Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №953/3832/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3832/26

н/п 2-о/953/74/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Дяченка О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Засєєвої С.О.,

представник заявника – адвоката Заруцького Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , заінтересована особа приватний нотаріус Ільїна Ілона Миколаївна про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , і на день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що він є спадкоємцем за померлою матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно, складається з 1/3 частини трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/3 цієї трикімнатної квартири належить ОСОБА_1 . Інша 1/3 цієї трикімнатної квартири належала померлому батькові заявника ОСОБА_4 . Отже, заявник та його батьки разом приватизували цю трикімнатну квартиру згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 26 травня 1999 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 . На день смерті ОСОБА_3 , яка постійно проживала та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Харкові, разом з нею не було зареєстровано проживання інших осіб. ОСОБА_2 є племінник померлої. Заявник звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ільїної І.М. з заявою про прийняття спадщини, але 18.12.2025 року отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. №117/01-16 у зв`язку з пропущенням шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини та через відсутність встановленого факту прийняття спадщини заявником після померлої матері. Заявник зазначає, що після смерті його матері ОСОБА_3 він спадщину за померлою прийняв фактично, так як проживав разом з померлою без реєстрації у квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується документальними доказами. Заявник стверджує, що з вересня 2010 року і по день смерті матері ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , Заявник проживав разом з своєю матір`ю ( до смерті батька у 02 серпня 2021 року – також разом з батьком) в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає також, що померла мати за станом здоров`я, вже не могла обходитися без сторонньої допомоги, адже важко хворіла на церебральний атеросклероз, гіпертонічну хворобу 3 ступеню, дисциркуляторну енцефалопатію 2 ступеню, хронічний пієлонефрит, сечокам`яна хвороба, хронічна хвороба нирок 2 ступеню, хронічний панкреатит, страждала від високого артеріального тиску та наслідків перенесеного інсульту, онкологічної хвороби, що він усіляко допомагав матері - доглядав за нею, піклувався та надавав усіляку допомогу, між ними були тісні родинні та теплі відносини. Оскільки на момент смерті матері заявник (її син) проживав разом з нею, то є всі підстави щодо звернення позивача до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання Заявника разом із спадкодавцею. Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_3 він узяв на себе всі обов`язки по організації та оплаті похорон ОСОБА_3 . А тому на підставі вищенаведеного просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , і на день її смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник заявника– адвокат Заруцький Р.М., у судовому засіданні підтримав заяву, просив її задовольнити.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання пояснень не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Заінтересована особа приватний нотаріус Ільїна Ілона Миколаївна в у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання пояснень не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2 ) виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 04.12.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла у м. Харкові ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено актовий запис № 25534 від 04.12.2021.

Померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю заявника ОСОБА_1 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявника (серія НОМЕР_3 ), актовий запис № 1315 від 22.02.1967.

Заявник зазначає, що в останні роки життя його мати не могла проживати сама у квартирі, обходитись без сторонньої допомоги, бо важко хворіла, а тому проживав з ним у належній матері та йому квартирі за адресою: АДРЕСА_1 у трикімнатній квартирі.

Мати заявника ОСОБА_3 мала хронічні захворювання - важко хворіла на церебральний атеросклероз, гіпертонічну хворобу, дисциркуляторну енцефалопатію, пієлонефрит, сечокам`яну хворобу, хворобу нирок, панкреатит, страждала від високого артеріального тиску та наслідків перенесеного інсульту, онкологічну хворобу, періодично проходила амбулаторне та стаціонарне лікування, потребувала догляду та допомоги. В матеріалах справи містяться копії медичних виписок з історії хвороби ОСОБА_3 ..

Також сумісне постійне проживання заявника з померлою ОСОБА_3 та до її смерті і з її чоловіком (батьком заявника) підтверджує наявна в матеріалах справи копія договору з КП каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» про надання послуг централізованого водовідведення у квартирі за місцем проживання з батьками за адресою - АДРЕСА_1 , копії квитанцій з підписом Заявника про сплату за комунальні послуги, копія договору про надання послуг кабельного телебачення та інтернету за вказаною адресою проживання за підписом заявника, копії актів та договорів про поховання матері за підписом заявника, фототаблиця, акт сусідів про проживання в квартирі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що знає Заявника та його померлу матір багато років, є його другом, часто бував вдома у заявника та його померлої матері ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Підтверджує, що заявник піклувався про свою матір ОСОБА_3 і до смерті проживав разом із нею у трикімнатній квартирі за вказаною адресою, куди він неодноразово приходив, бо вони з заявником разом працювали. ОСОБА_1 постійно купував ліки та продукти для хворої матері.

Також в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_6 , яка зазначила, що знає заявника багато років, є його подругою, часто бувала вдома у заявника за його адресою проживання: АДРЕСА_1 , та підтверджує, що ОСОБА_1 проживав разом з померлою матір`ю ОСОБА_3 та доглядав за нею за вказаною адресою проживання: АДРЕСА_1 у трикімнатній квартирі.

Заявник вказує, що після спливу шестимісячного строку звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріус роз`яснив йому, що якщо померлий спадкодавець проживав фактично без реєстрації разом з ним на час відкриття спадщини, то йому необхідно встановити відповідний факт у судовому порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. ; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Установлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

Батько та мати заявника померли, іншого способу встановити факт сумісного проживання за адресою реєстрації з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 іншим шляхом неможливо, встановлення даного факту необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_3 , яку фактично прийняв її син ОСОБА_1 ; в судовому засіданні факт проживання матері ОСОБА_3 з її сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 доведений в сукупності матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та її задоволення.

За приписами ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 81, 89, 259, 263–265, 293, 294, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , і на день її смерті, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3

Заінтересована особа: приватний нотаріус Ільїна Ілона Миколаївна, місцезнаходження: 61022, м. Харків, просп. Незалежності, буд. 7

Повне судове рішення складено 17.07.2026.

Суддя Дяченко О.М.