Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №932/4428/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Номер справи № 932/4428/25

Провадження № 3/932/1104/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Дніпро

04 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Мельник І.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає: АДРЕСА_1 , та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 4665674 від 27.03.2026 року, за адресою АДРЕСА_1 , близько о 22 год 10 хв, 27.03.2026 року гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини гр. ОСОБА_2 , психологічного та фізичного характеру, а саме висловився в бік дружини нецензурною лайкою, штовхав її, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілій, чим викликав занепокоєння за власне життя, здоров`я та безпеку. Так, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 04.05.2026 з`явився та надав суду письмову заяву про повне визнання вини та розгляд справи за його відсутності, також у заяві зазначив, що з потерпілою ОСОБА_2 примирились.

ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки конфлікт між ними мав ознаки побутової справи та не мав у собі ознак психологічного та фізичного характеру.

Відповідно до ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Таким чином, об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» за № 2229-VIII.

Згідно із частинами 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (або існувала реальна можливість їх настання).

Суд дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 665674 від 27.03.2026 року; письмову заяву ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_2 ; рапорт співробітників поліції; заяву ОСОБА_2 від 04.05.2026 року, у якій остання просить суд не притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дійшов висновку про відсутність складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно зі статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку суддя встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

На підставі статті 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахування досліджених доказів, позиції потерпілої сторони у справі, суд дійшов висновку, що події які мали місце між ними 27.03.2026 року носили характер побутової сварки та не містили у собі ознак психологічного та фізичного домашнього насильства.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального законодавства, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю в його діях складу інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 173-2, 247 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутності в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.О.Мельник