Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №473/3543/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3543/26

Провадження № 3/473/899/2026

П О С Т А Н О В А

іменем України

"20" липня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Дробинський О.Е.,

з участю секретаря судового засідання Пономарьової А.П.,

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.154 КУпАП

Учасники провадження:

малолітній потерпілий ОСОБА_3 ,

законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,

особа, притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.154 КУпАП. Відповідно до тексту протоколу серії ВАД номер №876496 від 29 червня 2026 року, 29 червня 2026 року о 21:00 годині в АДРЕСА_2 , під час вигулу собаки породи йоркширський тер`єр, даний пес здійснив напад та вкусив малолітнього ОСОБА_3 , 2019 року народження, заподіявши шкоди його здоров`ю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП та пояснила, що 29 червня 2026 року в вечірній час доби, її донька ОСОБА_5 , в райні житлових будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , вигулювала собаку породи йоркширський тер`єр, котрий належить ОСОБА_6 . Група дітей, які також в цей час були на вулиці, лякали собаку малої породи та провокували її на агресію, внаслідок чого пес на прізвисько – « ОСОБА_7 » вкусив за ногу малолітнього ОСОБА_3 , 2019 року народження.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На підставі ст.252 зазначеного Кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суд вважає, що вина громадянки ОСОБА_1 в скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, не може грунтуватися на досліджених в судовому засіданні доказах. Суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст.278 КУпАП, серед інших питань має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Перевіривши матеріали справи та доводи сторони захисту, заслухавши пояснення громадянки ОСОБА_1 , як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП, надані нею в судовому засіданні, суд приходить до наступного висновку. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до положень статей 251 та 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності, й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік) зазначив, що критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Аналіз наведених норм закону, зокрема, положень статей 251, 280 КУпАП, дає підстави для висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень ст.283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Суд не погоджується з висновком інспектора СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, громадянкою ОСОБА_1 , враховуючи наступне. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Він включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД номер №876496 від 29 червня 2026 року, громадянці ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, а саме: ті самі дії, передбачені ч.1 ст.154 КУпАП, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну. При цьому, ч.1 ст.154 КУпАП, зміст якої визначає суть правопорушення, передбаченого ч.3 вказаної статті, передбачає настання відповідальності за ряд альтернативних діянь, перелік яких є вичерпним, а саме: тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.

Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Комплексний аналіз положень ст..154 КУпАП вказує на те, що відповідальність за ч.3 вказаної статті настає лише у випадку вчинення особою діянь, визначених ч.1 ст.154 КУпАП та за умови, що настання наслідків, передбачених частиною третьої даної статті, перебуває в безпосередньому причиннонаслідковому зв`язку із вчиненими особою діяннями, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.154 КУпАП.

Відсутність хоча б одного з вказаних вище елементів свідчить про відсутність складу даного адміністративного правопорушення. Проте ні сам протокол про адміністративне правопорушення, ні матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що заподіяння шкоди здоров`ю малолітньому потерпілому ОСОБА_3 2019 року народження, є наслідком саме факту недбалого тримання громадянкою ОСОБА_1 собаки – породи йоркширський тер`єр на прізвисько – « ОСОБА_7 ».

Тобто в судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії ветеринарного паспорту, громадянка ОСОБА_1 не є власником собаки породи йоркширський тер`єр на прізвисько – « ОСОБА_7 », котрий заподіяв щкоду здоров`ю малолітньому потерпілому ОСОБА_3 2019 року народження. Крім того в судовому засіданні встановлено, що громадянка ОСОБА_1 29 червня 2026 року о 21:00 годині в місті Вознесенську Миколаївської області, біля житлового будинку №43 по вулиці Кутвицького, особисто не проводила вигулу собаки – породи йоркширський тер`єр на прізвисько – « ОСОБА_7 », котрий здійснив напад та вкусив малолітнього ОСОБА_3 , 2019 року народження, заподіявши шкоди його здоров`ю.

При цьому належне викладення в протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин інкримінованого особі правопорушення є гарантією забезпечення її прав в частині бути обізнаним щодо суті пред`явленого звинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення за конкретних обставин та, у зв`язку з цим, мати можливість скористатися гарантованими ст.268 КУпАП правами щодо надання пояснень, подання доказів та заявлення клопотань саме з приводу інкримінованого порушення. Натомість суд не має права виходити за межі викладених в протоколі обставин та притягнути особу до адміністративної відповідальності, навівши інші обставини правопорушення, які не були викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не підтверджуються відповідними доказами. Сам по собі факт спричинення шкоди здоров`ю малолітньому потерпілому ОСОБА_3 , 2019 року народження, без вказівки в протоколі про адміністративне правопорушення на перелічені в ч.1 ст.154 КУпАП видів порушень, не утворює у діях володільця домашньої тварини складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.154 КУпАП.

В такому випадку інтереси малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , 2019 року народження, можуть бути захищені в порядку цивільного судочинства. Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, який складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП та який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, та інші матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження вчинення громадянкою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, за викладених в протоколі обставин, що вказує на відсутність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності через відсутність складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Із комплексу наведених вище обставин та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки є доказом у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, а також визначає суть адміністративного правопорушення, інкримінованого в провину особі, а також у зв`язку недоведеністю в діях громадянки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення через недоведеність, належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП, оскільки зміст протоколу про адміністративне правопорушення, не дає змоги встановити вину останньої в інкримінованому правопорушенні за викладених в протоколі обставин та причинно – наслідковий зв`язок між діями громадянки ОСОБА_1 , щодо утримання собаки – породи йоркширський тер`єр на прізвисько – « ОСОБА_7 », котрий здійснив напад та вкусив малолітнього потерпілого ОСОБА_3 , 2019 року народження, заподіявши шкоди його здоров`ю, тобто шкідливими наслідками у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю малолітньому потерпілому ОСОБА_3 , 2019 року народження, слідує те, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях громадянки ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП – закрити, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в її діях.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О. Е. Дробинський