Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №186/1299/26 — Шахтарський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 186/1299/26

Провадження № 3/0186/306/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

в справі про адміністративне правопорушення

17 липня 2026 року м. Шахтарське.

Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Янжула С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від ВП №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнутого по ч.3 ст.51 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

22 лютого 2026 року приблизно о 16:00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 5 по вул. Василя Стуса в м. Шахтарському, Синельниківського району, Дніпропетровської області, повторно протягом року вчинив дрібну крадіжку портативної музичної колонки Hopestar G60 та бездротових навушників JBL 520BT до неї, які належали ОСОБА_2 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 3010,40 гривень.

ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 02 та 17 липня 2026 року, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25 січня 2019 року №194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

З метою розгляду справи у розумні строки та у межах строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 .

У відповідність ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч.3 ст.51 КУпАП? передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (ч.1 ст.51 КУпАП - дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення ВАД № 963079 від 11 червня 2026 року, згідно якого ОСОБА_1 визнав обставини, зазначені в протоколі;

- копією постанови слідчого від 01 травня 2026 року про закриття кримінального провадження № 42026042130000014 від 20 квітня 2026 року по ч.4 ст.185 КК України, згідно якої крадіжку майна ОСОБА_2 22 лютого 2026 року вчинив ОСОБА_1 , вартість викраденого майна згідно висновку товарознавчої експертизи складає 3010,40 гривень, у зв`язку з чим в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП;

- копіями матеріалів кримінального провадження № 42026042130000014 від 20 квітня 2026 року по ч.4 ст.185 КК України: витягом з ЄРДР, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 29 квітня 2026 року, висновком судово-товарознавчої експертизи від 01 травня 2026 року;

- копією постанови Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.1 ст.51 КУпАП (справа № 186/148/26).

Аналізуючи докази по справі, дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.51 КУпАП.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , всі обставини справи в їх сукупності та вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.24, 36, 40, 40-1, ч.3 ст. 51, п.1 ч.1 ст.283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.51 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1 КУпАП, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Копія платіжного документу подається до суду.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови в частині стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 гривень.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шахтарський міський суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: С.А.Янжула.

Постанова набирає законної сили ______________________

Строк пред`явлення постанови до виконання _______________________