Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №607/15114/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2026 Справа №607/15114/26 Провадження №3/607/4454/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ,

за ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 серії ЕПР1 №714850, водій ОСОБА_1 07 липня 2026 року о 16-08 год. в м. Тернополі, майдан Перемоги,4, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes – Benz Sprinter» номер НОМЕР_2 був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримав бокового інтервалу, в результаті чого допустив зіткнення із припаркованим автомобілем «Volkswagen Transporter» номер НОМЕР_3 гр. ОСОБА_2 . Під час зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), 13.1 ПДР України та притягується до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Також, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 серії ЕПР1 №714858, водій ОСОБА_1 07 липня 2026 року о 16-08 год. в м. Тернополі, майдан Перемоги,4, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 (а) ПДР України та притягується до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ДТП визнав та надав показання, із яких свідчить, що він здійснював паркування керованого ним автомобіля, було мало місця через скупчення інших автомобілів та із необережності, враховуючи великі габарити його транспортного засобу можливо і зачепив припаркований автомобіль. Зіткнення не відчув, оскільки мабуть це були незначні потертості і поїхав. В подальшому йому передзвонили із патрульної поліції, він приїхав на місце, поліцейські оглянули його автомобіль, виявили незначні пошкодження фарби і склали два протоколи. Умислу на залишення місця пригоди не було.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні та проаналізованими в судовому засіданні, а саме:

-- протоколом про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 серії ЕПР1 №714850 із обставинами вчинення порушень вимог ПДР України;

-- поясненнями ОСОБА_3 від 07.07.2026 про виявленні пошкодження на автомобілі;

-- Схемою місця події від 07.07.2026 із зафіксованими обставинами ДТП та пошкодженим автомобілем;

-- електронним рапортом від 07.07.2026 про вчинення ДТП;

-- протоколом огляду транспортного засобу марки «Mercedes – Benz Sprinter» номер НОМЕР_2 , яким зафіксовані механічні пошкодження;

-- поясненнями ОСОБА_1 від 09.07.2026 щодо обставин ДТП та причин залишення місця ДТП;

-- відеозаписом із камер зовнішнього спостереження, на яких зафіксовано факт паркування водія ОСОБА_1 біля автомобіля «Volkswagen Transporter» номер НОМЕР_3 , можливе зіткнення.

Тому в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто – порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 124 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини і вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Об`єктивна сторона даної статті виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригодиособами, до якої вони причетні (формальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у форма прямого або евентуального (непрямого) умислу.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які долученні до матеріалів адміністративної справи та які відбиралися в при оформлення матеріалів ДТП, які є аналогічними, наданими в судовому засіданні, відеозапису події, останній вказав, що місце ДТП залишив в силу того, що не відчув зіткнення, враховуючи габарити керованого ним транспортного засобу. А тому умислу на залишення місця ДТП та уникнення від відповідальності у нього не було.

Зазначені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на залишення місця події.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає, що провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 серії ЕПР1 №714858 слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу даного адмінправопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 122-4, 124, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 серії ЕПР1 №714858 – закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 серії ЕПР1 №714850 і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 850 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. в доход Державного бюджету.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого ч. 1 ст. 307 КУпАП, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. гривень в дохід держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський