Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №615/472/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 615/472/25

Номер провадження 22-ц/818/1269/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Візіра О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Валківського районного суду Харківської області 09 жовтня 2025 року в складі судді Левченко А.М. по справі № 615/472/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 24 лютого 2012 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» (правонаступником якого є АТ «Банк Форвард») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 95518340, відповідно до умов якого відповідачці було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 20 332,76 грн на строк 1097 днів.

У рамках проведення крос-кампаній для клієнтів АТ «Банк Форвард» шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії програмний комплекс здійснив автоматичну зміну номера кредитного договору, у зв`язку з чим кредитний договір з номером 97414057 підв`язаний під кредитну заборгованість договору № 95518340 від 24 лютого 2012 року.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору, на рахунок споживчих кредитів позичальника, що підтверджується виписками за кредитним договором.

25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, що були боржниками АТ «Банк Форвард», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 121 496,33 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 79 495,58 грн; заборгованість за відсотками 26 977,22 грн; заборгованість за комісією 15 023,53 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року в розмірі 121 496,33 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

10 червня 2025 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що позивачем не надано доказів наявності будь-якої заборгованості за кредитним договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року. Розрахунок заборгованості надано за договором кредиту № 97414057 від 29 травня 2012 року, тобто за іншим договором, з іншим номером та датою. У матеріалах справи відсутній такий документ, як договір кредиту №97414057 від 29 травня 2012 року, підписаний його сторонами. Умовами кредитного договору № 95518340 від 24 лютого 2012 року встановлений фіксований розмір кредиту - в сумі 20 332,76 грн. Сума позовних вимог в розмірі 79 495,58 грн значно перевищує визначену умовами вказаного кредитного договору фіксовану суму. Право нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 24 лютого 2015 року, отже, нарахування відсотків поза межами строку кредиту є незаконним. Ані позовна заява, ані додатки не містять обґрунтування нарахування суми комісії та не дають можливості визначити підстави для її нарахування. Крім того, у позивача відсутнє право вимоги за кредитним договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року, оскільки в додатках до позову міститься виписка з додатку № 1 до договору № GL1N426202/1 про відступлення права вимоги, в якому зазначені реквізити іншого договору кредиту, а саме з номером № 97414057 від 29 травня 2012 року.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів заміни номеру кредитного договору з № 95518340 на № 97414057. Крім того, кредитні договори № 95518340 на № 97414057 мають різні дати укладення. Усі надані позивачем докази стосуються саме кредитного договору № 97414057 від 29 травня 2012 року. Виписки АТ «Банк форвард» відображають рух коштів по іншим номерам рахунків, аніж банківському рахунку НОМЕР_1 , визначеному кредитним договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року. Докази, які б підтверджували наявність у відповідачки непогашеної заборгованості за кредитним договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року, а також його виконання кредитодавцем в частині встановлення кредитного ліміту, в матеріалах справи відсутні.

На вказане судове рішення 30 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позову, вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що факт зміни номера кредитного договору №95518340 на №97414057 доведено витягом з Реєстру Боржників до Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року, в якому міститься стовпець під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де вказано кредитний договір №95518340. На підтвердження наявності у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідачки суду було надано копію Договору №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги від 25 липня 2024 року, копію витягу з Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, копію Додатку №1 до Договору №GL1N426202/1 (щодо породжуючого договору) та копію платіжної інструкції до вказаного договору. На підставі кредитного договору ОСОБА_1 було відкрито окремі рахунки, зокрема рахунок Клієнта, в межах якого надано кредит на доручення Позичальника, та рахунок Картки, в межах якого встановлено Ліміт. На підтвердження виконання банком зобов`язань щодо відкриття рахунку надано виписки по особовому рахунку угоди № 97414057 (оскільки саме під таким номером іменується кредитний договір № 95518340 від 24 лютого 2012 року у програмній системі банку). Надані виписки відображають рух коштів з 29 травня 2012 року у зв`язку з тим, що саме з цього моменту Позичальниця почала використовувати відкритий картковий рахунок. ОСОБА_1 було здійснено часткове добровільне виконання умов кредитного договору - внесено оплати, що відображаються у графі «Сплачено заборгованість» та «Сплачено відсотків». Наданий до суду розрахунок заборгованості відповідає руху коштів, який міститься у виписках по рахунку позичальника, та наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок.

27 листопада 2025 року представник відповідачки адвокат Кадигроб В.О. через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін. Відзив мотивовано тим, що 24 лютого 2012 року між ОСОБА_1 і ПАТ «Банк Русский Стандарт» було укладено кредитний договір № 95518340, згідно з яким їй надано кредит в сумі 20 332,76 грн на строк 1097 днів. Сторонами договору було визначено номер банківського рахунку, який буде використовуватись виключно в рамках укладеного кредитного договору, а саме № 29096001774166. Строк надання послуги за кредитом сплинув 24 лютого 2015 року (тобто більше 10 років назад). Заборгованість за вказаним кредитним договором у відповідачки відсутня, вимог за банківським рахунком № НОМЕР_1 щодо кредиту в сумі 20 332,76 грн ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не заявлялось, а інших кредитних договорів ОСОБА_1 ані з ПАТ «Банк Русский Стандарт», ані з АТ «Банк Форвард» не укладала. Позивачем надані розрахунок та виписки за кредитним договором з іншим номером та датою угоди, які відображають інші банківські рахунки, інші суми, аніж погоджені сторонами кредитного договору № 95518340 від 24 лютого 2012 року. Розрахунок заборгованості не відповідає умовам та графіку платежів кредитного договору. Виписки відображають інший номер угоди, а саме № 97414057 від 29 травня 2012 року, яку відповідачка не укладала, і не містять доказів надання їй кредитних коштів за умовами укладеного кредитного договору. Самостійно складений позивачем витяг з Реєстру Боржників до Договору № GL1N426202/1 про відступлення права вимоги не є належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом зміни в програмному комплексі номеру кредитного договору № 95518340 на «№ 97414057», а його зміст не відображає інформації про зміну номеру. Зміна номеру договору не має юридичним наслідком відкриття кредитної лінії та виникнення нової угоди з іншою датою та іншими умовами кредитування. Позивачем не підтверджено переходу до нього права вимоги за кредитним договором. Розмір тіла кредиту, який просить стягнути позивач, перевищує передбачений договором кредитний ліміт, і договору про відкриття другого карткового рахунку суду не надано; проценти нараховані поза межами строку кредитування, а підстав нарахування комісії не вказано.

23 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надало відповідь на відзив, в якій підтримало свої доводи про те, що ним доведено факти зміни номера кредитного договору і відступлення права вимоги. Щодо розміру тіла кредиту вказало, що пп. 3.3 п. 3 заяви позичальник просить: для здійснення операцій за Рахунком Картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на Рахунку Картки, встановити йому Ліміт, в межах якого він має право здійснювати операції з використанням Картки за рахунок наданого Банком кредиту в межах десяти тисяч гривень та здійснювати у відповідності до ст. 1069 ЦК України кредитування Рахунку Картки. ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не є стороною договору про картку, який укладений між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 , ним долучено до позовної заяви всі наявні докази на підтвердження наявності заборгованості, які були передані йому первісним кредитором. Умовами кредитного договору сторони погодили строк кредиту, що надавався на придбання товарів згідно Інформаційного блоку Заяви, однак, окрім цього, Позичальнику було відкрито рахунок та надано кредитний ліміт без визначення конкретного строку. Нарахування процентів здійснювалося правомірно у розмірі процентної ставки, встановленої договором. Встановлення банком у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Наявність заборгованості підтверджується випискою та частковим погашенням з боку відповідачки.

В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися.

Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 16 липня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» отримано в електронному кабінеті 21 листопада 2025 року (а.с. 224, т. 1);

Адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», отримано в електронному кабінеті 21 листопада 2025 року (а.с. 222, т. 1);

ОСОБА_1 отримано в електронному кабінеті 21 листопада 2025 року (а.с. 223, т. 1).

02 липня 2026 року від представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»»- Усенка Михайла Ігоровича надійшло надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Банк Русский Стандарт» із Заявою № 95518340, яка містить пропозицію (оферту) на умовах, викладених в заяві та Умовах надання та обслуговування кредитів, укласти кредитний договір, в рамках якого відкрити банківський рахунок НОМЕР_1 , що буде використовуватися в рамках кредитного договору, номер рахунку клієнта зазначений в графі «Рахунок Клієнта» розділу 2 «Кредитний договір», та надати кредит в сумі 20 332,76 грн, строком на 1097 днів з 24 лютого 2012 року по 24 лютого 2015 року, розмір процентної ставки 0,01 % річних, комісія за РО 677,09 грн щомісячно, шляхом зарахування суми кредиту на рахунок клієнта (а.с. 8-10).

Крім того, на умовах, викладених в цій Заяві, Умовах надання та обслуговування платіжних карток Банку та Тарифах по карткам Банку відповідачка просить укласти Договір про надання та використання платіжної картки, в рамках якого: випустити на її ім`я платіжну картку, найменування якої вказане в графі «Тип картки» Розділу «Інформація про Картку» Інформаційного блоку; відкрити картковий рахунок, що буде використовуватись в рамках Договору про Картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням Картки; для здійснення операцій за Рахунком Картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на Рахунку Картки, встановити ліміт кредитної лінії під операції з карткою в межах десяти тисяч гривень та здійснювати у відповідності до статті 1069 Цивільного кодексу України кредитування Рахунку Картки (а.с. 9).

Згідно із додатком до договору № 95518340 від 24 лютого 2012 року «Графік платежів» щомісячний платіж за період з 24 березня 2012 року по 24 січня 2015 року становить 1254,00 грн (з урахуванням процентної ставки, частини основного боргу та комісії), платіж за останній місяць погашення кредиту становить 1253,30 грн (а.с. 13-14).

Також, до позовної заяви долучено анкету до заяви (а.с. 11-12), довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту (а.с. 15), пам`ятку «Споживчий кредит на карту» (а.с. 16), які підписані відповідачкою 24 лютого 2012 року.

Відповідно до витягу зі Статуту АТ «Банк Форвард» затвердженого рішенням єдиного акціонера 03 вересня 2018 року та погодженого Національним Банком України 18 вересня 2018 року, банк на підставі рішення єдиного акціонера ПАТ «Банк Форвард» № 3 від 24 липня 2018 року змінив найменування на акціонерне товариство «Банк Форвард». АТ «Банк Форвард» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Банк Форвард» яке у свою чергу було правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Банк Русский Стандарт» на підставі рішення єдиного акціонера №3 від 19 серпня 2014 року про зміну найменування ПАТ «Банк Русский Стандарт» на ПАТ «Банк Форвард» (а.с. 80-81).

25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» (Банк) та ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (Новий кредитор) було укладено Договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців, зазначених у додатку № 1 до цього договору (а.с. 82-84). На підтвердження оплати за вказаним договором надано копію платіжної інструкції № 4170 від 23 липня 2024 року (а.с. 87).

Згідно копії додатку № 1 до Договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги «Витяг із Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами» відбулося відступлення на користь позивача права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 97414057 від 29 травня 2012 року на суму 121 496,33 грн, з яких: залишок по тілу кредиту 79 495,58 грн; залишок по відсотках 26 977,22 грн; залишок по комісіям 15 023,53 грн (а.с. 85).

Як вбачається з копії додатку № 1 до Договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25 липня 2024 року» у реєстрі вказана ОСОБА_1 , номер договору 97414057, номер породжуючого договору Кредитна картка з відміткою Cross-sale № 95518340, загальний залишок заборгованості 121 496,33 грн (а.с. 86).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 97414057 від 29 травня 2012 року вбачається, що станом на 24 липня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту за період з 29 травня 2012 року по 30 червня 2024 року становить 121 496,33 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 79 495, 58 грн; заборгованість за відсотками 26 977,22 грн; заборгованість за комісією 15 023,53 грн (а.с. 18-21).

Також позивачем надано виписки АТ «Банк Форвард» по особовим рахункам угоди № 97414057 від 29 травня 2012 року за період з 29 травня 2012 року по 24 липня 2024 року (а.с. 22-76).

11 березня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направлено ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 97414057 у розмірі 121 496,33 грн (а.с. 89-90).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Згідно Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст.517 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19, на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Отже, наявність та розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором належить до предмета доказування у даній справі.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність заявлених позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять достатніх та належних доказів на підтвердження того факту, що кредитний договір з номером № 95518340 від 24 лютого 2012 року є кредитним договором № 97414057 від 29 травня 2012 року, номер якого змінено у зв`язку із проведенням крос-кампаній для клієнтів АТ «Банк Форвард», і що у позичальниці наявна заборгованість за кредитним договором.

Договір від 24 лютого 2012 року, що міститься у матеріалах справи, укладений між ОСОБА_1 та банком, підписаний власноруч позичальницею, у ньому вказаний номер договору, а тому до тверджень позивача про те, що програмний комплекс здійснював автоматичну зміну номера кредитного договору, колегія суддів ставиться критично.

Як вбачається з копії додатку № 1 до Договору № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги «Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25 липня 2024 року» у реєстрі вказана ОСОБА_1 , номер договору 97414057, номер породжуючого договору Кредитна картка з відміткою Cross-sale № 95518340, загальний залишок заборгованості 121 496,33 грн (а.с. 86).

Проте такий реєстр складений банком як первісним кредитором і товариством як новим кредитором, відповідачкою договору з новим номером та датою не підписувалось, та зміна номеру договору не пояснює зміну й дати його укладення, тож такий доказ колегія суддів не може оцінити як належний та достатній на підтвердження заборгованості.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за вказаним у позові кредитним договором.

Надані позивачем виписки по рахунку стосуються саме договору № 97414057 від 29 травня 2012 року, тотожність якого з укладеним відповідачкою договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року, як вже зазначалось, не підтверджена.

До того ж, у кредитному договорі № 95518340 від 24 лютого 2012 року сторони чітко обумовили відкриття клієнту рахунку № НОМЕР_1 , проте серед наданих ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» виписок немає виписки з рахунку з відповідним номером, а також надані виписки не містять даних про перерахування кредитних коштів у розмірі 20 332,76 грн, передбаченому кредитним договором від 24 лютого 2012 року.

Доводи позивача щодо того, що на підставі кредитного договору ОСОБА_1 було відкрито окремі рахунки, зокрема рахунок Клієнта, в межах якого надано кредит на доручення Позичальника, та рахунок Картки, в межах якого встановлено Ліміт, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо встановлення відповідачці будь-якого іншого кредитного ліміту, окрім вказаного у договорі кредиту на суму 20 332,76 грн.

Відповідно до умов кредитного договору № 95518340 від 24 лютого 2012 року на ім`я ОСОБА_1 банк повинен був випустити кредитну картку. Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують отримання відповідачкою такої картки, як і не містять доказів строку її дії.

З розрахунку заборгованості за договором № 97414057 від 29 травня 2012 року вбачається, що розмір заборгованості за тілом кредиту (76 708,18 грн) значно перевищує вказаний у договорі розмір наданого кредиту (20 332,76 грн). Доказів збільшення суми кредиту не надано. Проценти за користування кредитом нараховувались за період з 29 травня 2012 року по 24 липня 2024 року, тоді як передбачений договором строк надання кредиту сплив 24 лютого 2015 року, а нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, проценти нараховані за ставкою 45% (лише у листопаді 2013 року застосована ставка 0,0001), тоді як умовами укладеного договору передбачено процентна ставка 0,01 % річних. Також кредитним договором передбачена комісія за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 677,09 грн щомісячно, що загалом за весь строк користування кредитом мала скласти 677,09*36 = 24 375,24 грн, проте з розрахунку вбачається, що комісія нарахована за період з 29 жовтня 2021 року по 27 березня 2023 року за ставкою 1,9% у розмірі 16 071,45 грн, з яких сплачено 1074,92 грн, що не відповідає умовам укладеного договору.

Крім того, згідно наданого розрахунку позичальницею сплачено заборгованості на суму 48 461,01 грн та відсотків на суму 76 708,18 грн, тоді як згідно графіку платежів за кредитом від 24 лютого 2012 року вона мала повернути лише 20 332,76 грн тіла кредиту і 3,30 грн відсотків. Отже, нарахована заборгованість не відповідає умовам укладеного кредитного договору.

25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № GL1N426202/1 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників, зокрема і відносно ОСОБА_1 , однак не за кредитним договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року, а саме за № 97414057 від 29 травня 2012 року (а.с. 85), що вбачається з витягу з реєстру боржників до даного договору.

Отже, оскільки позивачем всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України не доведено наявності у ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 95518340 від 24 лютого 2012 року, факту автоматичної зміни номеру та дати укладення зазначеного договору кредиту на № 97414057 від 29 травня 2012 року та перенесення зазначеної заборгованості або факту укладення між сторонами у справі договору кредиту № 97414057 від 29 травня 2012 року, переходу права вимоги за договором № 95518340 від 24 лютого 2012 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків суду та не дають підстав для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що привело або могло привести до неправильного вирішення справи. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано відповідну правову оцінку.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволенню не підлягає, підстав для перерозподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області 09 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 липня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина