Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №643/6708/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/787/26

Справа № 643/6708/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова кримінальне провадження № 12026221170000507 від 21.02.2026, яке надійшло від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Революційне Вовчанського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

11.02.2026, близько 18:35 години, точно часу в ході досудового розслідування та суду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, використав мобільний телефон ТМ «Samsung» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю, на мобільному телефоні був встановлений додаток автоматизованої системи віддаленого доступу для дистанційного керування банківськими рахунками у режимі реального часу «Приват24», який діє на підставі банківської ліцензії АТ КБ «ПриватБанк» №22 від 05.10.2011, авторські права на який належать AT КБ «ПриватБанк», яка відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, діючи з метою незаконного збагачення за рахунок несанкціонованого доступу до автоматизованої системи «Приват24», без відома та без дозволу власника, використовуючи відповідний додаток, завантажений на мобільний телефон, який облаштований сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_3 , знаючи логін та пароль до застосунку «Приват24», здійснив вхід до особистого кабінету ОСОБА_4 , тим самим здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, після чого отримав повний доступ до інформації про поточний стан банківського рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_4 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк».

Далі ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, використав мобільний телефон ТМ «Samsung» з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю, на якому був встановлений додаток автоматизованої системи віддаленого доступу для дистанційного керування банківськими рахунками у режимі реального часу «Приват24», який діє на підставі банківської ліцензії АТ КБ «ПриватБанк» №22 від 05.10.2011, авторські права на який належать AT КБ «ПриватБанк», яка відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, діючи з метою незаконного збагачення за рахунок несанкціонованого доступу до автоматизованої системи «Приват24», без відома та без дозволу власника, використовуючи відповідний додаток, завантажений на мобільний телефон, який облаштований сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_3 , знаючи логін та пароль до застосунку «Приват24», здійснив вхід до особистого кабінету ОСОБА_4 , тим самим здійснив несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, після чого отримав повний доступ до інформації про поточний стан банківського рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_4 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк».

Крім того, ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 та строк дії якого неодноразово продовжувався, з корисливих мотивів, реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю, використовуючи додаток автоматизованої системи віддаленого доступу для дистанційного керування банківськими рахунками у режимі реального часу «Приват24», отримавши повний доступ до інформації про поточний стан банківського рахунку НОМЕР_4 , держателем якого є ОСОБА_4 , без волі та згоди останнього, 11.02.2026 о 18:35:47 годині здійснив переказ грошових коштів у сумі 8040 гривень на банківську картку № НОМЕР_5 АТ КБ «ПриватБанк», рахунок НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала у користуванні ОСОБА_5 .

Далі, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів ОСОБА_4 , який є особою з інвалідністю, ОСОБА_5 , 12.02.2026 о 18:26:52 годині здійснив переказ грошових коштів у сумі 10050 гривень на банківську картку № НОМЕР_5 АТ КБ «ПриватБанк», рахунок НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала у користуванні ОСОБА_5 .

Таким чином ОСОБА_5 таємно викрав з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , держателем якої є ОСОБА_4 , грошові кошти на загальну суму, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 18090 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, визнав повністю та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним злочинів, як зазначено вище у вироку суду. Обвинувачений у суді показав, що потерпілого знав з 2024 року, останній 11.02.2026 після 18 години попрохав його встановити на телефон програму «Приват24», оскільки у потерпілого відсутні кисті рук та він є особою з інвалідністю, тому через фізичні вади, позбавлений зробити це самостійно. Не зважаючи на цей факт, він викрав у потерпілого гроші з його картки. На час скоєння ним кримінальних правопорушень він розумів, що скоював злочини, та щиро розкаявся у їх вчинені, причину скоєння ним злочинів пояснив як необдуманою поведінкою, відсутністю коштів. ОСОБА_5 зазначив, що до теперішнього часу не відшкодував спричинений матеріальний збиток потерпілому у повному обсязі.

Обвинувачений у повному обсязі визнав позовні вимоги потерпілого про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 18090 гривень.

Потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що обвинувачений йому нічого не відшкодував в рамках спричиненої злочинними діями останнього матеріальної шкоди та надав суду заяву, в якій прохав розгляд справи провести за його відсутністю.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у скоєні ним кримінальних правопорушень, та кваліфікує дії обвинуваченого за скоєння ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України - тобто несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи.

Крім цього, дії обвинуваченого, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком та тяжким злочином. Обвинувачений раніше не судимий, не одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має місце фактичного мешкання.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує його щире каяття та визнає цю обставину, відповідно до ст. 66 КК України, такою, що пом`якшує його покарання. Обставиною, що обтяжує покарання останнього, яка передбачена ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Водночас судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 в ході судового розгляду справи ухилявся від явки до суду, про що свідчить ухвала Салтівського районного суду міста Харкова від 23.06.2026 якою застосовано привід до обвинуваченого для забезпечення його явки у судове засідання, враховуючи дані про особу винного та потерпілого а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд з урахуванням позиції прокурора, потерпілого, обвинуваченого вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі, за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкцій частин статей, за якими кваліфіковані його дії. Відповідно до ч.1 ст. 70, ст.72 КК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому покарання шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим у виді позбавлення волі строком достатнім для його виправлення.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 міра запобіжного заходу відсутня.

Строк відбування призначеного судом покарання ОСОБА_5 обчислювати з часу його фактичного затримання.

Потерпілим ОСОБА_4 30.03.2026 заявлений цивільний позов, в якому останній прохає стягнути на свою користь з ОСОБА_5 , спричинені матеріальні збитки, внаслідок скоєння злочинів останнім, на загальну суму у розмірі 18090 гривень, які на теперішній час обвинувачений не відшкодував ні в якому обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, вважає, що цивільний позов потерпілого підлягає задоволенню у повному обсязі.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування - відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.361 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70, ст.72 КК України призначити покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбуття призначеного покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування, спричиненої матеріальної шкоди загальну суму у розмірі 18090 (вісімнадцять тисяч дев`яносто ) гривень.

Речові докази: CD-R диск, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_5 та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1