Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №688/1958/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/1958/26

Провадження № 33/820/571/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Пінчука М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Пінчука М.А. на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з нього на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.

За постановою суду, 21 квітня 2026 року о 17 год 54 хв на вул. Митрополита Шептицького, 65, у м. Шепетівці Хмельницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ЗАЗ Lanos", державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить тест від 21 квітня 2026 року №1591 приладу «Drager Alkotest 6810» з результатом 1,19‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим учинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Пінчук М.А. просив постанову Шепетівського міськрайонного суду 18 червня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Уважав постанову місцевого суду незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, всебічного об`єктивного дослідження обставин справи.

Зазначав, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження сервісного технічного обслуговування Drager Alcotest 6810 № ARBL-0578, регулювання (градуювання), виконання вимог виробника щодо його експлуатації.

Стверджував, що працівники поліції не дотримались вимог інструкції з експлуатації газоаналізатора, а саме: контрольне тестування навколишнього повітря після встановлення мундштука не було проведено.

Зауважував, що працівники поліції не забезпечили доставлення ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду, оскільки останній після телефонної консультації із захисником наполягав на проведенні медичного огляду.

Посилався на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції зазначено, що відеофіксація здійснювалась нагрудною бодікамерою №91345, однак досліджений судом відеозапис містить інший ідентифікаційний номер технічного засобу відеофіксації – 905948.

Отже, на думку апелянта, покладені в основу постанови докази є неналежними та недопустимими, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника адвоката Пінчука М.А. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.

Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, – визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто, керування ТЗ у стані алкогольного сп`яніння та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:

-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №646686 від 21 квітня 2026 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України;

-результатом тесту, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу, – алкотестера «Dragеr Alcotest 6810» від 21 квітня 2026 року, яким констатовано стан сп`яніння – 1,19 ‰;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, яким виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у водія: порушення мови, почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота;

-відеозаписом з місця події, на якому зафіксовано факт руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його зупинку, згоду водія на процедуру проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та його відмова від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Із відеозапису з відеокамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в ході якого в нього виявлено стан алкогольного сп`яніння – 1,19 ‰, з результатом тесту він погодився. Також з відеозапису чітко вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що спростовує доводи апеляційної скарги про зворотнє.

Водночас згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу фактично свідчить про визнання ним факту перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп`яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що водій транспортного засобу повністю погоджується з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

На переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи випливає, що працівниками поліції дотримано вимог наведеної інструкції.

Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.

Невизнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненому правопорушенні обґрунтовано розцінено судом як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення.

Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом за його, як водія участі, зупинка ТЗ, його розмову з працівником поліції, та вся процедура оформлення матеріалів.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність ідентифікаційних номерів технічного засобу відеофіксації суд не бере до уваги, оскільки таким відео зафіксовано обставини, що містять істотні відомості про вчинене ОСОБА_1 , зокрема ним зафіксовано факт керування транспортним засобом та процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з результатом 1,19‰.

За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, місцевий суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.

Твердження представника про використання неналежним чином повіреного приладу «Alcotest 6810», серійний номер ARBL-0578, не заслуговують на увагу, оскільки на роздруківці принтера Drager Mobile Printer у рядку «ост.калібрув.» зазначена дата 08.12.2025 року, що підтверджує його справність та придатність до використання на момент проведення огляду.

Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.

За таких обставин уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку усім доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння особи проводився з дотриманням норм передбачених законом.

Обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, не є визначальними і не впливають на доведення вини та спростовуються зібраними та дослідженими в суді першої інстанції доказами.

Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння останнього, не встановлено.

Переконливих доводів, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, ОСОБА_1 та його захисником не надано.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Пінчука М.А. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду М.С. Матущак