Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №398/2267/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/362/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Ремезок А. Ю.

Справа № 398/2267/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З представлених матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026 року, заяву про відвід судді Ремезок А.Ю. у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 10.07.2026 року через «Електронний суд» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026 року вказуючи на її незаконність.

Вирішуючи питання прийняття даної апеляційної скарги до провадження, вважаю, що дану скаргу слід повернути особі, яка її подала з наступних підстав.

За вимогами ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, і особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульовано у ст. ст. 284, 287, 294, які містяться у розділі IV КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) ухвалює одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; про закриття справи.

Вказаний перелік видів постанов, якими завершується розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті, є вичерпним.

Визначальною для встановлення видів постанов судді, що можуть бути оскарженні в апеляційному порядку, є ч. 2 ст. 287 КУпАП, в якій зазначено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Процедура перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку регулюється положеннями ст. 294 глави 24 «Оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення» розділу IV. Цільовим призначенням цієї глави є встановлення порядку оскарження, зокрема, постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.

Наведене свідчить, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскарженні інші постанови судді, крім зазначених у ст. 284 КУпАП.

Таке розуміння вказаної статті викладене і в рішенні Конституційного Суду України від 31.03.2015 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, де вказано, що положення ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у ст. 24-1 цього кодексу, про закриття справи.

Дані умови обмеження на доступ до суду, узгоджується і з практикою Європейського суду, де було неодноразово наголошено, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 параграф 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням з боку національного законодавчого врегулювання. Вказане обмеження є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Як вбачається із наданої апеляційної скарги, Літвін О.В. оскаржує постанову судді від 06 липня 2026 року про повернення його заяви про відвід судді Ремезок А.Ю. у справі про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, яке не є рішенням по суті у розумінні положень ст. 284 цього кодексу, а тому враховуючи вище наведене така постанова судді оскарженню не підлягає, що унеможливлює прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову судді, яка не оскаржується в апеляційному порядку, підлягає поверненню особі, яка її надала.

З огляду на викладене, враховуючи вказані обставини і вимоги закону, вважаю необхідним повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як таку що подана на постанову, яка не підлягає оскарженню.

Керуючись ст.ст. 7, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2026 року про повернення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ремезок А.Ю. у справі про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП – повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Д.Л. Іванов