.08.2023 (том 1, а. с. 31), якою ціну електричної енергії збільшено з 6,009208 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 6,939045 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 15,47 %, а порівняно з початковою ціною за договором (5,741356 грн за 1 кВт/год з ПДВ) – на 20,86 %. Одночасно очікуваний обсяг закупівлі зменшено до 363131,66 кВт/год. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та вступає в дію з 01.08.2023.

43.4. Додаткову угоду № 4 від 13.10.2023 (том 1, а. с. 36), якою ціну електричної енергії збільшено з 6,939045 грн за 1 кВт/год з ПДВ до 7,594825 грн за 1 кВт/год з ПДВ, тобто на 9,45 %, а порівняно з початковою ціною за договором (5,741356 грн за 1 кВт/год з ПДВ) – на 32,28 %. Одночасно очікуваний обсяг закупівлі зменшено з 363131,66 кВт/год до 350260,739 кВт/год. Крім того, ціну за одиницю товару без урахування ПДВ та тарифів на послуги з передачі та розподілу збільшено з 4,0721575 грн за 1 кВт/год до 4,618641 грн за 1 кВт/год, тобто на 13,42 %. Додаткова угода набирає чинності з 01.09.2023.

44. Отже, додатковими угодами № 3 та № 4 ціну електричної енергії збільшено понад 10 % при одночасному зменшенні обсягів закупівлі електричної енергії. Правомірність укладення цих угод є предметом спору.

45. Укладенню цих додаткових угод передували листи-звернення ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" від 17.08.2023 № 12.3/3508 та від 18.09.2023 № 12.3/3730 (том 1, а. с. 32, 37) про необхідність внесення змін договору із доказами, які підтверджують зміну ціни товару на ринку. Зокрема до цих листів долучено:

45.1. Довідки Чернівецької торгово-промислової палати:

45.1.1. Від 31.07.2023 року № 1006 (том 1, а. с. 33), відповідно до якої середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" згідно даних веб-сайту ДП "Оператор ринку" за липень 2023 року у порівнянні з середньозваженою ціною за червень 2023 року у відсотковому вираженні становила 23,50 % (липень 2023 - 3669,87 грн/ МВт.год, червень 2023 - 2971,47 грн/МВт.год).

45.1.2. Від 31.08.2023 року № 1126 (том 1, а. с. 38), відповідно до якої середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку "на добу наперед" згідно даних веб-сайту ДП "Оператор ринку" за серпень 2023 року у порівнянні з середньозваженою ціною за липень 2023 року у відсотковому вираженні становила 13,42 % (липень 2023 - 3669,87 грн/ МВт.год, серпень 2023 - 4162,23 грн/МВт.год).

45.2. Скриншоти з сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua/) (том 1, а. с. 34, 39, 40), відповідно до яких середньозважена ціна електричної енергії за червень 2023 року становила 2'971,47 грн/МВт·год, за липень 2023 року – 3'669,87 грн/МВт·год, а за серпень 2023 року – 4'162,23 грн/МВт·год, що свідчить про її зростання у липні 2023 року порівняно з червнем 2023 року на 23,50 %, а у серпні 2023 року порівняно з липнем 2023 року – на 13,42 %.

46. Постачальником на виконання умов договору поставлено 327'111,00 кВт·год електричної енергії на суму 2'120'058,22 грн, що підтверджується такими актами приймання-передачі:

46.1. № 251 від 26.01.2023 на суму 213'337,33 грн (том 1, а. с. 82).

46.2. № 3434 від 21.02.2021 на суму 227'966,24 грн (зворот том 1, а. с. 82).

46.3. № 6794 від 28.03.2023 на суму 270'625,72 грн (том 1, а. с. 83 ).

46.4. № 10436 від 26.04.2023 на суму 234'024,96 грн (зворот том 1, а. с. 83).

46.5. № 132911 від 29.05.2023 на суму 4'974,87 грн (а .с. 84).

46.6. № 3985 від 29.05.2023 на суму 159'546,68 грн (зворот том 1, а. с. 84).

46.7. № 17773 від 20.07.2023 на суму 61'469,98 грн (том 1, а. с. 85).

46.8. № 24754 від 25.08.2023 на суму 42'809,63 грн (зворот том 1, а. с. 85).

46.9. № 25470 від 14.09.2023 на суму 46'776,10 грн (том 1, а. с. 86).

46.10. № 32433 від 20.10.2023 на суму 61'404,22 грн (зворот том 1, а. с. 86).

46.11. № 32654 від 24.10.2023 на суму 91'023,97 грн (том 1, а. с. 87).

46.12. № 36212 від 28.11.2023 на суму 156'369,88 грн (зворот том 1, а. с. 87).

46.13. № 39432 від 18.12.2023 на суму 549'728,64 грн (том 1, а. с. 88).

47. За інформацією Тереблеченської СР від 18.01.2024 № 25 (том 1, а. с. 105-106) загальна кількість електричної енергії, поставленої за Договором постачання електричної енергії № 1 від 12.01.2023 складає 327111 кВт·год на загальну суму 2'120'058,22 гривень.

48. Споживач оплатив отриману електричну енергію, що підтверджується платіжними дорученнями: № № 48-53 від 26.01.2023, № № 93-98 від 22.02.2023, № № 263-268 від 28.03.2023, №№ 434-438 від 26.04.2023, №№ 585-587 від 29.05.2023, №№ 589-593 від 29.05.2023, № № 769-775 від 21.07.2023, № № 996-1002 від 28.08.2023, № № 1072-1075, 1077, 1077, 1078 від 14.09.2023, № № 1267-1273 від 20.10.2023, № № 1332, №№ 1334-1336, № №1338-1340 від 24.10.2023, № № 1488-1494 від 28.11.2023, № 1971, № 1786, №№ 1787 1790, №№ 1792,1793 від 20.12.2023 (том 1, а. с. 41-81).

49. Суд першої інстанції правильно з`ясував наведені вище обставини та вони учасниками справи по суті не заперечуються.

50. З огляду на доводи апеляційної скарги колегія суддів перевіряє правильність висновків місцевого господарського суду щодо:

50.1. Застосування до спірних правовідносин Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей № 1178.

50.2. Наявності підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення з Відповідача надмірно сплачених коштів як наслідку їх недійсності.

Щодо нормативного регулювання зміни істотних умов договору про закупівлю

51. Згідно з пунктом 1.1 Договору постачання від 12.01.2023 його умови розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей № 1178 та ПРРЕЕ.

52. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

53. Згідно з пунктом 19 Особливостей № 1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

53.1. Узгодженого сторонами збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі), за умови документального підтвердження такого коливання. Такі зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені не раніше 90 днів з дня підписання договору про закупівлю або внесення до нього змін щодо збільшення ціни за одиницю товару за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Обмеження стосовно строків внесення змін до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару не застосовується у разі зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін). Змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків (підпункт 2).

53.2. Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7).

54. Отже, порівняно із Законом України "Про публічні закупівлі" Особливості № 1178 деталізують порядок зміни ціни за договором про закупівлю. Зокрема, вони уточнюють, що 10-відсоткове обмеження застосовується до кожного окремого випадку збільшення ціни, дозволяють необмежену кількість таких змін, але встановлюють загальну межу – кінцева ціна не може перевищувати початкову більш як на 50 %. Крім того, Особливості № 1178 окремо допускають зміну ціни у разі зміни показників, що впливають на її формування.

55. Відповідач вважає, що оскільки договір та спірні додаткові угоди укладалися в період дії Особливостей № 1178, їх правомірність має оцінюватися саме з урахуванням положень цього нормативно-правового акта.

56. Проте колегія суддів не погоджується із такою позицією.

57. Верховний Суд у постанові від 19.03.2026 у справі № 922/2123/25, аналізуючи питання застосування Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей № 1178, з урахуванням раніше сформульованих правових висновків, зазначив:

"Зазначеною Постановою № 1178 Кабінет Міністрів України встановив певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема до норми п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).

На момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та додаткових угод до нього) норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" була чинною та незміною. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 вказав, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема пунктом 2 частини п`ятої статті 41, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого зазначеною нормою.

Схожих висновків щодо правозастосування постанови № 1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 (на яку посилається скаржник)".

58. Отже, укладаючи додаткові угоди № 3, № 4 та змінюючи ціну на одиницю товару, сторони договору мали керуватись імперативними приписами положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Тому колегія суддів відхиляє аргументи Відповідача, зазначені у пункті 18 цієї постанови.

59. Колегія суддів зазначає, що питання щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" неодноразово поставало перед Великою Палатою Верховного Суду, яка надала відповідні висновки у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

60. Так, 24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

61. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 88-90 постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначила, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

62. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

63. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

64. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування наведеної норми права.

65. При цьому Верховний Суд неодноразово зауважував, що інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).

66. У розрізі наведеного колегія суддів відзначає, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23).

67. Як свідчать обставини цієї справи, сторони Договору постачання від 12.01.2023, укладаючи додаткові угоди, не дотримались приписів пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", збільшивши додатковою угодою № 3 ціну товару на 20,86 %, а за додатковою угодою № 4 – на 32,28 % від початкової ціни договору.

68. Колегія суддів не погоджується з доводами Відповідача, зазначеними у пункті 19 цієї постанови.

69. Сам по собі формульний порядок визначення ціни, передбачений Договором постачання від 12.01.2023, не означає, що сторони могли змінювати ціну електричної енергії без урахування обмежень, установлених Законом України "Про публічні закупівлі". Така формула лише визначала спосіб обчислення вартості електричної енергії залежно від відповідних ринкових показників і тарифів, однак не скасовувала вимог пункту 2 частини 5 статті 41 цього Закону щодо допустимих меж зміни ціни за одиницю товару. Дані ринку "на добу наперед" та тарифи Регулятора могли бути підставою для коригування ціни, проте лише в межах, дозволених законом. Також підписання актів приймання-передачі та здійснення оплати свідчать про споживання електричної енергії і проведення розрахунків, але не підтверджують законність зміни істотних умов договору.

Щодо недійсності додаткових угод та наслідків їх укладення

70. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

71. Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

72. Ураховуючи, що додаткові угоди № 3 та № 4 укладені з порушенням закону (пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання цих додаткових угод недійсними відповідно до частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

73. При цьому наявність чи відсутність належних доказів коливання ціни на ринку товару не впливають на висновки суду щодо недійсності таких угод, оскільки такі мають значення лише при укладені угод, ціна яких не перевищує 10 % від ціни договору. Тому колегія суддів вважає безпідставними доводи Апелянта, що зазначені у пункті 20 цієї постанови.

74. Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

75. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 висловлено правову позицію, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права його учасників. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.

76. Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, роз`яснюючи застосування статей 215, 216 Цивільного кодексу України, зазначив, що двостороння реституція є необхідним правовим наслідком визнання правочину недійсним і не може бути проігнорована сторонами. Повернення всього отриманого за таким правочином є юридичним обов`язком, що виникає безпосередньо з норм закону та факту недійсності правочину.

77. Як правильно зазначив місцевий суд, за спірними додатковими угодами не було набуто додаткового майна порівняно з тим, що було передбачено Договором постачання від 12.01.2023, тому у Відповідача не виникає права на повернення будь-якого майна (двосторонньої реституції) або ж отримання відшкодування за нього, оскільки воно не передавало додаткових кіловат електричної енергії порівняно з умовами договору, а навпаки загальний обсяг отриманої електричної енергії було зменшено із збільшенням вартості за одиницю товару і тому не підлягає застосуванню двостороння реституція. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 927/68/23). Тому колегія суддів відхиляє аргументи Відповідача, викладені у пункті 23 цієї постанови.

78. Посилання Відповідача на ухвалу Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 918/1043/21 та постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15, від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 не спростовує висновків місцевого суду.

79. Зокрема, посилання на справу № 918/1043/21 є безпідставним, оскільки у цій справі Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу процесуального характеру про прийняття справи до розгляду та її призначення, а не постанову за результатами вирішення спору по суті. Така ухвала не містить остаточного висновку щодо прав та обов`язків сторін спору, а також не формує обов`язкового правового висновку щодо застосування статті 216 Цивільного кодексу України, який підлягав би врахуванню у цій справі.

80. Інші постанови Верховного Суду, на які посилається Відповідач, не можуть бути застосовані лише з огляду на те, що в них згадується реституція як наслідок недійсності правочину, адже вони ухвалені в інших правовідносинах. А саме:

80.1. У справі № 904/1907/15 предметом розгляду були грошові вимоги покупця майна у справі про банкрутство, які виникли після визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута та договору купівлі-продажу, укладеного за результатами такого аукціону. Тобто Верховний Суд оцінював порядок повернення покупцю коштів, сплачених за майно банкрута, та питання включення таких вимог до процедури банкрутства.

80.2. У справі № 925/1276/19 спір стосувався недійсності договору поставки човнів і катамаранів, укладеного без проведення процедури закупівлі, та повернення всієї суми, сплаченої за цим договором.

80.3. У справі № 923/196/20 вирішувалося питання повернення земельних ділянок комунальної власності, які вибули з власності територіальної громади внаслідок незаконного продажу без проведення земельних торгів.

81. Отже, у жодній із наведених справ Верховний Суд не вирішував питання правових наслідків недійсності додаткових угод до чинного договору про закупівлю, укладених з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

82. У постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовою підставою для повернення спірних коштів виступає саме відсутність законної підстави для їх набуття, що регулюється статтею 1212 Цивільного кодексу України.

83. Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином…

84. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

85. Ураховуючи, що додаткові угоди № 3 та № 4 є недійсними і не створюють правових наслідків у частині зміни ціни за одиницю товару, суд першої інстанції обґрунтовано визначив суму безпідставно одержаних коштів як різницю між фактично сплаченою Позивачем сумою за ціною, сформованою з урахуванням цих угод, та сумою, яка підлягала сплаті за ціною, визначеною Договором постачання від 12.01.2023 без урахування недійсних додаткових угод.

86. Посилання на відсутність збитків у Позивача, мінімальний прибуток чи збитковість постачання для Відповідача (див. у пункт 22 цієї постанови) не мають вирішального значення, оскільки підставою для повернення коштів є не відшкодування збитків, а відсутність правової підстави для збереження Відповідачем суми, сплаченої понад належну ціну. Доводи про добросовісність Відповідача та суперечливу поведінку Позивача не спростовують порушення імперативних приписів Закону України "Про публічні закупівлі". Згода сторін, підписання актів і подальша оплата не можуть легалізувати зміну істотних умов договору про закупівлю, якщо така зміна здійснена всупереч закону.

87. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача 185'507,86 грн безпідставно одержаних коштів.

IV. ВИСНОВКИ

88. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

89. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2026 у справі № 926/3494/25 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

Розподіл витрат на оплату судового збору

90. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

91. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 276, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2026 у справі № 926/3494/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20.07.2026.

Головуючий суддяРим Т. Я.

СуддіМанюк П. Т.

Прядко О. В.