Суд: Снігурівський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 19 липня 2026 р.
Справа: №308/6767/26
Суддя: Квєтка І. А.
Справа № 308/6767/26
Провадження № 2/485/741/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У травні 2026 року ОСОБА_1 , звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03 лютого 2012 року зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають малолітню дитину. Подружнє життя не склалося, оскільки подружжя має різні погляди на сімейне та спільне життя. Спільного господарства не ведуть. Шлюбні відносини припинили з серпня 2025 року. Вважає, що збереження сім`ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати.
В судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені.
Представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують, проти заочного розгляду справи заперечень не мають /вх.№ЕП-2284/26вх.від 20.07.2026/.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання (конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній") та через оголошення, опубліковане на офіційному сайті суду на порталі "Судова влада України", про причини неявки відповідач суду не повідомив. Відзив на позов не надав.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважав за можливе здійснити заочний розгляд справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.
03 лютого 2012 року Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було зареєстровано шлюб (актовий запис №28); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 03 лютого 2012 року. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 " /а.с.4/.
Від даного шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується записами даних про батьків у копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданому 10 вересня 2013 року за актовим записом №2976, місце державної реєстрації: Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції. /а.с.5/.
Позивач стверджує, що сторони разом не проживають, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини припинили з серпня 2025 року, збереження сім`ї є неможливим та суперечитиме її інтересам.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, та порушуватиме інтереси сторін, суд доходить висновку, що вимога позивачки про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України позивачка має право надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 03 лютого 2012 року Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 28 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн (тисяча триста тридцять один грн. 20 к).
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складання повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 20.07.2026.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua