Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №644/4000/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/4000/26

Провадження № 2/644/3577/26

20.07.2026

ЗАОЧНЕ Рішення

Іменем України

20 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі

головуючої судді – Маркосян М.В.,

за участю секретаря судового засідання – Скорик Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ФОП ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Войтюка О.В. звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 47400,24 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 04.12.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова ухвалене судове рішення, яким позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 збитки в порядку регресу в розмірі 89176,77 грн та судові витрати. На виконання судового рішення судом видані виконавчі листи, які пред`явлені на примусове виконання.

Позивач зазначав, що відповідачем судове рішення не було довгий час виконане, тому позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення та просить стягнути з відповідача 35002,70 грн. інфляційних втрат та 12397,54 3% річних із посиланням на статтю 625 ЦК України за період з 04.04.2023 по 03.04.2026 року.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 21.04.2026 було відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому одночасно в позові зазначає, що просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

В судові засідання, призначені на 26.05.2026, 20.07.2026 відповідач не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повісток. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подавав.

Відтак, суд постановив 20.07.2026 проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини спірних правовідносин.

Судом встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.12.2018 в справі № 644/6976/18, яке вступило в законну силу 04.01.2019, позовні вимоги фізичної особи - підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 суму завдані збитки в порядку регресу в розмірі 89176 (вісімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 77 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9157 (дев`ять тисяч сто п`ятдесят сім) грн. 20 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 891 (вісімсот дев`яносто одна) грн. 77 коп. Також встановлено, що судове рішення добровільно відповідачем виконано не було, по справі видано виконавчі листи, які були пред`явлені на примусове виконання до органів Державної виконавчої служби України.

Також, згідно з рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2023, яке набрало законної сили 05.05.2023 позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 3 % річних в розмірі 8938,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 20033,70 грн., всього – 28972 грн 17 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн та на правову допомогу в розмірі 8644,50 грн, всього – 9552 грн 50 коп. 3 % річних та інфляційні втрати згідно з рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2023 у справі № 644/6424/21 було стягнуто за період з 05.01.2019 по 05.01.2022 року. Відповідно до наданої позивачем у матеріали справи Інформації про виконавчі провадження №68645788, №68646528, 68647388, на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.12.2018 в справі № 644/6976/18 були відкриті відповідні виконавчі провадження, які були об`єднані у зведене виконавче провадження №72734913 згідно з постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. від 08.09.2023.

Сума боргу за виконавчим документом, винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження сплачено у повному обсязі на рахунок приватного виконавця, як було зазначено у позовній заяві і не спростовано відповідачем – 06.04.2026 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За нормами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз норм статей 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, передбаченої статтею 625 цього Кодексу.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 судове рішення про стягнення коштів було виконано 06.04.2026, останній має сплатити відповідно до вимог ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати. Позивач просить стягнути зазначені суми за період з 04.04.2023 по 03.04.2026, зазначений період є обґрунтованим , невиконання свого зобов`язання відповідачем перед позивачем є доведеним.

В той же час, суд не погоджується з розрахованою позивачем сумою боргу відповідача у розмірі 137750,41 грн., оскільки зазначена сума включає в себе 3 % річних в розмірі 8938,47 грн. та інфляційні втрати в розмірі 20033,70 грн., що не є грошовим зобов`язанням боржника в визначенні статті 625 ЦК України, а є нарахованою сумою грошової відповідальності боржника, стягнутою за рішенням суду. Відповідно нарахування 3% річних та інфляційних втрат на вже стягнуті 3% річних та інфляційні втрати не допускається, оскільки не відповідає статті 625 ЦК України.

Отже, суд нараховує 3% річних та інфляційні втрати на суму невиконаного зобов`язання ОСОБА_2 у загальному розмірі 108778,20 грн., що включає в себе завдані збитки в порядку регресу в розмірі 89176,77 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9157,20 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 891,77 грн. (за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.12.2018 в справі № 644/6976/18) та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн та на правову допомогу в розмірі 8644,50 грн. згідно з рішенням Київського районного суду м. Полтави від 04.04.2023 у справі № 644/6424/21.

З зазначеної суми боргу за період, заявлений в позовній заяві з 04.04.2023 по 03.04.2026 інфляційні втрати становлять 29959,92 грн. та 3% річних – 9790,04 грн., отже позов підлягає задоволенню частково на суму 39749,96 грн.

Також з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в сумі 1331,20 грн. зі сплати судового збору та доведена сума витрат на професійну правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Заявлена позивачем сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат до позовної заяви надано договір про надання правничої допомоги №08 від 08.08.2025, додаткова угода №1 Акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги. Згідно зазначених документів адвокатом за дорученням ФОП ОСОБА_1 було складено позовна заява з додатками на суму 6132,00 грн. Щодо інших витрат, суд не вважає, що вони підлягають стягненню з відповідача у цій судовій справі, оскільки позивачем та його представником не доведена їх пов`язаність з розглядом справи, адже вивчення матеріалів справи та формування правової позиції у цій справі відбулось ще на стадії розгляду справ №644/6424/21 та №644/6976/18, де брав участь той самий представник, адвокат Войтюк О.В., яким було складено і цю позовну заяву., щодо інших витрат – суду не надано обґрунтованого переліку «процесуальних документів та клопотань і заяв» які подавались у справу.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін . Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності розміру витрат позивача на правову допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає заявлений розмір судових витрат позивача на правову допомогу, пов`язаний зі складанням позовної заяви з додатками в сумі 6132,00 грн. обґрунтованим і таким, що відповідає наведеним критеріям та підлягає стягненню з відповідача, разом із сумою витрат на сплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 3 % річних в розмірі 9790,04 грн. та інфляційні втрати в розмірі 29959,92 грн., всього – 39749,96 грн.

В іншій частині в задоволенні позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі – 6258,66 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Індустріальним районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ( місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 20.07.2026 р.

Суддя Марина МАРКОСЯН