Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №760/4704/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/4704/26 2/760/13011/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Нестеренко Т.В.,

при секретарі Петренко А.Є.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2026 до Солом`янського районного суду надійшла вищевказана позовна заява.

Заява обґрунтована тим, що Заява обґрунтована тим, що 01.12.2025 року позивач ОСОБА_1 , з метою укладення договору купівлі-продажу, звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 через соціальну мережу Instagram (сторінка «ІНФОРМАЦІЯ_1») та вебсайт ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придбання подарункового набору у стилізованому боксі, який включає харчові (солодощі) та нехарчові товари.

За домовленістю сторін, строк виконання замовлення було визначено до 05.12.2025 року, при цьому позивач здійснила повну оплату вартості товару. Однак 04.12.2025 року відповідач повідомив про неможливість виконання замовлення у погоджений строк та запропонував змінити зовнішній вигляд продукції або повернути сплачені кошти.

У подальшому сторони погодили нову дату виконання зобов`язання - 06.12.2025 року, проте 05.12.2025 року відповідач повторно повідомив про неможливість виконання замовлення і у цей строк. У зв`язку з цим позивач скористалася запропонованою відповідачем можливістю повернення грошових коштів.

Надалі відповідач повідомив про передачу інформації щодо повернення коштів бухгалтеру, однак фактичного повернення грошових коштів здійснено не було. Позивач зазначає, що направляла відповідачу претензію від 19.12.2025 № 19/12 з вимогою повернення сплачених коштів, проте така залишена без задоволення.

Позивач вказує, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором та неповернення коштів вона була змушена звернутися за правничою допомогою, що спричинило додаткові витрати. Станом на день звернення до суду грошові кошти позивачу не повернуті, у зв`язку з чим вона просить суд захистити її порушені права шляхом стягнення сплачених коштів та понесених витрат.

18.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у спрощеному провадженні з викликом сторін.

У судове засідання позивач надала клопотання про розгляд справи без її участі. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за його відсутності та відзив не надавав. Оголошення про виклик до судового засідання було розміщено на веб-сайті судової влади України http://court.gov.ua.

Таким чином, судом були вжиті всі визначені законом заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім того, у встановлений судом строку, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому, відповідно до ч. 9 ст. 178 ЦПК суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280-282 ЦПК України.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 01.12.2025 між позивачем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 фактично склалися правовідносини з купівлі-продажу товару дистанційним способом через мережу Інтернет, а саме через соціальну мережу Instagram та вебсайт «ІНФОРМАЦІЯ_2».

На підтвердження укладення правочину та виконання позивачем своїх зобов`язань матеріали справи містять листування сторін, зокрема на флеш-носії, доданому до позовної заяви, відомості щодо оформлення замовлення та докази здійснення позивачем повної оплати вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово повідомляв позивача про неможливість виконання замовлення у погоджені сторонами строки, у зв`язку з чим позивач відмовилась від замовлення та висловила вимогу про повернення сплачених грошових коштів.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконав, доказів повернення позивачу сплаченої суми суду не надав, як і не надав доказів належного виконання умов договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а друга сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

'За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що сторони погодили предмет договору, вартість товару та строки його виготовлення і передачі, а позивач здійснила повну оплату замовлення, що підтверджується платіжною інструкцією № 3А70-К7Н9-РВ7В від 01.12.2025 та свідчить про належне укладення між сторонами договору купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право, зокрема, на належну якість продукції та відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо передачі товару та не повернув позивачу сплачені грошові кошти після відмови від замовлення, суд приходить до висновку, що права позивача як споживача були порушені, а тому позовні вимоги в частині стягнення сплаченої суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом також встановлено, що 19.12.2025 позивач направила відповідачу письмову претензію № 19/12 з вимогою повернути сплачені за товар грошові кошти у добровільному порядку.

Вказана претензія була отримана відповідачем, однак залишена без задоволення, а грошові кошти позивачу повернуті не були.

Відповідач доказів виконання вимог претензії або повернення коштів суду не надав.

Крім того, суд враховує, що позивач була змушена звернутися за правничою допомогою з метою захисту своїх порушених прав.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача у розмірі, підтвердженому належними та допустимими доказами.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст 526, 530, 610, 693 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 83, 131, 141, 258-259, 264-265, 280-284ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів про захист прав споживачів - задовольнити.

Розірвати договір, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 8000,00 грн за ненаданий товар.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за кожен день прострочення виконання зобов`язань у розмірі 3% у порядку ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у розмірі 8880,00 грн.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т.В. Нестеренко