Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №405/1851/24 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/1851/24

2/405/318/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 Подільський районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючої судді – Шевченко І.М.

з участю секретаря – Мишевець Т.І.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача, адвоката - Тітаренко Г.С.

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

В березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , в його особистих документах було виявлено дві розписки датовані 04 січня 2020 року, які написані власноручно ОСОБА_2 , на ім`я покійного батька.

04 січня 2020 року між батьком, та ОСОБА_2 укладено договір позики на суму в розмірі 15 000 доларів США з 2,5% місячних. Повернути вказану суму коштів разом з відсотками відповідач зобов`язався до 15 жовтня 2020 року.

Крім того, 04 січня 2020 року між батьком, та ОСОБА_2 укладено ще один договір позики на суму коштів в розмірі 15 800 доларів США з 2,0% місячних. Повернути вказану суму коштів разом з відсотками відповідач зобов`язався до 15 жовтня 2020 року.

Позивач повідомляв відповідача про необхідність повернення коштів, на що відповідач безпідставно відмовлявся повертати позичену суму. Так як станом на день подачі позову, відповідач зобов`язання повернути кошти не виконав та борг у сумі 41 580 доларів США, що в еквіваленті на день звернення до суду за офіційним курсом НБУ становить 1 585 902,78 грн., тому позивач змушений звернутися в суд з даним позовом.

Заяви (клопотання) учасників справи, та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 03.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначене підготовче судове засідання на 27.05.2024.

13.05.204 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем не надано доказів на підставі яких, він позичав гроші у ОСОБА_3 то в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Ухвалою від 05.08.2024 судом витребовувалися докази від Кропивницької міської державної контори, а саме належним чином завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3

09.09.2024 на виконання ухвали суду про витребування доказів до суду надійшла копія спадкової справи № 289/2021.

Ухвалою суду від 16.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

25.11.2024 до суду подано письмові пояснення в яких зазначено, що відповідач вважає докази неналежними, оскільки із наданого розрахунку не зрозуміло, що там заначено, що в ньому за цифри та дати , також в ньому відсутні прізвища, і оскільки. Оригінали розписок знаходять у відповідача це говорить про те, що боргові зобов`язання виконано.

В судовому засіданні відповідач частково визнав позовні вимоги, зазначив, що повернув 10 000 доларів боргу, натомість йому повернули оригінали розписок, які він надавав батьку позивача, а він написав нову розписку.

Представник відповідача та сам відповідач, зазначили, що розписки писалися під тиском і погрозами, до правоохоронних органів позивач не звертався.

07.07.2026 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без її участі та надано письмовий виступ в дебатах, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 08.07.2026 позивач та його представник підтримали заявлені вимоги та просили їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому на день смерті майно. Відповідно до норм чинного законодавства позивачем, як спадкоємцем першої черги за законом, було подано заяву про прийняття спадщини до Кропивницької міської державної нотаріальної контори №1, у зв`язку з чим, 09 листопада 2021 року йому видано свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна.

Після смерті батька, в його особистих документах ним, виявлено дві розписки датовані 04 січня 2020 року, які написані власноручно ОСОБА_2 , на ім`я мого покійного батька.

Відповідно до зазначених розписок вбачається наступне:

04 січня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір позики. На підтвердження договору позики відповідач ОСОБА_2 написав на ім`я ОСОБА_3 , розписку. Відповідно до змісту розписки, ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_3 , в борг суму коштів в розмірі 15 000 доларів США з 2,5% місячних. Повернути вказану суму коштів разом з відсотками відповідач зобов`язався до 15 жовтня 2020 року.

Крім того, 04 січня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено ще один договір позики. На підтвердження договору позики відповідач ОСОБА_2 написав на ім`я мого батька, ОСОБА_3 , розписку. Відповідно до змісту розписки, ОСОБА_2 взяв у мого батька, ОСОБА_3 , в борг суму коштів в розмірі 15 800 доларів США з 2,0% місячних. Повернути вказану суму коштів разом з відсотками відповідач зобов`язався до 15 жовтня 2020 року.

На початку листопада 2021 ОСОБА_2 повернув 10 000 доларів США, з яких: 6 300 доларів США відсотків та суми основного боргу 3 700 доларів США. Після повернення вказаних коштів відповідач надав позивачу розписку, відповідно до змісту якої зобов`язався повернути 27 000 доларів США та 2 % місячних на вказану суму та суму непогашених відсотків за користування коштами отриманими в позику за весь період користування станом на 07.12.2022 в розмірі 5 940 доларів США, в строк до 15.10.2023.

Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

За змістом ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно до положень ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

особисті немайнові права;

право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

Права та обов`язки спадкодавця ОСОБА_3 , як кредитора в даному випадку не є нерозривно пов`язаними з особою кредитора.

Таким чином, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 до позивача, як до спадкоємця за законом перейшли всі права та обов`язки, як кредитора за вищенаведеними борговими розписками.

Приблизно на початку листопада 2021 року, ОСОБА_2 повернув позивачу кошти в розмірі 10 000 доларів США, яка складається з відсотків в сумі 6300 доларів США за період користування з квітня по грудень 2021 року та суми основного боргу в розмірі 3700 доларів США. Таким чином сума основного боргу на листопад 2021 року становила 27 000 доларів США.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.207 ЦК правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно, розписка написана відповідачем є документом, що стверджує про вчинення правочину.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або іші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частина 1 ст.1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Віповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Частина 1 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про те, що ним було надано у борг грошові кошти, що підтверджується розписками від 04.01.2020 та борг станом на день розгляду справи судом не повернуло.

У своїй постанові від 05 вересня 2018 року у справі №756/8630/14- ц Верховний Суд зазначив, що ЦК України не встановлює обмежень щодо використання розписки в цивільних відносинах, передбачаючи лише випадки, коли розписці надається право підтверджувальне значення в окремих видах цивільних відносин. У разі якщо складається боргова розписка, це вже є доказом факту отримання грошових коштів, тому аргументація, що договір позики не є укладеним через відсутність факту передання грошових коштів за умови недоведеності протилежного, не відповідає нормам законодавства України. В цивільному праві при аналізі правової природи розписки у позикових відносинах йдеться про сурогати або замінники письмової форми правочину, які свідчать про додержання вимоги закону про письмову форму правочину. Якщо наявний факт існування розписки, у якій позичальник чітко зазначає отримання коштів, скріплює її своїм підписом, це свідчить про реальний характер договору позики. У назві боргової розписки не обов`язково зазначати слово «позика», адже ключовим є зміст цього документа. Отже, письмове застереження, яке складено окремо чи міститься в тексті договору, про завершену дію щодо передання коштів позичальнику не тільки засвідчує факт такого передання, а і є моментом виникнення зобов`язання за реальним договором позики. Розписка є підтвердженням укладення договору позики, якщо засвідчує факт отримання позики у борг і містить умови щодо її повернення.

В свою чергу, згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

З матеріалів справи вбачається, що між батьком позивача та відповідачем дійсно виникли правовідносини позики. На виконання боргових розписок від 04.01.2020 наданих відповідачем ще ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було повернуто позивачу 10 000 доларів США, натомість надано нову розписку від 07.12.2022, за якою відповідач зобов`язався повернути позивачу 27 000 доларів США. Твердження відповідача, що розписку від 07.12.2022 він давав під тиском та погрозами не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підтверджуються жодними доказами, до правоохоронних органів з відповідними заявами відповідач не звертався, а відтак твердження відповідача про погрози і тиск розцінюються судом як спосіб уникнути відповідальності. Зважаючи на вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 15 140 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 41 580 доларів СІЛА (сорок одна тисяча п`ятсот вісімдесят доларів США), що в еквіваленті на день звернення до суду за офіційним курсом НБУ становить 1 585 902,78 (один мільйон п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот дві) гривні сімдесят вісім копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 15 140 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 20.07.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПн НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко