Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №761/27554/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27554/26

Провадження № 3/761/5403/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва з Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880319 від 09.06.2026 вбачається, що 09.06.2026 року близько 07 год. 15 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , громадського ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою в бік працівників поліції чи вчинив дрібне хуліганство, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, до суду подав клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання вказано, що на місці події були відсутні будь-які сторонні громадяни, спокій яких могли ю порушити його висловлювання, конфлікт мав локальний характер і виник між ОСОБА_1 та представниками поліції, які систематично провокували його, а відтак об`єкт правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, громадський порядок і спокій громадян - порушений не був, зо вже по собі виключає склад цього правопорушення. Окрім того зазначено, що доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі матеріали справи не містять, а долучені рапорти такими не являються.

Положеннями ст. 173 КУпАП передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

При цьому, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серія АА № 187691 від 16.07.2023, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, з огляду на наступне.

До матеріалів справи взагалі не долучено доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_2 у вчинення адміністративного правопорушення саме 16.07.2023 за ст. 173 КУпАП, а саме висловлювання нецензурної лайкою та погрожував фізичною розправою в бік працівників поліці.

Долучений до матеріалів справи відеозапис зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №880319 обставин, а саме висловлювання нецензурної лайкою та погрожував фізичною розправою в бік працівників поліції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що рапорт е може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчинені адміністративного правопорушення. Зазначена правова позиція висловлена Верховним судому постановах від 28 травня 2020 року у справі №524/4668/17 та від 15 квітня 2020 року в справі №489/4827/16-а

Варто зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним та достатнім доказом вини особи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Разом з тим, поліцейськими не було доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, «поза всяким сумнівом».

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12) Європейський суд з прав людини визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Наведене, в свою чергу означає, що особа не може бути притягнута до відповідальності, якщо її вину не буде доведено на підставі беззаперечних доказів, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За таких умов неможливо встановити наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме вчинення дій або бездіяльності психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілого.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelinv.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи все вище викладене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, а тому відповідно до положень ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладено, керуючись ст. 173, ст. 247 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скарга, не було подано протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: