Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №317/5768/25 — Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/5768/25

№/п 1-кп/317/219/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження № 12025082040000610 від 01.10.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Борислав, Львівської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованого та такого що мешкає АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 01 жовтня 2025 року, приблизно о 00 годині 10 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя в момент заподіяння, наніс останньому не менше одного удару кухонним ножем в область ділянки передньої поверхні черевної порожнини, чим спричинив ОСОБА_6 тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної проникаючої рани в черевну порожнину з наскрізним пошкодженням S1- S4 печінки, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Дії ОСОБА_4 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в ході судового розгляду в якості обвинуваченого ОСОБА_4 визнавав себе винним, але надаючи покази фактично визнавав частково та пояснив суду, що з ОСОБА_7 вони товаришували. Саме в вечері 30.09.2025 року вони після роботи вживали спиртні напої та у нього з ОСОБА_6 відбулася сварка, ОСОБА_6 образив його, а тому ОСОБА_4 не міг цього стерпіти та після декількох годин після суперечки за столом, під час якої ОСОБА_6 його ображав, вирішив піти до свого товариша, для того, щоб з`ясувати причини та підстави. Вважає, що це є виправдальними обставинами для того, що наніс тяжкі тілесні ушкодження. ОСОБА_6 на його думку його вибачив, а тому він зовсім не заслуговує на покарання, просив змінити йому запобіжний захід та відпустити.

Щодо обставин постійно змінював деталі події, але загальним є наступне – Разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вживав спиртні напої після робочого дня. Вживали горілку, 0,5 л, що не вважає великою дозою. Потім всі розійшлися відпочивати, він пішов до себе до дому. Через деякий час ОСОБА_10 повернувся на вул.Миру, 9, зайшов до хати, знайшов ніж яким підчепив гачок, на який було закрито двері. Зайшов до кімнати. В кімнаті працював телевізор, він підійшов до крісла-кроваті на якій лежав ОСОБА_9 та замахнувася і став наносити удар ножем в груди, але ОСОБА_9 схопив за лезо ножа. ОСОБА_10 штовхнув ОСОБА_9 , а той впав на спину та потягнув за собою ножа і вдарив себе.

Викладаючи іншу версію, ОСОБА_4 повністю визнавав, що вдарив ОСОБА_9 ножем, але заперечував, що замахнувся для нанесення іншого удару, заперечував,що ОСОБА_8 це міг бачити, оскільки спав.

ОСОБА_4 виступаючи в судових дебатах, сформулював своє відношенняі до обвинувачення наступним чином: він визнав, що наніс ОСОБА_6 удар ножем, але не розуміє, як у нього в руках опинився ніж, окрім того зазначив, що у нього були підстави для сварки з ОСОБА_6 .

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження наступними доказами: результатами проведених слідчих експериментів, судово-медичними експертизами, показами обвинуваченого, які співставлені з показами потерпілого та свідка. З огляду на це, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 змінюючи покази робить спроби зменшити свою провину в очах оточуючих та суду, та спробу уникнути покарання.

Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що він з ОСОБА_4 давно знайомі. Напередодні події вони працювали, заливали бетон. Ввечері він, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 розпивали спиртні напої – 0,5 л горілки. Потім розійшлися. Під час вживання алкоголю не сперечалися. ОСОБА_10 і раніше розповідав, що у нього бувають запаморочення психіки.

Щодо події, що сталася вночі пояснив, що він з ОСОБА_8 спали в одній кімнаті на різних ліжках, як раптом о 00.00 год. він почув сильний удар в область грудей, прокинувся та відчув нестерпний біль і побачив перед собою ОСОБА_4 , почав на нього кричати, а саме казати, навіщо він це зробив. ОСОБА_4 сказав «пробач» та утік. ОСОБА_10 тримав ножа в правій руці, в момент удару він лежав на кремлі на спині. Який був ніж не пам`ятає, не розгледів Як саме ОСОБА_10 вдарив ножем невідомо, оскільки спав та цього не бачив. В кімнаті світла не було, але працював телевізор. ОСОБА_8 спав. ОСОБА_10 сказав щось як вибачення. Поранення було одне. ОСОБА_8 намагався зупинити кровотечу. Хата була зачинена на гачок. Отямився лише в реанімації.

Щодо покарання відносно обвинуваченого потерпілий заявив, що не наполягає на суворому покаранні, не бажає руйнувати життя обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що знайома з потерпілим, обвинуваченим та свідками як з односельцями. 01.10.2025 року близько 00.00 годин їй зателефонував ОСОБА_12 та просив викликати швидку допомогу. Пояснив, що ОСОБА_13 ножем пирнув ОСОБА_14 .. Вона викликала швидку та з медичними працівниками зайшла до будинку події. Бачила кров, а ОСОБА_15 притискував поріз. ОСОБА_9 казав, що дякує Богові, що проснувся та побачив вторий замах від ОСОБА_10 . Гіренко убіг. Вона проживає в АДРЕСА_3 . Подія відбулася в будинку за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 знає давно, він запойний, у нього бувають випадки галюцинацій. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 працювали вдвох, вдвох випивали. В той день свідок запропонувала ОСОБА_9 лягти спати не в будинку ОСОБА_10 та не пити з ним. Щодо подробиць події їй все розповіди ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Бован спав на креслі. У Бована свідок бачила поріз на животі, саме знаряддя злочину вона не бачила. ОСОБА_10 прийшов до них вночі, двері були на гачку, який не легко відкрити, але він це зробив.

Свідок ОСОБА_12 повідомив, що з потерпілим та обвинуваченим у нього добрі, дружні стосунки.

Восени 2025 року (точніше дату не пам`ятає) він з ОСОБА_6 лягли спати в будинку, де йому хазяїн дозволяє проживати (племінник). Він ліг на дивані, а ОСОБА_6 на розкладному кріслі. Спати лягли близько 22-00 години. ОСОБА_6 в той день прийшов ночувати в цей будинок. Двері були закриті на гачок. Був включений телевізор, під який вони заснули. Проснувся від того, що його погукав ОСОБА_9 , він кликав на допомогу. Побачив, що ОСОБА_10 стоїть біля крісла-кроваті Бована. ОСОБА_10 заніс руку над ОСОБА_9 , хотів вдарити. Побачив ніж в руці ОСОБА_10 . Свідок нецензурно вилаявся. Він чітко бачив, що це саме ОСОБА_10 . Потім побачив у Бована рану, кров. ОСОБА_10 одразу вибіг з будинку. Надав ОСОБА_9 рушник, щоб він придавив рану, він тримався за грудь, та показав рану та побіг до ОСОБА_16 , щоб вона викликала швидку. ОСОБА_17 була вже відкрита, зник великий ніж. Раніше приїхала поліція, вони надавали першу допомогу. ОСОБА_18 приїхала швидка.

30.09.2025 року всі втрьох вживали алкогольні напої. Вжили 0,5 л горілки. Вдень втрьох працювали – заливали бетон.

Бован втрачав свідомість.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники поліції, що перевіряли виклик ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повідомили, що 01.10.2025 року перебували в наряді. Близько 00.00 годин поступив виклик з смт.Малокатеринівка, на місці зустрів ОСОБА_8 та провів до потерпілого. На місці події знайшли ОСОБА_6 , що лежав на кроваті та тримався в області грудей за поранення, одне колото-різане поранення, він тримав на рані тряпку. Приїхала швидка, яка надавала потерпілому допомогу. ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_4 скоїв напад на ОСОБА_6 . Назвав адресу, де проживає ОСОБА_10 . Вони проїхали на АДРЕСА_1 . Ворота були відкриті, вони постукали, вийшов спокійний ОСОБА_10 . Вони запитали, що сталося, він відповів, що його заставили скоїти все невідомі, сказали вдарити потерпілого ножем. Задля безпеки вони надягли на Гіренка кайданки. Запропонували показати, де ніж, на що той погодився та повідомив місце, куди викинув ніж. Запис з бодікамер вилучили та він став доказом. Всі на місці події – потерпілий, свідок та обвинувачений були на підпитку.

Судом досліджено письмові докази, а саме:

Згідно витягу з ЄРДР за № 12025082230000610 01.10.2025 року було внесено відомості за ст..121 ч.1 КК України. (т.1 а.с.122).

Згідно рапорту від 01.10.2025 року о 00-15 годин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_4 виявила ОСОБА_6 з пораненням живота. (т.1 а.с.123)

Відповідно до вимог ст..615 КПК України слідчим 01.10.2025 року з 2-40 по 03-20 год. було проведено огляд місця події. За участю спеціаліста-криміналіста (т.1 а.с.125-130). До протоколу додано фото таблицю ОМП.(т.1 а.с.131-134).

Постановою від 01.10.2025 року змив РБК з полу було визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів. (т.1 а.с.135-136).

Згідно з протоколом від 01.10.2025 року слідчим було у відповідності до вимог ст..615 КПК України проведено огляд ділянки місцевості поблизу будинку № 11 по вул..Миру в смт.Малокатеринівка. Виявлено на вилучено два кухонні ножі з нашаруваннями РБК. (т.1 а.с.137-143). До ухвали слідчого судді та протоколу додано фото таблицю (т.1 а.с.144-146). Зазначені кухонні ножі визнано речовими доказами за постановою слідчого від 01.10.2025 року та арештовано ухвалою слідчого судді. (т.1 а.с.147-150).

Потерпілий ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції особисті речі – кофти чорного та коричневого кольору 02.10.2025 року. (т.1 а.с.151) які були оглянуті слідчим відповідно до протоколу огляду. (т.1 а.с.152-156). Зазначені речі постановою слідчого від 02.10.2025 року визнано речовими доказами (т.1 а.с.157-158) та ухвалою слідчого судді на них накладено арешт.

Згідно до протоколу огляду відеозаписів з нагрудних камер наряду ГРПП відділу поліції №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, встановлено, що ст..лейтенант поліції ОСОБА_21 та поліцейський СРПП сержант поліції ОСОБА_22 відпрацьовували виклик 01.10.2025 року. З відеозапису видно, що в середені домоволодіння по АДРЕСА_2 на дивані в положенні полу лежачи перебуває особа чоловічої статі,яка тримає ліву руку у зігнутому стані у себе на груді на якій наявні нашарування РБК. Потерпілий пояснює, що його вдарив ножем ОСОБА_10 , який увірвався в кімнату. Свідок, який перебував також в кімнаті пояснив, що він не бачив момент удару ножем, оскільки спав. Потерпілий та свідок повідомили, що ОСОБА_10 цілий день знаходився в стані сп`яніння. Прийшов до будинку, схопив ніж та кинувся вдарити потерпілого, а потім втік.

Працівники поліції прийшли за адресою проживання ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 . На питання поліцейський куди він подів ножа, ОСОБА_10 спитав, чи живий потерпілий, висловив бажання показати куди кинув ножа. Щодо причини події повідомив, що невідомі особи прийшли до нього, приставили до лоба зброю та сказали вбити потерпілого. При цьому поведінка обвинуваченого свідчить про стан сп`яніння та неадекватне сприйняття оточуючого середовища. ОСОБА_4 на пропозицію працівників поліції показав де він викинув ніж. (т.1 а.с.163-175).

Згідно довідки від 01.10.2025 року ОСОБА_6 у відділенні хірургії КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня ЗОР» проведено хірургічне втручання, ревізію органів черевної порожнини. (т.1 а.с.176).

Відповідно до довідки від 23.10.2025 року ОСОБА_6 призваний на військову службу за мобілізацією. (т.1 а.с.177).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06.10.2025 року за участю ОСОБА_4 в присутності адвоката він пояснив, що перебував в стані алкогольного сп`яніння та наніс ОСОБА_6 одиночний удар кухонним ножем у ділянку живота. Механізм та розташування показав на манекені. ОСОБА_10 зазначив, що ніж тримав в правій руці. Сам вказав, як і куди наніс удар. (До протоколу додано стенограму та відеозапис).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 07.10.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_6 було уточнено показання надані потерпілим під час допиту 02.10.2025 року. Бован самостійно на манекені продемонстрував в якому положенні знаходилися він та ОСОБА_10 , як йому було нанесено тілесні ушкодження. (До протоколу додано стенограму та відеозапис).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.10.2025 року за участю свідка ОСОБА_23 було уточнено показання надані свідком під час допиту 01.10.2025 року. ОСОБА_8 самостійно на манекені продемонстрував в якому положенні знаходилися він, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як ОСОБА_10 наніс тілесні ушкодження. (До протоколу додано стенограму та відеозапис). (т.1 а.с.181-210)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2019п від 04.11.2025 року у ОСОБА_6 виявлені множинні рани передньої черевної стінки з слідами хірургічної обробки. За медичними даними при надходженні Бована до стаціонару 01.10.2025 року виявлено «…під мечоподібним відростком, ближче до правої підреберної ділянки колото-різана рана», а також діагностовано «…колото-різана проникаюча рана в черевну порожнину з наскрізним пошкодженням S1- S4 печінки. Гемоперитонеум.» Рана утворилась внаслідок дії плаского предмету, що мав колючо-ріжучі властивості (за медичними даними) в термін, що не суперечить заявленому потерпілим та зазначеному в поставної і медичної відомостях. Проникаюча рана в черевну порожнину з наскрізним пошкодженням S1- S4 печінки кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя. (т.1 а.с.211-213).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2283/к від 18.11.2025 року за підсумком комісії зважаючи на збіг за характером травмую чого предмета (клинок ножа діє як колючо-ріжучий предмет), кількістю та локалізацією травматичних впливів (один в ділянку живота (вказує «шлунку»), слід вважати за можливе утворення тілесного ушкодження, вказаного в п.1 підсумків, ( поранення, що проникає у черевну порожнину із пошкодженням S1- S4 сегментів печінки, шкірна рана локалізується під мечоподібним відростком, ближче до правої підреберної ділянки. Рана утворилась внаслідок дії плаского предмету, що мав колючо-ріжучі властивості (за медичними даними) в термін, що не суперечить заявленому потерпілим, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя) за механізмом, на який вказує ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_12 (т.1 а.с.214-225).

Висновками зазначених експертиз повністю підтверджено отримані на слідчих експериментах покази обвинуваченого, потерпілого та свідка.

Відповідно до постанови слідчого від 07.10.2025 року у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відібрано біологічні зразки крові, слини, букального епітелію. (т.1 а.с.226-230).

За висновком експерта № 3271 від 10.10.2025 Рідка кров від потерпілого ОСОБА_6 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВ0.

За висновком експерта № 3250 від 08.10.2025 Рідка кров від ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

При дослідженні слідів на светрі (об`єкт 1) та джемпері (об`єкт 2), що належать потерпілому ОСОБА_6 встановлена наявність крові людини та виявлені антиген В з ізогемаглютинином анти-А, що не виключає походження крові від особи з групою В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від потерпілого ОСОБА_6 . Походження крові від ОСОБА_4 виключається. (додата зведена таблиця). (висновок експерта № 3272 від 21.10.2025 т.1 а.с.235237).

Квитанція про збереження речових доказів № 2629 від 05.11.2025. (т.1 а.с.240).

Згідно висновком експерта № 3355 від 28.10.2025 при судово-цитологічному дослідженні клинка ножа 1 встановлена наявність крові людини, при визначенні групової належності якої виявлений антиген В, що не виключає її походження від особи групи В з ізогемаглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВ0, в тому числі від ОСОБА_6 , походження виявленої крові від ОСОБА_4 виключається. (т.1 а.с.242-245).

За висновком експерта № СЕ-19/108-25/24985-ТР від 18.11.2025 колото-різане пошкодження розмірами 25х1 мм на переду светра та колото-різане пошкодження розмірами 25х1 мм на переду джемпера, які були добровільно видані 02.10.2025 року потерпілим ОСОБА_6 могли бути нанесені як ножем 1 загальною довжиною 275 мм, що був вилучений 01.10.2025 під час проведення огляду місця події за адресою АДРЕСА_2 , так і іншим предметом, що має клинок, подібний за конструкцією і розмірами з клинком представленого ножа. (т.2 а.с.1- 10).

Іншого ножа чи предмета не знайдено та не представлено. Згідно довідки про витрати на проведення експертизи вона коштує 11588,20. (т.2 а.с.11).

За постановою слідчого від 19.11.2025 року светр, джемпер, 2 ножи упаковані до сейф-пакету, визнані речовими доказами та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №6. ( т.2 а.с.12-13).

Згідно висновком № 3564 від 06.11.2025 року при дослідженні марлевого тампону зі змивом вилученого під час огляду місця події – за постановою (з поверхні підлоги) встановлена наявність крові людини та виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові від особи групи В з ізогемоглютинином анти-А за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н, в тому числі за рахунок крові від потерпілого ОСОБА_6 .. Походження крові від ОСОБА_4 виключається. (т.2 а.с.29).

За висновком судово-медичного експерта № 2007п від 15.10.2025 року у ОСОБА_4 виявлені садна у лівих тім`яно-скроневій (волосиста частина голови) та скроневій (лицева частина голови) ділянках, в ділянках живота, правої кисті у ОСОБА_4 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які утворилися від дії тупого предмета в межах 2-3 діб, а також 5-7 дію на момент огляду 06.10.2025 року. Оцінюючи в сукупності всі обставини, суд приходить до висновку, що зазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 не стосуються до події 01.10.2025 року. (т.2 а.с.3--31).

За висновком судово-психіатрічної експертизи № 449 від 12.11.2025 року ОСОБА_4 виявляв та виявляє ознаки психічного розладу у вигляді психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, епісиндром по анамнезу. Комісія дійшла висновку, що ступінь психічних розладів був не такий, щоб позбавляв ОСОБА_10 здатності усвідомлювати фактичний характер, суспільну небезпеку своїх дій і керувати ними. За своїм психічним станом на даний час він також може усвідомлючати фактичний характер своїх дій і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації. (т.2 а.с.32-41-73)

Згідно довідки КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ОСОБА_4 перебував на обліку та в останнє лікувався з10.04.24 по 29.04.24 з діагнозом Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання ПАР. Синдром залежності від вживання алкоголю.» (т.2 а.с.81)

Згідно протоколу затримання 01.10.2025 року слідчий СВ ВП №6 о 12-29 год склав протокол про те, що ОСОБА_4 був затриманий на місці скоєння злочину, про що йому повідомлено 01.10.2025 о 06-00 та повідомлено ЦВЮД о 08-47 год. При затриманні ОСОБА_4 зауважень не висловив. (т.1 а.с.40-42). В подальшому відповідно до ухвали слідчого судді ОСОБА_4 02.10.25 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. (т.1 а.с.43-44).

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_4 на 01.10.2025 року перебував в стані алкогольного сп`яніння. (т.1 а.с.59).

Згідно наданим характеристикам ОСОБА_4 негативного характеризується за місцем проживання, на постійній основі зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не був працевлаштований. (т.1 а.с.61)

Суд, проаналізувавши всі докази в сукупності, зазначає, що аналіз протоколів огляду місця події, протоколів та відеозаписів слідчих експериментів саме у сукупності з іншими письмовими доказами та показами свідків та результатами проведених слідчих дій, в результаті їх співставляння, вказує, що вони є допустимими та достовірними, оскільки в них зазначено яким саме чином обвинувачений наносив удар потерпілому, механізм, місце розташування осіб, локалізацію удару, що після співставляння з протоколами оглядів, протоколами слідчих експериментів та показами свідків, дає повну картину скоєного злочину.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими, достатніми та такими, що у сукупності підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_4 вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Жодних сумнівів що не були виявлені та досліджені судом не встановленою

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ст.121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Саме це і встановлено судом в судовому розгляді. Іншої версії, якою можливо пояснити факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 не існує.

Всі вимоги КПК України при проведенні слідчих дій було дотримано та виконано. Скарг та зауважень від учасників не надходило. Жодних заходів психологічного або фізичного впливу на обвинуваченого не застосовувалось.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин відносно здоров`я людини перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, перебуває на обліку у нарколога та психіатра, але примусового лікування не потребує.

Суд приходить до висновку, що пом`якшуючих покарання обставин не виявлено, розкаяння у ОСОБА_4 відсутнє, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення не встановлено.

Судом встановлено, та підтверджено документально, що кримінальне правопорушення було вчинено ним в стані алкогольного сп`яніння, що суд відносить до обтяжуючих обставин.

Беручи до уваги характер, тяжкість вчиненого обвинуваченим злочину, відсутність щирого каяття, що свідчить про його антисуспільну установку та небажання встати на шлях виправлення, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає неможливим застосування відносно обвинуваченого положень ст.ст. 69, 75 КК України.

Враховуючи усе викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Згідно протоколу затримання 01.10.2025 року ОСОБА_4 був затриманий на місці скоєння злочину. В подальшому відповідно до ухвали слідчого судді ОСОБА_4 02.10.25 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою дію якого необхідно продовжити до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні підлягають стягненню з винної особи.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави лише документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання щодо долі речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у вигляді п`яти (5) років шести (6) місяців позбавлення волі.

Речові докази – за постановою від 01.10.2025 року змив РБК з полу (т.1 а.с.135-136), два кухонні ножі з нашаруваннями РБК. (т.1 а.с.137-143), кофти чорного та коричневого кольору 02.10.2025 року. (т.1 а.с.151), що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області – знищити.

Арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області на речові докази – скасувати.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою у слідчому ізоляторі.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання – з 01.10.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_4 кошти за проведення судової експертизи за експертною спеціальністю 4.2 «Дослідження знарядь, агрегатів та інструментів, залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами» вартістю 11588 гривень 20 копійок в дохід держави.

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1