Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №130/1998/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/497/2026

130/1998/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт № НОМЕР_1 , за ч.5 ст. 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 687563 від 08.06.2026, 08.06.2026 близько 18:10, в с. Леляки Жмеринського району Вінницької області, по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, протягом року, чим порушив п.2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

16.07.2026 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, номер телефону, за яким можливо було викликати останнього в судове засідання відсутній, а тому повістка була направлена за адресою проживання, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Проте, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», № повідомлення R067204481021.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку – суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи є недоцільним, адже таке відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду справи.

Так, у статті 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Тим більше, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відповідно до пункту 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за ч. 2-4 ст. 126 КУпАП настає в разі - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами -керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає в разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП доводиться протоколом та доданими до нього матеріалами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суддя вважає справедливим накласти на адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років без оплатного вилученням транспортного засобу.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк сім років.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разінесплати правопорушникомштрафу увстановлений строк,постанова пронакладення штрафунадсилається дляпримусового виконання,у порядкуякого зправопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ