Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №161/15103/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15103/26

Провадження № 1-кп/161/1349/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 17 липня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4

обвинуваченої - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030580001032 від 21.06.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки, зареєстрованої та жительки АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, неодруженої, маючої на утриманні одну малолітню дитину 2021 року народження, працюючої комірником у ТОВ «Талісман Плюс», в порядку ст. 89 КК України судимості не має, -

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_5 20 червня 2026 року близько 23 години 45 хвилин, перебуваючи на території автозаправної станції «UPG» за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Захисників України, будинок 21, що є громадським місцем та місцем масового перебування громадян, діючи умисно, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок та демонструючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи загальновизнаними правилами поведінки і співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, у присутності сторонніх осіб, проявляючи особливу зухвалість, яка виразилася у безпідставному застосуванні насильства до сторонньої особи, використовуючи як предмет для спричинення тілесних ушкоджень скляну пляшку, нанесла один удар вказаною пляшкою в область голови, а саме в ліву скроневу ділянку та область лівого вуха ОСОБА_4 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 спричинено тілесне ушкодження у вигляді слабовираженого синця в лівій привушній ділянці, дане тілесне ушкодження за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_5 інкримінується грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та було вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенню, передбаченому ч.4 ст.296 КК України, визнала повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показала, що дійсно 20.06.2026 року близько 23.45 год. перебуваючи на території автозаправної станції «UPG», що по вул. Захисників України в м. Луцьку використовуючи скляну пляшку нанесла потерпілій ОСОБА_4 один удар в область голови.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила нанесення обвинуваченою ОСОБА_5 скляною пляшкою по голові, коли вони 20.06.2026 року перебували на території автозаправної станції «UPG» в м. Луцьку. При призначенні покарання не настоювала на суворій мірі покаранні, збитки відшкодовано в повному обсязі.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та було вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.296 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу винної та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої є щире каяття та відшкодування шкоди потерпілій.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує особу обвинуваченої, яка повністю визнала свою винуватість, у вчиненому щиро розкаялася, безпосередньо в судовому засіданні висловила жаль з приводу вчиненого правопорушення, вибачилася перед потерпілою, судимості в порядку ст. 89 КК України не має, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, має на утриманні малолітня дитина 2021 року народження, потерпіла не настоює на суворій мірі покарання.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбаченого санкцією закону, за яким визнав ОСОБА_5 винуватою, вважає за необхідне призначити останній покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченою, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, а саме повне визнання вини, щире каяття у вчиненому та відсутність позиції потерпілої щодо суворого покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а скасування арешту майна відповідно до ст. 174 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, скасувати.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та виконанням останньою її процесуальних обов`язків.

Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченої термін її перебування під вартою, у відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст.76 КК України:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 у виді тримання під вартою скасувати та звільнити її із-під варти в залі суду негайно.

Обрати обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 21.06.2026 року, тобто з моменту фактичного її затриманняпо 17.07.2026 року, тобто по день ухвалення вироку, з розрахунку що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Речові докази:

-Скляну пляшку «Garage»- знищити;

-СД-Р диск– зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.06.2026 року на речі та предмети – скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1