Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №609/726/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/726/26

3/609/195/2026

20 липня 2026 року

Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , учня Галицького фахового коледжу ім. В. Чорновола,

за ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_1 29 червня 2026 року близько 19.40 год., в с. Шумськ по вул. Князя Острозького, Кременецького району Тернопільської області здійснював керування автомобілем марки «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_1 ., не маючи посвідчення водія відповідної категорії (не отримував), чим порушив вимоги п.2.1(а) Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.2 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 в присутності законного представника – батька ОСОБА_2 , свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП визнав повністю, вказав, що обставини зазначені у протоколі відповідають дійсності.

Суд, роз`яснивши неповнолітньому ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, заслухавши його пояснення та пояснення законного представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2.1(а) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Судом встановлено, що окрім повного визнання неповнолітнім ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його винуватість доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №706350 від 29.06.2026р., довідкою за підписом начальника СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Івана Нікітюка, відповідно до якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 посвідчення водія не отримував, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.07.2026р., долученими до матеріалів справи відеодоказами, записаними на DVD-R диск, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Зазначені докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративного правопорушення не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.

За таких обставин, вважаю, що в діях неповнолітнього ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях неповнолітнього ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Згідно ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Під час розгляду справи суддею встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 , як на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, так і на момент розгляду даної справи перебуває у віці 16 років.

Згідно з ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 121-127, 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу (ч.2 ст.13 КУпАП).

За змістом ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Отже, враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, дані про його особу, ступінь вини, відсутність в матеріалах справи даних про притягнення неповнолітнього ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше, вважаю, що за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, до неповнолітнтого ОСОБА_1 необхідно застосувати, відповідно до п.2 ст.24-1 КУпАП, захід впливу у виді попередження.

На переконання суду, такий захід буде справедливим і достатнім для виховання правопорушника та попередження вчинення ним подібних та інших адміністративних правопорушень.

Частиною 1 ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що до неповнолітнього ОСОБА_1 не застосовується адміністративне стягнення, а застосовується захід впливу, підстави для стягнення судового збору в даному випадку відсутні.

Керуючись ст. ст. 13, 24-1, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

На підставі ст.24-1 КУпАП застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 захід впливу у вигляді попередження.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Суддя: М. В. Харлан