Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №214/1228/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1228/25

2/214/926/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Малаховської І.Б.,

за участю секретаря судового засідання – Постригай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, цивільну справу №214/1228/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про стягнення судових витрат, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу,

Встановив:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення судових витрат.

Просили суд винести рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені ними судові витрати у розмірі 18 184 грн.

В обґрунтування позову зазначили, що в провадженні Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа №214/703/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, Служба у справах дітей Виконкому Саксаганської районної у місті Ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року була задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року скасовано. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, Служба у справах дітей Виконкому Саксаганської районної у місті Ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , такою що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачі зазначають, що змушені звернутися до суду з позовною заявою про стягнення судових витрат з відповідача, оскільки заявити таку вимогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції вони не мали можливості, тому що не були присутні при розгляді справи. Вказують, що подавали клопотання про відкладення справи, однак суд проігнорував клопотання.

Позивачі вказують, що згідно акту від 21.01.2025 всього на правничу допомогу ними було витрачено 15 500,00 грн. Окрім того ними було сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн в суді першої інстанції та 1610,40 грн в суді апеляційної інстанції, а всього ними було понесено судових витрат в загальному розмірі 18 184,00 грн.

У відзиві на позовну заяву, відповідач ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні позову та роз`яснити позивачам, що для вирішення питання про стягнення судових витрат їм треба звертатися з відповідною заявою до Дніпровського апеляційного суду у справі №214/703/23. Відповідач зазначає, що у справі №214/703/23 не йшла мова стосовно судових витрат – орієнтовний розмір судових витрат був відсутній, про що позивачі замовчують. Окрім того, відповідач вважає, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними та необґрунтованими та саме суд апеляційної інстанції по справі №214/703/23 має додатковим рішенням визначити розмір судових витрат, понесених позивачами.

Ухвалою суду від 06 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судовий розгляд справи неодноразово відкладався.

Сторони, будучи належним чином повідомленні, про день, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з`явилися, від представника позивачів – адвоката Вязанкіної Н.П. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивачів, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Від відповідача ОСОБА_3 також надійшла заява про проведення судового розгляду справи за її відсутності, проти позовних вимог заперечує з викладених у відзиві підстав, просить відмовити позивачам в задоволенні їх позову.

Оскільки учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, у відповідності по положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно положень п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Так, матеріалами справи встановлено, що в провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, головуючого судді Ковтун Н.Г. перебувала цивільна справа №214/703/23.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року у зазначеній справі позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позовних вимог, заявлених до ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, Служба у справах дітей Виконкому Саксаганської районної у місті Ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с.10).

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи незгодними з ухваленим судовим рішенням через свого представника – адвоката Вязанкіну Н.П. оскаржили рішення суду першої інстанції у справі №214/703/23 в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року була задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 квітня 2024 року скасовано. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, Служба у справах дітей Виконкому Саксаганської районної у місті Ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задоволено. Визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , такою що втратила право користування житловим приміщенням – квартирою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Таким чином, судом встановлено, що у справі №214/703/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням нове судове рішення про задоволення позовних вимог було ухвалено судом апеляційної інстанції.

З постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №214/703/23 встановлено, що в порушення положень підпункту в п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вирішував питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, зокрема щодо судового збору.

Нормами п.9 ч.3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Матеріалами справи №214/703/23 встановлено, що у позовній заяві позивачі зазначали, що судові витрати при розгляді справи складаються зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн та витрат на правничу допомогу (розмір не зазначено). Окрім того матеріали зазначеної справи не містять доказів понесених позивачами судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції. Також позивачами в судовому засіданні не заявлялась вимога про стягнення витрат на правничу допомогу, що зокрема підтверджено Протоколом судового засідання №2775585 від 23.04.204 та рішенням суду першої інстанції (а.с.94-96, 98-99, справа №214/703/23).

Нормами ст.133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 зазначеної статті).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до положень частин 1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як встановлено дослідженими матеріалами цивільної справи №214/703/23 позивачами суду першої інстанції при подачі позову до суду не було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікували понести в зв`язку із розглядом цієї справи.

Згідно норм ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом положень ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, рішення суду про задоволення позовних вимог позивачів у справі №214/703/23 було ухвалено судом апеляційної інстанції, який зокрема повинен був вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених сторонами по справі, зокрема, сплаченого позивачами судового збору в судах обох інстанцій, що не було зроблено Дніпровським апеляційним судом, який в силу положень п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України міг з власної ініціативи або за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, зокрема про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів судового збору за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій.

Суд звертає увагу на те, що матеріали цивільної справи №214/703/23 не містять заяви позивачів про ухвалення додаткового рішення по судовим витратам, зокрема по судовому збору.

Також матеріалами справи №214/703/23, зокрема апеляційною скаргою та доданими до неї документами встановлено, що позивачами не заявлялась вимога про стягнення судових витрат та суду не було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести в зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції (а.с.102-108).

Відповідно до положень ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Протоколом судового засідання №3547089 від 30.10.2024 встановлено, що позивач ОСОБА_1 була присутня в суді апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справ і№214/703/23. При цьому в судових дебатах позивач ОСОБА_1 не заявляла вимогу про стягнення судових витрат (а.с.171-174).

Повне судове рішення Дніпровського апеляційного суду було складено 04 листопада 2024 року (а.с.178- зворот).

Отже, позивачі по справі в силу наведених вище положень ЦПК України мали можливість подати суду апеляційної інстанції докази понесених ними судових витрат під час розгляду справи №214/703/23, зокрема при подачі апеляційної скарги або під час судового розгляду справи – до закінчення судових дебатів, після чого, протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду подати заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивачів судових витрат (судового збору та витрат на правничу допомогу), понесених ними під час розгляду справи в судах обох інстанцій, з наданням відповідних доказів, понесених ними судових витрат, з огляду на те, що нове судове рішення про задоволення позову було ухвалене судом апеляційної інстанції, проте наданими їм правами, у визначений законом строк не скористалися, звернувшись до суду з новим позовом про стягнення судових витрат.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у справі №214/703/24 не підлягають задоволенню у зв`язку з їх незаконністю та необґрунтованістю, порушенням порядку вирішення питання по судовим витратам, понесеним у справі, по який судове рішення про задоволення позову ухвалено судом апеляційної, а не першої інстанції.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачами.

Керуючись 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 270, ЦПК України, суд,

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про стягнення судових витрат залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відомості про сторін:

Позивачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Повне судове рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя І.Б. Малаховська