Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №707/5150/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 707/5150/25

Провадження 2/712/1989/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство «Сенс Банк», про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

До Черкаського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сотська С.О., до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство «Сенс Банк» про зняття арешту з майна.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 22.12.2025 року справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

В порядку протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 року, справу передано судді Троян Т.Є.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що є власником транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 , який набув на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.2021. Під час звернення до територіального сервісного центру МВС з метою відчуження належного йому транспортного засобу позивачу стало відомо про наявність щодо нього обмежень, які, на думку позивача, виникли внаслідок накладення державним виконавцем арешту постановою Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління МЮ України 19.11.2021 в межах виконавчого провадження № 57789216 стосовно іншої особи – ОСОБА_2 . Посилаючись на те, що він не є боржником у зазначеному виконавчому провадженні, а транспортний засіб набув у власність ще до винесення державним виконавцем відповідної постанови, позивач просить зняти арешт із належного йому автомобіля.

Відповідач в судове засідання не з`явився був повідомлений про розгляд справи, відзиву, заяв, клопотань від нього не надходило.

Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, залучений судом до участі у справі як третя особа, письмових пояснень щодо позову не подав, доказів на підтвердження підстав накладення арешту чи матеріалів виконавчого провадження суду не надав.

Представник третьої особи Акціонерного товариства «Сенс Банк» письмових пояснень щодо позову не подав, заяв, клопотань від нього не надходило.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтями 316, 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

За змістом статті 321 ЦК України право власності є непорушним, а ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи мирно володіти своїм майном. Втручання держави у здійснення цього права має бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства і необхідністю захисту прав особи.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.

Разом із тим із наявних у матеріалах справи доказів судом не встановлено факту накладення державним виконавцем арешту на спірний транспортний засіб.

Постанова Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління МЮ України від 19.11.2021 в межах виконавчого провадження № 57789216, на яку посилається позивач як на підставу накладення арешту, до матеріалів справи не долучено.

Навпаки, із долучених позивачем заяви до органу державної виконавчої служби та відповіді Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси вбачається, що постановою державного виконавця від 19.11.2021 у межах виконавчого провадження № 57789216 транспортний засіб було оголошено в розшук. Будь-яких відомостей про винесення постанови про арешт транспортного засобу або інших належних та допустимих доказів існування такого арешту матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Розшук майна є наступним кроком, який можливий за умови відсутності відомостей про місцезнаходження майна боржника.

Так, у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника- виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією (ст.36 Закону України «Про виконавче провадження»).

За правилами статей 12, 13 та 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи. Оскільки предметом позову є вимога про зняття арешту з транспортного засобу, а матеріалами справи не підтверджено існування такого арешту, підстав для задоволення заявлених позовних вимог суд не вбачає.

Наявні у справі документи свідчать про оголошення транспортного засобу в розшук у межах виконавчого провадження. Однак питання правомірності такого заходу чи його припинення позивачем не порушувалося та не є предметом розгляду у цій справі, а тому не може бути вирішене судом з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства.

При цьому, що наявні у матеріалах справи документи містять різні відомості щодо належності спірного транспортного засобу.

Так, надані позивачем документи підтверджують набуття ним права власності на автомобіль 09.02.2021, тоді як із відповіді органу державної виконавчої служби (№20134/26.21-49/161784 від 10.11.2025)) вбачається, що підставою для оголошення транспортного засобу в розшук стали відомості, отримані державним виконавцем від Міністерства внутрішніх справ України про облік цього транспортного засобу за боржником, який в цй стправі є відповідачем.

Разом із тим, зазначені обставини не є предметом розгляду у цій справі та не впливають на вирішення заявленої позовної вимоги про зняття арешту.

Оцінюючи доводи позивача у сукупності з наявними у справі доказами, суд виходить із того, що обраний позивачем спосіб судового захисту має відповідати характеру порушеного права та обставинам, якими таке порушення обґрунтовується.

Предметом заявленого позову є вимога про зняття арешту із транспортного засобу, який, на переконання позивача, було накладено постановою державного виконавця від 19.11.2021 у межах виконавчого провадження № 57789216.

Разом із тим, як убачається з наданих позивачем доказів, зокрема його заяви до органу державної виконавчої служби та відповіді Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси, 19.11.2021 державним виконавцем винесено саме постанову про розшук транспортного засобу боржника, а не постанову про накладення арешту на цей транспортний засіб.

При цьому, як вже зазначалося, матеріали справи не містять постанови державного виконавця про накладення арешту на спірний транспортний засіб, витягу з відповідного реєстру чи інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували існування арешту, про скасування якого просить позивач.

Залучений до участі у справі орган державної виконавчої служби будь-яких пояснень або матеріалів виконавчого провадження, які б підтверджували зазначені обставини, суду не надав.

Отже, заявлена позовна вимога про зняття арешту не узгоджується із фактичними обставинами, встановленими судом під час розгляду справи, оскільки наявними у справі доказами підтверджується застосування до транспортного засобу іншого заходу примусового виконання — його розшуку.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги про зняття арешту, оскільки факт існування такого арешту матеріалами справи не підтверджений, а питання правомірності оголошення транспортного засобу в розшук або припинення такого розшуку не є предметом заявленого позову і, відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, не може бути вирішене судом у межах цієї справи

Керуючись ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 76-81, 263-264, 279 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Акціонерне товариство «Сенс Банк», про зняття арешту з майна – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 20.07.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян