Вирок від 16 липня 2026 р. у справі №185/11763/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11763/26

1-кп/185/1643/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041370001095 від 13 липня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 на посаді стрільця – номер обслуги 3 десантно - штурмового відділення 3 десантно - штурмового взводу десантно - штурмової роти 1 батальйону морської піхоти у спеціальному званні - солдат, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 (ВКЗ),

обвинуваченого - ОСОБА_3 (ВКЗ),

В С Т А Н О В И В:

1.Встановлені обставини судом.

Солдат ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, 16 листопада 2024 року самовільно залишив пункт розташування військової частини НОМЕР_2 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , чим незаконно припинив виконувати свій конституційний обов?язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, проводив час на власний розсуд, не пов?язуючи його із виконанням обов?язків з військової служби та продовжував ухилятися до 22 лютого 2026 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місця знаходження, а саме на території м. Павлоград, Павлоградського району, Дніпропетровської області.

2. Кримінальний? закон,? що передбачає? відповідальність за діяння,? встановлені? судом.

Ознаки встановленого судом діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати:

за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану.

3. Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті. Прокурор вважає доведеним те, що обвинувачений вчинив інкримінований злочин, та просив призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

4.Правова позиція сторони захисту.?

Обвинувачений показав, що він свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення визнає. Дійсно самовільно залишив військову частину та проводив час на власний розсуд. Однак зараз бажає продовжити проходити військову службу. Також зазначив, що поки був в СЗЧ, то притягнутий до кримінальної відповідальності за інші кримінальні правопорушення, які ще не розглянуті та перебувають в провадженні Павлоградського міськрайонного суду.

5.Докази та процесуальні рішення надані сторонами провадження.

Витяг з ЄРДР № 2026041370001095, відповідно до якого розпочато досудове розслідування в даному кримінальному провадженні за фактом самовільного залишення військової частини ОСОБА_3 .

Досліджено витяг із наказу №59 з військової частини НОМЕР_3 від 27 лютого 2026 року, згідно якого ОСОБА_3 . Виключено з продовольчого забезпечення вказаної частини з 28 лютого 2026 року.

Також досліджено наказ №61 ВЧ НОМЕР_1 від 27 лютого 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято на тимчасовий облік до ВЧ НОМЕР_1 з метою подальшого проходження служби.

Відповідно до наказу №105 від 10 квітня 2026 року ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 вважається таким, що з 10 квітня 2026 року приступив до виконання обов`язків у ВЧ НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу №120 від 23 квітня 2024 року ВЧ НОМЕР_2 обвинувачений зарахований до особового складу частини.

Досліджено висновок ВЛК від 22 квітня 2024 року, відповідно до якого обвинувачений придатний до військової служби.

Досліджено матеріали службового розслідування від 10 грудня 2024 року за фактом самовільного залишення ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_3 , зокрема з матеріалів слідує, що 16 листопада 2024 року під час шикування виявлено відсутність обвинуваченого. Пошуковими заходами встановити його місце перебування не вдалося. На телефонні дзвінки не відповідає. Та прийнято рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що в провадженні Павлоградського міськрайонного суду перебуває провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186, ч.4 ст. 185 КК України.

6. Оцінка досліджених доказів

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними і приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку свідчить про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

7. Мотиви визнання обвинувачення за ч. 5 ст. 407 КК України обґрунтованим.

Досліджені докази поза розумним сумнівом доводять порушення обвинуваченим обов`язків військової служби, так обвинувачений залишив ВЧ в порушення діючого законодавства та понад встановлений термін проводив час на власний розсуд.

8. Мотиви призначення покарання.

Пом`якшуючі обставини: активне сприяння встановленню істини в справі, повне визнання винуватості.

Обтяжуючі обставини: відсутні.

Особа обвинуваченого: позитивно характеризується за місцем проживання, посередньо за місцем проходження служби.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років.

Враховуючи викладене, зокрема, позицію сторони обвинувачення, обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у межах санкції статті, але в мінімальних межах, з позбавленням права керувати транспортним засобом.

Обговорюючи питання можливості звільнення від призначеного покарання обвинуваченого з випробування, суд враховує, що 17 липня 2026 року ухвалою слідчого судді обвинуваченому продовжено дію запобіжного заходу в іншому кримінальному провадження у вигляді тримання під варто.

Вирішуючи питання запобіжного заходу, суд вважає, що з врахуванням призначення покарання реального покарання термін його дії необхідно продовжити, оскільки обвинувачений може улитися від виконання процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 з 23 травня 2026 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку день за день й таким чином строк покарання обчислювати з 23 травня 2026 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1