Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №452/2416/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2416/26

Провадження № 1-кп/452/411/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю : прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі у кримінальному провадженні №12026141290000188 від 26.05.2026 року обвинувальний акт відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця міста Самбір, Львівської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також, в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, перебуваючи по місцю свого проживання, систематично вчиняв по відношенню до своєї дружини ОСОБА_4 психологічне насильство, у зв`язку із чим в Самбірський міськрайонний суд Львівської скеровувались адміністративні протоколи за фактом вчинення домашнього насильства, як наслідок притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 та ч.2 КУпАП (справа №452/2585/25).

Зокрема, ОСОБА_5 , 25.05.2026 приблизно о 03:00 год., перебуваючи, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом із дружиною ОСОБА_4 , застосувавши до останньої психологічне насильство, як форму домашнього насильства, згідно статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, яке проявилося у словесних образах з вираженою нецензурною лексикою, погрозами фізичною розправою, приниженням її гідності та честі, чим систематично вчинив психологічне насильство над потерпілою ОСОБА_4 , внаслідок чого у останньої відмічаються значні психологічні страждання, погіршення емоційного стану, почуття страху, тривожності, підвищеної дратівливості, що руйнувало життя жінки і впливало на її психічний стан.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати пояснення, однак повністю підтвердив обставини вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, викладені в обвинуваченні.

Отримавши показання обвинуваченого, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає, доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненню психологічного насильства щодо ОСОБА_4 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя та емоційної залежності потерпілої, а тому кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 126-1 КК України є вірною.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України не судимий, скоїв кримінальне правопорушення невеликої тяжкості.

Як обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_5 , суд враховує щире каяття обвинуваченого у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд вважає за можливе обрати обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду, а також застосувавши до нього обмежувальні заходи, передбачені п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України, строком на 3 місяці оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що така міра покарання відповідає його особі та є достатньою для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальних витрат у кримінальному провадженні не має.

Речових доказів у кримінальному провадженні не має.

Керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи, передбачені п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України строком на 3 місяці, а саме: направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - не обирався.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим та прокурором виключно з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя