Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №335/6815/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6815/26 2-а/335/147/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Геєць Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника Жидкової Лілії Іванівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої у місті Запоріжжі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2026 ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Жидкової Л.І., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої у місті Запоріжжі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 29.05.2026 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання постанови № 3284/1 від 02.12.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу з ОСОБА_1 на користь Держави у розмірі 34 000,00 грн.

29.05.2026 в рамках відкритого виконавчого провадження було накладено арешт на рахунки ОСОБА_1 та списано грошові кошти.

11.06.2026 позивач ознайомився з матеріалами вказаного виконавчого провадження. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, стало відомо, що 02.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № 3284/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. з застосуванням наслідків визначених ст. 308 КУпАП за порушення вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскаржувана постанова не була вручена позивачу, відтак, позивач дізнався про її існування виключно після відкриття виконавчого провадження та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Вважає, що строк звернення до суду із цією скаргою ним пропущений з поважної причини.

З оскаржуваною постановою відповідача позивач не погоджується в повному обсязі, вважає її незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідач виніс оскаржувану постанову без його присутності, позивач не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, не отримував жодних викликів, чим відповідач порушив вимоги, передбачені ст. 268 КУпАП. Постанова не була надіслана на його адресу у встановлений законом строк, через що позивач був позбавлений права сплатити первинний штраф в одинарному розмірі. Станом на час ухвалення оскаржуваної постанови позивач мав бронь за місцем роботи, є інвалідом 3-ї групи внаслідок інвалідності з дитинства. В листопаді 2024 року позивач дізнався з застосунку Резерв + що перебуває в розшуку, у зв`язку чим з`являвся до відповідача. Протоколу про адміністративне правопорушення для ознайомлення позивачу не надавали, повісток не вручали.

Позивач вчасно оновив свої військово-облікові дані відповідно до вимог законодавства, 30.03.2023 пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний обмежено придатним за гр. ІІ ст. 10 розкладу хвороб ( наказ МО України 2008 № 402).

За підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у його військовому квитку у п. 9 зроблена запис, що 24.11.2024 на підставі Указу Президента України № 741/2024 23.10.2024 позивач призваний у Збройні сили України. В розділу VI його військового квитка 24.11.2024 зроблена відмітка про зняття з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважає вказану постанову протиправною, такою що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На час винесення оскаржуваної постанови позивач не був суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що станом на час ухвалення оскаржуваної постанови позивач перебував у статусі військовозобов`язаного, резервіста чи особи, яка уклала контракт про перебування у резерві служби цивільного захисту.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:

- визнати поважними причини пропуску звернення до суду з позовом та поновити ОСОБА_1 строк звернення із адміністративним позовом на постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 3284/1 від 02 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. з застосуванням наслідків визначених ст. 308 КУпАП за порушення вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- постанову № 3284/1 від 02 грудня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, - скасувати, справу відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судом проведено такі процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 22.06.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 5 днів з дня вручення ухвали. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали, що потягли за собою притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

26.06.2026 надійшов відзив представника відповідача на позов, в якому зазначено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.03.2023 по 23.03.2025.

Громадянину ОСОБА_1 була направлена повістка про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11:00 год. 15.10.2024.

За вказаною повісткою громадянин ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомив.

Відносно громадянина ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23.11.2024 №3284/1. Про обізнаність ОСОБА_1 стосовно складання протоколу про адміністративне правопорушення, дати та часу розгляду справи про адміністративне правопорушення свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.11.2025 №3284/1. Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, заяв або клопотань не подавав.

Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 було здійснено на підставі матеріалів, наявних у справі.

У відзиві представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої у місті Запоріжжі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити в повному обсязі.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

14.07.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його тексту до 17.07.2026.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови, з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що постановою № 3284/1 від 02.12.2024, винесену начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 48).

З обставин справи слідує, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.03.2023 по 23.03.2025.

ОСОБА_1 була направлена повістка про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11:00 год. 15.10.2024.

За вказаною повісткою громадянин ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомив.

Згідно з Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, закріплених у Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

- перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9 (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані Служби зовнішньої розвідки - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_9, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

- прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_9, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно з пунктом 3 Додатку 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних призовники і військовозобов`язані за порушення встановлених пунктами 1 і 2 цього додатка, а також за порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, умисне псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності, неявку за викликом до районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9 (органів СБУ) без поважних причин, за несвоєчасне повідомлення обліковому органу, де перебувають на військовому обліку, даних про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я (після тривалого лікування хвороби та (або) хвороби, яка спричинила часткову (повну) втрату працездатності), адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади притягуються до адміністративної відповідальності у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 визначено, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_9 (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Також судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23.11.2024 № 3284/1.

Про обізнаність ОСОБА_1 стосовно складання протоколу про адміністративне правопорушення, дати та часу розгляду справи про адміністративне правопорушення свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.11.2025 № 3284/1.

Разом з цим, ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, заяв або клопотань не подавав.

Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було здійснено на підставі матеріалів, наявних у справі.

Відповідно до статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому у розумінні статті 268 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП не передбачає обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, позивач, будучи сповіщеним про день розгляду справи на розгляд справи не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, відтак розгляд справи за відсутності позивача та прийняття оскаржуваної постанови відповідає вимогам КУпАП.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

Згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

Відповідні норми до законодавства, які встановлюють обов`язок особи, яка перебуває на військовому обліку уточнити свої дані набули чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов`язком громадян України.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Тобто, на момент вчинення позивачем правопорушення, діяв особливий період.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Згідно зі статтею 1 вищезазначеного Закону встановлено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 статті 4 Закону № 3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частин 5, 6 статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.

Частиною 3 статті 22 Закону № 3543-XII передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_9 у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників ІНФОРМАЦІЯ_9), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно статті 235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають ІНФОРМАЦІЯ_9. Від імені ІНФОРМАЦІЯ_9 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_9.

Абзацом 3 частини 9 статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_9 для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673 «Про затвердження переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного до військового комісаріату для призову на збори» поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного ІНФОРМАЦІЯ_9 визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В свою чергу, відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Як слідує з обставин справи позивач був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, на підтвердження чого відповідачем надано суду до відзиву копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення (а.с. 45-46).

Крім того, на спростування доводів позивача відповідачем надано докази на підтвердження факту належного виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_9. Зокрема, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявний рекомендований лист на ім`я ОСОБА_1 з позначкою Повістка ТЦК, на якому зроблена позначка працівника об`єкта поштового зв`язку про те, що адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчена його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, що відповідає положенням Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (а.с. 47).

Враховуючи вищезазначене, факт належного підтвердження оповіщення про виклик позивача доведений відповідачем, як необхідна умова наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно, оскільки ОСОБА_1 було у встановленому законом порядку оповіщено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , та останній на виклик не з`явився, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою не надав, тим самим допустив порушення ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду, тому у відповідача були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та правомірність ухвалення спірної постанови.

Судом встановлено, що відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Під час розгляду даної справи позивач не надав будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відтак, доводи позивача, викладені у позовній заяві, не свідчать про протиправність винесеної постанови, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладено стягнення у вигляді штрафу у межах санкції цієї статті.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням викладеного, відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в порядку та спосіб визначений КУпАП та з урахуваннях усіх обставин справи, а відтак суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення справи, виходячи з вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в особі представника Жидкової Лілії Іванівни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої у місті Запоріжжі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повне рішення складено 17.07.2026.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя: Ю.В.Геєць