Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №332/5779/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №332/5779/25 Головуючий в 1 інст.Марченко Н.В.

Провадження №33/807/343/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), - адвоката Шубіна О.П., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Шубіна О.П. на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 481744 від 13 жовтня 2025 року встановлено, що 13 жовтня 2025 року о 06-07 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом Land Rover Freelander д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Скворцова, буд. 1, в місті Запоріжжі з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Шубін О.П. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису не убачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_2 проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Працівниками поліції до початку складання протоколу не було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, зокрема обов`язок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі внаслідок відмови проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, та правові наслідки, які настають внаслідок такої відмови.

На вказаному відеозаписі відсутня «чітка відмова» ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладах охорони здоров`я.

Відеозапис не містить ані дати, ані часу фіксації подій, знятий взагалі на особистий мобільний телефон поліцейського Redmi Note 10 Pro, а не на спеціальний технічний пристрій, дозволений до використання. Також, даний запис постійно переривається, а відео зйомка проведена не безперервно.

Відповідно до отриманої відповіді на адвокатський запит, використовувати особистий мобільний пристрій для фіксування адміністративного правопорушення поліцейським не дозволено.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

На думку апелянта, до складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням рішення ЄСПЛ, фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, захисник останнього - адвокат Шубін О.П. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вважав за можливе здійснювати розгляд справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив про узгодженість вказаного питання та правової позиції між ним та ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Шубіна О.П., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №481744 від 13 жовтня 2025 року, згідно з яким, 13 жовтня 2025 року о 06-07 годині в м.Запоріжжі по вул.Скворцова, буд.1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Land Rover Freelander д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога відмовився на місці транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, огляд ОСОБА_2 за допомогою Alcotest Drager 6820 не проводився у зв`язку з відмовою останнього від проходження такого огляду;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 жовтня 2025 року;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_2 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 01 серпня 2017 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Кондратенко-Сороки Д., згідно з яким, останній доповідає, що 13 жовтня 2025 року о 06-07 годині під час фільтраційних заходів було зупинено транспортний засіб Land Rover Freelander д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем.

Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 та в медичному-закладі у лікаря-нарколога водій відмовився на місці зупинки ТЗ. На водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП серії ЕПР1 №481744, ПВ не вилучалось (за стосунок ДІЯ), ТД не видавався. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений. Подію зафіксовано на мобільний телефон Redmi Note 10 PRO.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Шубін О.П. заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю події і складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтовуючи тим, що інспектором патрульної поліції грубо порушено вимоги ч. 3 ст. 266 КУпАП про порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що полягає у тому, що інспектором патрульної поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд лише на місці зупинки, пропозиції пройти медичний огляд у медичному закладі не було. Також зазначив, що відео фіксація події відбулась не на портативний відеореєстратор, а на особистий мобільний телефон інспектора патрульної поліції. Відеозапис не містить ані дати, ані часу фіксації та є не безперервним.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляду справі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Крім того, всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, були перевірні судом першої інстанції та цим доводам надана відповідна обґрунтована оцінка.

Доводи захисника-адвоката Шубіна О.П. про те, що працівниками поліції до початку складання протоколу не було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, зокрема обов`язок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі внаслідок відмови проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та правові наслідки, які настають внаслідок такої відмови, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про відсутність складу в діях ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.

Крім того, як убачається зі змісту протоколу, який був підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень, останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у лікаря-нарколога.

Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Порушень з боку поліцейських не убачається. Після виявлення у ОСОБА_1 певних ознак алкогольного сп`яніння працівники поліції повідомили про це. Викладене і стало підставою для висловлення поліцейськими пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, що повністю узгоджується з вимогами закону.

Так, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом мав явні ознаки алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.

Відповідаючи на доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі та від проходження огляду останній не відмовлявся, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З наявного в матеріалах справи відеозапису убачається, що у ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та з`ясовано у останнього чи вживав він алкогольні напої, на що ОСОБА_1 відповів ствердно. З відеозапису убачається, що ОСОБА_1 взагалі не мав наміру проходити огляд на стан сп`яніння. Процесуальні права йому були роз`яснені. Як зазначено вище, до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зауважень не мав. Отже, за наведених обставин, підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу в цьому випадку не було.

З приводу доводів захисника-адвоката Шубіна О.П., викладених в апеляційній скарзі, про те, що відеозапис не містить ані дати, ані часу фіксації подій, знятий взагалі на особистий мобільний телефон поліцейського Redmi Note 10 Pro, а не на спеціальний технічний пристрій, дозволений до використання, також даний запис постійно переривається, а відео зйомка проведена не безперервно, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.

З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.

Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи.

Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.

Те, що самі відеозаписи події складаються з окремих файлів, само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказу.

Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року по справі 749/630/21, згідно з якою відеозапис, здійснений поліцейським на мобільний телефон у публічному місці, може бути допустимим доказом, якщо він відображає обставини події та не спростований іншими доказами. Інструкції щодо використання відеореєстраторів не забороняють поліцейським використовувати власні мобільні телефони для фіксації подій.

Враховуючи, що відеозапис з мобільного телефону, який міститься на оптичному диску, повністю узгоджується з іншими матеріалами справи, такий відеозапис судом першої інстанції обґрунтовано прийнято в якості доказу.

Посилання сторони захисту на лист №б/н від 05 травня 2025 року, згідно з яким (як про це зазначає апелянт), використання особистого мобільного пристрою для фіксування адміністративного правопорушення поліцейським не дозволено, не є слушними, з огляду на зазначене вище, та крім того, як убачається з даного листа, поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Крім того, автором листа також зазначено про те, що листи ДПП мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Отже, заборони щодо використання особистого мобільного пристрою для фіксування адміністративного правопорушення поліцейським немає.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.

Даних про те, що останній оспорював відомості, зазначені у протоколі, в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника – адвоката Шубіна О.П. залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 332/5779/25