Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №308/16853/24 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16853/24

2/308/3051/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Зареви Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Опаленик М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в режимі віделконференцзв`язку з позивачкою у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,

про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Опаленик Михайло Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 15.07.2017 Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис № 442, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 15.07.2017. За період перебування у шлюбі подружжя дітей не народило. На даний час. офіційно зареєстрований шлюб між сторонами носить формальний характер. Причиною розпаду сім?ї стало відчуження одне від одного, яке виникло на підставі кардинальної різниці в поглядах на сімейне життя. Сімейні стосунки у позивача з відповідачем не склалися також через суттєві розбіжності в характерах, які не дають можливість зберегти сім?ю. На даний час подружжя разом не проживає, що пов`язано з небажанням продовжувати подальше сімейне життя, вести спільне господарство та спільний бюджет. Відповідач виїхав за межі території України, наміру повертатися в Україну не иає. На підставі наведеного просить розірвати шлюб.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Явку позивачки та відповідача визнано обов`язковою.

20 листопада 2024 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява від відповідача, згідно з якою такий просить розглядати справу без його участі.

04 грудня 2024 року, 16 січня 2025 року та 07 серпня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли заяви від адвоката Опаленика М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , згідно з якими, представник просить розглядати справу без його участі та без участі позивачки.

02 вересня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява від адвоката Опаленика М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з позивачкою.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2025 року клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з позивачкою задоволено.

09 вересня 2025 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява від адвоката Опаленика М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення заочного рішення по справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з черговою неявкою позивачки, явка якої визнана судом обов`язковою.

20 листопада 2025 року адвокатом Опалеником М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , була подана апеляційна скарга на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2025.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13 січня 2026 року було відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26 березня 2026 року апеляційну скаргу задоволено скаргу та повернуто справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

14 травня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла заява від адвоката Опаленика М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, зазначила, що вже два з половиною роки вона з відповідачем проживають окремо через втрату взаєморозуміння, спільного господарства не ведуть. неодноразові спроби відновити сімейні стосунки позитивного результату не дали, до згоди на розірватишлюб прийшли спільно і рішення їхнє є остаточним. Просила шлюб розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_4 ".

Представник позивачки підтримав позицію своєї довірительки, просив позов задовольнити, шлюб розірвати.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, у зв`язку з чим суд розглянув справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, дслідивши матеріали справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що15.07.2017 Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №442, що підтверджується оригіналом повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.12.2023.

Станом на день розгляду справи шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство сторони не ведуть.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини чи чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно з ст. 112 СК України, під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 Сімейного кодексу України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Так як позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя сторін та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи висновок суду про задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст.ст. 4, 13, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15 липня 2017 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що зроблено актовий запис № 442 від 15.07.2017, розірвати.

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили відповідно до ч. 2 ст. 115 СК України, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК Україниє рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суддя Н. І. Зарева