Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №643/7886/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/7886/26

Провадження № 2/643/5872/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026

20 липня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі представника – Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі представника – Усенка М.І. звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , якою просить стягнути з останнього на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 7733306 від 05.06.2023 у розмірі 39 275,00 грн, а також суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 05.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 7733306 (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 10 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Договір укладено сторонами в електронному вигляді. Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору № 7733306 від 05.06.2023, цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в кредит. Відповідач зі свого боку не виконав умови Кредитного договору. 24.12.2024 між ТОВ «Мілоан» (Первісним кредитором) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 7733306 від 05.06.2023, який укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується Витягом з Реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ/Т від 24.12.2024. Отже, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором у встановленому Договором порядку та строки, ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 39 275,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 28 575,00 грн – прострочена заборгованість за сумою відсотків; 700,00 грн – прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту. Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача. Також, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї, ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позовних вимог, не надіслано, зустрічну позовну заяву не пред`явлено.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 07.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Стороною позивача повторно клопотання про витребування доказів до суду не подавалося.

Відтак, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 05.06.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 7733306 (надалі – Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 10 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Умовами Кредитного договору визначено, що ТОВ «Мілоан» (Первісний кредитор) надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором; строк кредиту – 105 днів, пільговий період складає 15 днів, поточний період складає 90 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору, комісія за надання кредиту 700,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1575,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Пунктом 1.5.3 Договору визначено, що проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 27000,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Тип процентної ставки – фіксована. (п. 1.6 Договору).

Згідно із п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414949*94.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору, цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Наведені умови кредитування 05.06.2023 підписано між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором. Укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Договір про споживчий кредит № 7733306 від 05.06.2023 та графік платежів було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 05.06.2023.

Підписавши 05.03.2023 Договір про споживчий кредит № 7733306 від 05.06.2023, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними, та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до позовної заяви, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 7733306 від 05.03.2023 виконало та надало йому кредит у розмірі 10 000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

24.12.2024 між ТОВ «Мілоан» (Первісним кредитором) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 110-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 7733306 від 05.03.2023, який укладено між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.12.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 39 275,00 грн.

У позовній заяві зазначено, що всупереч умовам Договору про споживчий кредит № 7733306 від 05.03.2023, ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання перед позивачем.

Як видно із змісту позовної заяви, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем становить 39 275,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, з боку позивача суду надано: копію Договору про споживчий кредит № 7733306 від 05.03.2023, копію Графіку платежів, копію Паспорта споживчого кредиту № 7733306, копію Довідки від 10.09.2025, копію Анкети-заяви на кредит № 7733306 від 05.06.2023, копію платіжного доручення 102177896 від 05.06.2023, копію відомості про щоденні нарахування та погашення, копію Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 7733306 від 05.03.2023, яка сформована ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», копію Договору про відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.12.2024, копію Акта приймання-передачі Реєстру боржників від 24.12.2024 до Договору про відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.12.2024, копію платіжної інструкції до Договору про відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.12.2024, копію Витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 110-МЛ від 24.12.2024, копію претензії, а також докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Так, із наданих позивачем документів вбачається, що Договір про споживчий кредит № 7733306 від 05.03.2023 сторонами укладено в електронній формі.

При цьому, матеріали справи не містять жодних належних доказів виконання ТОВ «Мілоан» (Первісним кредитором) своїх зобов`язань перед відповідачем за вказаним Договором.

Як вбачається з позовної заяви та Договору про споживчий кредит № 7733306 від 05.03.2023, ТОВ «Мілоан» виконало умови Договору та перерахувало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на його картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Між тим, на підтвердження своїх позовних вимог та на підтвердження виконання Первісним кредитором ТОВ «Мілоан» умов Кредитного договору, до позовної заяви стороною позивача додано копію платіжного доручення № 102177896 від 05.06.2023, з якого вбачається перерахування коштів на інший картковий рахунок № НОМЕР_2 хххххх189.

Тобто, позивач не надав суду належних доказів здійснення транзакції у розмірі 10 000,00 грн ТОВ «Мілоан» (Первісним кредитором) на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також квитанції/платіжної інструкції про зарахування на картковий рахунок відповідача вказаної суми кредиту.

Крім того, з боку позивача суду не надано доказів належності відповідачу ОСОБА_1 картки з номером, на який нібито була перерахована сума кредиту.

Позивачем також не надано до суду банківську виписку по рахунку відповідача за Договором про споживчий кредит № 7733306 від 05.03.2023.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1ст. 642 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 161/16891/15-ц.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 № 6-16цс15.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Представник позивача посилається у якості доказів наявності у відповідача заборгованості на Витяг з Реєстру боржників, отриманий під час відступлення права вимоги. Однак такий Реєстр сам собою не є належним доказом, що підтверджує наявність та розмір боргу, оскільки не містить даних про видачу та отримання кредитних коштів, або за яким банківським рахунком зроблено той чи інший витяг.

Таким чином, подані з боку позивача докази щодо заборгованості, не є підтвердженням виконаних банківських операцій.

Суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачкою умов відповідного Договору.

Згідно із Переліком типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 12.04.2012 № 578/5 до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.

Отже, наданий позивачем Витяг з Реєстру боржників не є доказом розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання відповідачем коштів кредиту, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаним вище Договором.

Будь-яких інших належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог з боку позивача суду не надано.

Надані з боку позивача докази є недостатніми, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Далі, згідно зі статтею 133 ЦПК України, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу включено до складу судових витрат.

Відповідно до платіжної інструкції № 21941 від 08.04.2026 при пред`явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Також, відповідно до Акту № Д/20108 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 09.03.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, позивачем понесені витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати пов`язані з розглядом справи слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова