Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №742/3454/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2467/26

Єдиний унікальний № 742/3454/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Павлова В.Г.,

секретаря судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніхдітей –

за участі сторін:

представник позивача ОСОБА_3 ,

представник відповідача Фесик І.А.,

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

У червні 2026 р. позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.09.2015 р. між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з матір`ю, яка самостійно займається їх вихованням та матеріальним забезпеченням. Відповідач проживає окремо, ухиляється від виконання обов`язку щодо утримання дітей, матеріально допомагає лише час від часу, що не відповідає його реальному майновому стану.

На підставі ст.ст.180-183 СК України позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Фесик І.А. подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги частково. Вказав, що відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку матір`ю або батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, і за загальним правилом на двох дітей стягується 1/3 частина доходу. Також зазначив, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28.04.2023 р. у справі № 742/1336/23 встановлено, що син відповідача від першого шлюбу - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з батьком (відповідачем).

Крім того, на утриманні відповідача перебуває його матір ОСОБА_7 , яка є особою з інвалідністю третьої групи. Відповідач офіційно працевлаштований в АТ «Чернігівобленерго», його дохід становить близько 20 000 грн, проте він має вади здоров`я та потребує коштів на лікування. З урахуванням викладеного, відповідач погоджується на стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні та додатково зазначив, що син відповідача ОСОБА_6 з батьком фактично не проживає, проте підтверджуючих доказів надати не може.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.06.2026 р. відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Сторони по справі перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05.09.2015 р., що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 05.09.2015 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 367 /а.с.11/.

Згідно з копій свідоцтв про народження дітей: серії НОМЕР_2 виданої повторно 10.12.2016 р. та серії НОМЕР_3 виданого 24.11.2021 р., батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є відповідач у справі – ОСОБА_2 та позивачка – ОСОБА_1 /а.с.12-13/.

Відповідно до тверджень позивача відповідач ОСОБА_2 є працездатним та отримує регулярний і стабільний дохід, однак питання добровільної сплати аліменти у досудовому порядку вирішити не вдалося. Зазначена поведінка фактично позбавляє дітей права на належне матеріальне утримання.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 17.03.2023, матір`ю кого зазначено ОСОБА_8 /а.с.26/.

Позивачкою не надано жодних відомостей та доказів щодо її місця роботи, розміру доходу чи іншого матеріального становища, що позбавляє суд можливості встановити її фінансові можливості щодо утримання дітей. Разом з тим факт спільного проживання дітей з матір`ю відповідач не оспорював, а тому суд виходить із доведеності цієї обставини.

Згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду від 28.04.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 звільнено від сплати аліментів стягнутих на користь ОСОБА_9 на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки дитина проживає з ним /а.с.23-24/. Це рішення набрало законної сили, а тому обставини, встановлені ним, відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню.

Разом з відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована його мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є інвалідом ІІІ групи з 01.01.2022 р. безстрокова та має хворобливий стан здоров`я, що підтверджується довідкою №31 від 20.05.2026 виданої лікарем Прилуцького міського центру первинної медико-санітарної допомоги, та яка за його твердженням перебуває на його утриманні /а.с.31/.

ОСОБА_2 працює в АТ «Чернігівобленерго» Прилуцький РЕМ, загальна сума його доходу за період з 01.12.2025-31.05.2026р.р. за винятком аліментів становить 141 471,52 грн /а.с.30/.

Згідно довідки КНП «Прилуцький міський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_2 діагностовано: МР-ознаки дегенеративних змін поперекового відділу хребта, ускладнених протрузіями L3-L4, L4-L5, L5-S1 м/х дисківфорамінального стенозу Іст.на рівні L4-S1 /а.с.32 зв./.

V. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Статтею 180 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі, за вибором того з батьків або іншого законного представника дитини, з яким вона проживає. Частиною першою статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти, визначається судом.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд ураховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність у платника аліментів майна та майнових прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом частини другої статті 200 СК України суд при визначенні розміру аліментів обов`язково враховує можливість надання утримання дитині другим з батьків.

Оскільки позивачкою не надано жодних доказів щодо її матеріального становища, а факт спільного проживання дітей з нею відповідач не оспорює, суд виходить із презумпції добросовісного виконання позивачкою батьківського обов`язку по утриманню дітей у формі особистого догляду та побутового забезпечення, тоді як обов`язок відповідача полягає в грошовому утриманні.

Оцінюючи доводи відповідача щодо наявності на його утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від першого шлюбу, суд враховує, що ця обставина відповідно до пункту 3 частини першої статті 182 СК України є істотною та підлягає обов`язковому врахуванню при визначенні розміру аліментів.

Водночас твердження представника позивача про те, що вказана дитина фактично не проживає з батьком і не перебуває на його утриманні, суд відхиляє як такі, що ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України представник позивача в судовому засіданні визнав, що не має можливості надати будь-які докази на спростування факту проживання та утримання сина відповідачем

Сам факт народження дитини в інших відносинах не є безумовною підставою для автоматичного зменшення розміру утримання інших дітей відповідача, однак свідчить про об`єктивне збільшення його фінансового навантаження та вимагає дотримання балансу прав усіх його дітей на рівне матеріальне забезпечення.

Натомість доводи відповідача щодо перебування на його утриманні матері - особи з інвалідністю третьої групи - судом відхиляються, оскільки, як установлено вище, вона має власне джерело доходу (пенсію), а належних і допустимих доказів того, що вона потребує додаткового утримання саме за рахунок відповідача, суду не надано.

Суд наголошує, що відповідач є особою працездатного віку, не є інвалідом, а наявність хронічних захворювань чи певних вад здоров`я за відсутності офіційного статусу непрацездатності не звільняє батька від обов`язку утримувати своїх дітей. Працездатний вік передбачає законодавчий та моральний обов`язок особи здійснювати трудову діяльність, отримувати дохід та в першу чергу забезпечувати належний рівень життя своїм малолітнім дітям.

З урахуванням наведеного, зокрема наявності у відповідача трьох дітей загалом (двох малолітніх дітей сторін та одного неповнолітнього сина від першого шлюбу, який перебуває на утриманні відповідача), а також стану здоров`я відповідача, суд дійшов висновку, що стягнення аліментів у розмірі 1/2 частини доходу відповідача, як про це просить позивачка, порушило б право іншої дитини відповідача на рівне матеріальне забезпечення від батька та не відповідало б вимогам справедливості й балансу інтересів усіх дітей.

Натомість визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно повністю відповідає вимогам частини першої статті 183 СК України, ураховує наявність у відповідача третього утриманця та є достатнім для забезпечення дітям рівня життя, необхідного для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, як це передбачено статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства».

Посилання відповідача та його представника на наявність у ОСОБА_2 вад здоров`я та необхідність витрат на лікування та придбання медикаментів суд не бере до уваги при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих медичних документів, які б об`єктивно підтверджували діагноз відповідача, ступінь втрати працездатності, хронічний характер захворювання або реальну потребу у постійних фінансових витратах на медичне обслуговування.

Самі по собі твердження про наявність дегенеративних змін хребта за умови продовження офіційної трудової діяльності відповідача в АТ «Чернігівобленерго» та отримання стабільного доходу є декларативними та не можуть виступати правовою підставою для обмеження розміру аліментів малолітнім дітям.

Суд наголошує, що визначений цим рішенням розмір аліментів не є незмінним: відповідно до статті 192 СК України він може бути в подальшому зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позовної заяви, тобто з 18 червня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.

VІ. Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору при поданні позову, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.141,258,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.141,180-183,191,192,200 СК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , - у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 18 червня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити рішення суду в частині стягнення аліментів до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 .

Суддя В.Г.Павлов