Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №650/4004/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/4004/25 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О.

Номер провадження: 22-ц/819/1080/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

Головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В.,

суддів: Приходько Л.А., Радченка С.В.,

секретар: Манько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», подану представником Журик Андрієм Леонідовичем на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Сікори О.О., зі складенням повного рішення 04 травня 2026 року у цивільній справі

№ 650/4004/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник – адвокат Цюпа Віталій Павлович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

17.06.2025 року ОСОБА_1 ,від імені якої діє представник, адвокат Цюпа В.П. звернулася до суду з позовом до ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,0498 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520685200:02:001:0086, розташованої на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Зазначена земельна ділянка на підставі договору оренди від 19 грудня 2014 року, укладеного ОСОБА_2 , спадкодавцем ОСОБА_1 з Приватним підприємством «ЮТС-Агропродукт Плюс», з урахуванням додаткових угод до договору знаходиться в оренді ТОВ «ЮТС-Агропродукт».

Додатковою угодою від 16 лютого 2022 року № 700731-7 до договору оренди землі у редакції додаткової угоди №00731-4 від 08.11.2018 року договір оренди землі викладено у новій редакції, строк оренди збільшено до 31 грудня 2034 року, а розмір орендної плати визначено у сумі 15 783,29 грн за повний рік оренди, що становить 6,63 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата мала вноситися до 31 грудня кожного року.

Позивач не отримала орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 47 349,87 грн. Така несплата є систематичним порушенням умов договору оренди землі та підставою для його розірвання.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-Агропродукт» за договором № 1704/25-24 відчужило ТОВ «Перемога-Плюс» право оренди даної земельної ділянки. Після цього право оренди зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс», яке набуло права та обов`язки орендаря за договором оренди.

З урахуванням викладеного, посилаючись на систематичну несплату орендарем орендної плати, що свідчить про істотне порушення умов договору оренди, позивач просила:

розірвати договір оренди землі від 19.12.2014 р., щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:02:001:0086, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець), номер запису про інше речове право (в державному реєстрі речових прав) 8389063; стягнути з відповідача судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник, адвокат Цюпа В.П. до ТОВ «Перемога –Плюс», про розірвання договору оренди землі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору- ТОВ «ЮТС-Агропродукт» задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 19.12.2014 р., щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:02:001:0086, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (Орендар) та ОСОБА_1 (Орендодавець), номер запису про інше речове право (в державному реєстрі речових прав) 8389063. Стягнуто з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував факт відчуження права оренди ТОВ «Перемога Плюс», встановив об`єктивну неможливість попереднього орендаря земельної ділянки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» упродовж 2022 року використовувати орендовану земельну ділянку, що розташована на території, яка була тимчасово окупованою в 2022 році російською федерацією та виходив з доведеності істотних порушень орендарем умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичного невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023-2024 роки, не доведення орендарями обставин непереборної сили за вказаний період і неможливості виконання умов договору, а тому дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд врахував, що позов про розірвання договору оренди землі задоволено повністю, тому відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнув із відповідача ТОВ "Перемога Плюс» на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що відповідає задоволеним вимогам.

Доводи та вимоги апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, представник ТОВ «ЮТС Агропродукт», Журик А.Л. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є таким, що не відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України, є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ухваленим за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та без врахування висновків Верховного Суду, викладених зокрема, у постанові від 21.01.2026 у справі № 650/3776/24, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не заперечуючи факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, зазначає, що причиною такої несплати спочатку була неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, а в подальшому її забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами та безпосередня близькість до території бойових дій.

Скаржник, вказував, що судом першої інстанції порушено ч.4 ст. 82 ЦПК України, а саме не враховано, що обставини непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди, вже встановлені в постанові Верховного Суду в справі №650/3776/24, яка набрала законної сили, а отже ці обставини не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.01.2026 у справі № 650/3776/24, а також положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини наявності непереборної сили, що унеможливили використання земельних ділянок та виконання зобов`язань за договорами оренди ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», уже встановлені судом та не підлягають повторному доказуванню.

За таких обставин відсутні правові підстави для розірвання договору оренди землі з мотивів систематичної несплати орендної плати, оскільки така несплата зумовлена об`єктивною неможливістю виконання зобов`язань унаслідок обставин непереборної сили.

Крім того, зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які вбачає в тому, що суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є безумовною підставою для його скасування, також порушено порядок вирішення відводу судді. Крім того, вказує, що при ухваленні судового рішення, суд першої інстанції надав більшу перевагу доказам сторони позивача, залишивши поза увагою, пояснення та докази, якими відповідач обґрунтовував свою позицію, тим самим, суд першої інстанції порушив принципи змагальності та об`єктивності у вирішенні спору.

Аргументи інших учасників справи

У письмових поясненнях від 10.07.2026 року, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Цюпа В.П. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Явка учасників справи

Учасники справи будучи повідомленими про дату, час місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися.

Від представника ТОВ «ЮТС-Агропродукт», Журик А.Л. через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без участі.

На підставі викладеного, враховуючи, що сторони та їх представники, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на наявних матеріалах справи.

Позиція апеляційного суду

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В процесі розгляду справи, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,0498 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086,цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Право власності позивачка набула у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим приватним нотаріусом Бериславського районного нотаріального округу Херсонської області Литовченко І.А. 23 жовтня 2018 року.

19 грудня 2014 року між ОСОБА_2 як орендодавцем(та спадкодавцем позивача) та Приватним підприємством «ЮТС-Агропродукт Плюс» як орендарем укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 4,0498 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086 строком на 10 років.

28 грудня 2017 року між ОСОБА_2 , Приватним підприємством «ЮТС-Агропродукт Плюс» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 700731 до договору оренди землі, за якою права та обов`язки орендаря перейшли до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а договір оренди викладено у новій редакції. Цією угодою розмір орендної плати визначено у грошовій формі у розмірі 4,18 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди, а строк дії договору визначено до 31 грудня 2027 року.

08 листопада 2018 року між ОСОБА_1 , яка набула право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700731-4, за умовами якої сторони погодили застосування договору оренди в редакції додаткової угоди № 700731 від 28 грудня 2017 року без змін та доповнень.

16 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 700731-7 до договору оренди землі, якою договір оренди викладено у новій редакції. За цією редакцією розмір орендної плати встановлено у грошовій формі у розмірі 6,63 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 783,29 грн за повний рік оренди, а строк дії договору продовжено до 31 грудня 2034 року. Відповідно до умов договору орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року. За перший рік оренди орендна плата розраховується та сплачується за фактичну кількість календарних днів оренди, починаючи з дня укладення договору і закінчуючи 31 грудня року, в якому укладено договір. За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» мало нарахувати та сплатити ОСОБА_1 орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі 15 783,29 грн за кожний рік оренди, проте зазначеного не зробив, загальна сума заборгованості становить 47 349,87 грн.

17 квітня 2025 року між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» укладено договір № 1704/25-24 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, за яким право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086 передано ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». За пунктами 2.2, 2.3 договору № 1704/25-24 від 17 квітня 2025 року продавець продає, а покупець придбаває право оренди земельних ділянок; до покупця переходять усі права та обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі зі змінами та доповненнями.

На підставі зазначеного договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», як орендаря земельної ділянки площею 4,0498 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0086. Номер запису про інше речове право - 8389063.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 438 КК України, 12 квітня 2022 року на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення до ЄРДР внесено відомості про те, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, протиправно заволоділи автомобілем КАМАЗ д.р.н. НОМЕР_1 та вивезли з бази три дрони для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн.грн. Крім того, 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ "ЮТС-Агропродукт" до ЄРДР у цьому ж кримінальному провадженні внесено відомості про те, що 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE), внаслідок чого підприємство втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.

Згідно з розпорядженням Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 "Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили", до вказаного переліку додано ТОВ "ЮТС-Агропродукт".

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами. При цьому зазначено, що ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв`язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях. У зв`язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.

Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022- 2023 роки», ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2024 року № 154 «Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року» № 29 від 06.02.2024 року», ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, а також з єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб на 2024 рік з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Положеннями статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до спеціальної норми ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Згідно з пунктом «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах у подібних правовідносинах звертав увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі».

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування невиплати орендної плати покладається на орендаря.

Встановлено, що 19 грудня 2014 року між спадкодавцем позивачки та Приватним підприємством «ЮТС-Агропродукт Плюс» укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:02:001:0086, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод, за умовами останньої - №700731-7 від 16.02.2022 року, ТОВ "ЮТС-Агропродукт" зобов`язалося, зокрема, сплачувати орендну плату за користування орендованою земельною ділянкою у грошовій формі у розмірі 6,63 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 783 грн 29 коп. за повний рік оренди у строк до 31 грудня.

17 квітня 2025 року між ТОВ "ЮТС-Агропродукт" та ТОВ "Перемога Плюс" укладено договір № 1704/25-23 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, на підставі якого право оренди, зокрема земельної ділянки позивачки з кадастровим номером 66520685200:02:001:0086, перейшло до ТОВ "Перемога Плюс".

Як на підставу розірвання договорів оренди землі позивач посилається на систематичне невиконання орендарем умов договору, а саме несплату орендної плати за користування земельною ділянкою у 2022-2024 роках.

Відповідач ТОВ «Перемога Плюс», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судові засідання не з`являвся, щодо позовних вимог заперечень не подавав, рішення суду першої інстанції не оскаржував.

Третя особа на стороні відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" визнав факт невиплати ним орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договором, при цьому посилався на те, що заборгованість по орендній платі за 2022-2024 року виникла виключно з обставин непереборної сили, пов`язаних з військовою агресією рф проти України, знищенням майна підприємства та неможливості провадження господарської діяльності, що об`єктивно унеможливило використання земельної ділянки та виконання обов`язку зі сплати орендної плати.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Згідно ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі положень ст. 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма ч.6 ст.762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, передбачені ч.6 ст.762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з ч.6 ст.762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у ч.6 ст.762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення факту неможливості використання орендованої земельної ділянки орендарем ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у 2022 році з незалежних від товариства причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали орендарю виконати передбачений договором обов`язок з виплати позивачу орендної плати за вказаний рік, оскільки земельна ділянка позивача, яка розташована на території Новорайської об`єднаної територіальної громади Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією військами РФ, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та отримати дохід від господарської діяльності в означений період.

Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо наявності форс-мажорних обставин у період з 2023-2024 рік та безпідставними посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.

Апеляційний суд зазначає, що лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Той факт, що ТПП України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).

Доводи скаржника ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про наявність обставин непереборної сили, тобто забруднення після деокупації території сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, які унеможливили для відповідача проведення сільськогосподарської діяльності протягом 2023-2024 років є необґрунтованими, оскільки належних доказів обстеження спірної земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, визнання непридатними суду не надано.

Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей та реєстрацію кримінального провадження № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.438 КК України, лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" сільськогосподарської техніки вартістю 1,5 млн. грн, та захоплення 11 одиниць мультикоптерів, а не підтвердження фактів забруднення вибухонебезпечними предметами орендованої земельної ділянки позивача, також вказані обставини не свідчать про абсолютну неможливість ТОВ «ЮТС-Агропродукт» використовувати за призначенням орендовану земельну ділянку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що звільнення від оподаткування на підставі розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області та Херсонської обласної ради на певний період часу не звільняє орендарів від виконання обов`язків, передбачених умовами договору оренди.

Посилання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської селищної територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки ця карта відображає лише актуальну інформацію на час її перегляду та не містить даних щодо спірного періоду.

Таким чином, потенційна небезпека, на яку посилається ТОВ «ЮТС-Агропродукт», не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами, які в цій справі відсутні.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно зазначив, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість використання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» орендованої земельної ділянки протягом 2023, 2024 років, за яку товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ні ТОВ «Перемога Плюс», ні ТОВ «ЮТС-Агропродукт» в установленому процесуальним законом порядку, не надано.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на те, що надані ТОВ «ЮТС-Агропродукт» докази не підтверджують, що орендована земельна ділянка позивача не могла бути використана відповідачем протягом 2023-2024 років за її цільовим призначенням через її забруднення вибухонебезпечними предметами, оскільки висновків про замінування та фактичний стан орендованої земельної ділянки надані відповідачем докази не містять, не надано таких доказів і під час апеляційного перегляду справи. Суд правильно зазначив, що орендарями не надано жодного документа, що підтверджував би реальний стан орендованої земельної ділянки або визнання її непридатною до використання.

Саме по собі посилання ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на воєнний стан, близькість території до населених пунктів Херсонської області, які перебувають під тимчасовою окупацією російської федерації не є безумовною підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати без доведення конкретної неможливості користування саме спірним майном.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, оскільки обставини, правовідносини у цій справі та у справі, що переглядається апеляційним судом, не є релевантними, стосуються іншого періоду невиконання умов договорів оренди, території розташування земельних ділянок та ґрунтуються на доказах, наявних в матеріалах справи № 650/3776/24, які є відмінними від даної справи. При цьому слід звернути увагу, що суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі за номером 154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Щодо доводів апелянта про розгляд судом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у ч.4 цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки(пені)за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3)щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Оскільки дана справа не має обмежень, встановлених ч.4 ст.274 ЦПК України, суд першої інстанції правомірно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Доводи апеляційної скарги про порушення порядку вирішення відводу заявленого судді є неприйнятними з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишати без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Вбачається, що відвід судді, який був мотивований тим, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» звернулось зі скаргою щодо дисциплінарного проступку головуючого у справі до Вищої ради правосуддя, був вирішений у порядку, визначеному ч.3 ст.44 ЦПК України.

Враховуючи, що інших обставин, які б неуможливлювали розгляд справи суддею Сікорою О.О. заявником не було зазначено, підстав вважати, що заявлений відвід вирішено з порушенням порядку для його вирішення не має, а відтак і підстав для скасування оскаржуваного рішення з зазначених підстав.

Посилання апелянта на те, що суд порушив принцип змагальності та об`єктивності у вирішенні спору, спростовуються змістом оскаржуваного рішення, з якого вбачається, що суд надав обґрунтоване мотивування кожному доводу сторін.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що орендарем ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не доведено належними, достатніми та допустимими доказами існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичне невиконання умов договорів оренди.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не сплатив орендну плату за 2023-2024 роки, та не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини у порушенні цього зобов`язання та прийняття заходів направлених на його виконання, колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність підстав для дострокового розірвання договору оренди землі та вважає цей висновок таким, що відповідає обставинам справи в межах наданих сторонами доказів і нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносин.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про розірвання договору оренди землі відсутні.

Повний текст постанови складено 20.07.2026 р.

Керуючись статтями 374,375,381-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», подану представником Журик Андрієм Леонідовичем залишити без задоволення.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді Л.А. Приходько

С.В. Радченко