Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №127/15816/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15816/26

Провадження № 2/127/4533/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 липня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 травня 2014 року між сторонами було зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, про що складено актовий запис № 67.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначила, що починаючи з кінця травня 2024 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Сторони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, сімейні та подружні стосунки не підтримують. Причиною розірвання шлюбу стали різні погляди на сімейне життя, поступове погіршення взаємовідносин та втрата взаєморозуміння, що унеможливлює подальше спільне проживання та збереження сім`ї.

Позивач вказала, що спір щодо місця проживання та утримання дітей між сторонами відсутній, питання поділу спільного майна в межах даної справи не вирішується. Вважає, що подальше існування шлюбу суперечить інтересам сторін та просить його розірвати, не надаючи строку для примирення. Судові витрати просила покласти на себе.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву, в якій просила суд розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 67.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або до їх збереження є порушенням права дружини чи чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання або смерті одного з подружжя чи оголошення його померлим.

За змістом ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої чи неповнолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 51 Конституції України, а також ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, подружжя має рівні права та обов`язки у шлюбі, під час його існування та у разі його розірвання. Однією з основних засад сімейного законодавства є добровільність шлюбного союзу та неможливість примушування особи до його збереження всупереч її волі.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені. Подружжя не підтримує шлюбно-сімейних відносин, не веде спільного господарства, між сторонами відсутні взаєморозуміння, довіра та взаємна повага, вони мають різні погляди на сімейне життя, а почуття любові та взаємної прихильності втрачені. Наміру на примирення та відновлення сімейних відносин сторони не виявили.

При цьому відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, своїм процесуальним правом на подання відзиву, надання заперечень або доказів, які б спростовували доводи позивача чи свідчили про можливість збереження сім`ї, не скористався.

Суд також враховує, що саме по собі існування між сторонами зареєстрованого шлюбу за відсутності фактичних сімейних відносин не відповідає його правовій природі та не сприяє забезпеченню інтересів подружжя. Збереження формального шлюбу всупереч волевиявленню одного з подружжя суперечило б принципу добровільності шлюбу, закріпленому сімейним законодавством України.

Наявність у сторін неповнолітніх дітей не є безумовною підставою для відмови у розірванні шлюбу, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що припинення шлюбу суперечитиме інтересам дитини, тоді як подальше збереження сім`ї за відсутності фактичних сімейних відносин не відповідає інтересам позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливими, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач просила покласти судові витрати на неї, суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 112-113 СК України,ст. 13,223, 247, 258-259, 263-265, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 10 травня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нетішинського міського управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 67, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 14.07.2026.

Суддя: