Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №754/15805/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5987/26

Справа №754/15805/25

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судового засідання Поліщук Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про поновлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі свого представника - адвоката Воловика К.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить поновити батьківські права відносно синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що заочним рішенням від 14.03.2024 року по цивільній справі №754/7066/23 позивача було позбавлено батьківських прав стосовно обох дітей через те, що позивач не приймав участі у вихованні та утриманні дітей та мав заборгованість по аліментам. Станом на подачу позовної заяви обставини, через які позивача було позбавлено батьківських прав стосовно дітей, істотно змінились. Позивач налагодив спосіб життя, повторно одружився та виховує сина в іншій сім`ї, при цьому регулярно сплачує аліменти на утримання дітей від цивільного шлюбу з відповідачем, підтримує контакт з їх спільними дітьми. Між сторонами досягнуто порозуміння, щодо участі позивача у вихованні та утриманні спільних дітей. Відповідач сприятливо ставиться до контактів позивача з його дітьми, не заперечує проти їх спілкування. Позивач на початку повномасштабного вторгнення РФ мобілізувався та проходить військову службу, захищаючи державу. Є учасником бойових дій. Позивач бажає приймати участь в утриманні та вихованні дітей, реалізувати своє право як батька.

Ухвалою суду від 29.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначивши, що позов підтримує.

11 березня 2026 року на адресу суду від представника третьої особи Органу опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації надійшов висновок про доцільність поновлення батьківських прав №102-1425 від 11.03.2026 року.

В судове засідання учасники справи не з`явились, просили суд розглянути справу у їх відсутность.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч. 2 ст247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та з урахуванням того, що відповідач визнає позов, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 08 січня 2014 року, а/з №27 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві від 20 березня 2015 року, а/з №809 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 10).

ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_7 .

Заочним рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 14.03.2024 року по цивільній справі №754/7066/23 позовну заяву ОСОБА_2 задоволено, позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12-14).

Відповідно до довідки Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Міністерства юстиції України Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.09.2025 року №20688 станом на 31 серпня 2025 року борг за ОСОБА_1 зі сплати аліментів відсутній (а.с.15).

Відповідно до висновку Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації №102-1425 від 11 березня 2026 року«... діючи виключно в найкращих інтересах дітей, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне поновлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснено Пленумом Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки під час розгляду справи відповідач визнала позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

За результатом розгляду справи суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частини перша та друга статті 3 Конституції України).

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).

Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства (частини перша та друга статті 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989; далі - Конвенція 1989 року).

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що це розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (частина перша статті 9 Конвенції 1989 року).

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (частина перша статті 18 Конвенції 1989 року).

За змістом наведених приписів права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання. Насамперед мають бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Батьківська відповідальність є сукупністю обов`язків та прав, спрямованих на забезпечення морального і матеріального благополуччя дитини, зокрема на піклування про неї, підтримання з нею особистих відносин та забезпечення її освіти, утримання, правове представництво та управління її власністю (принцип 1 Додатку до Рекомендації № R (84) 4 Комітету Міністрів державам-членам «Про батьківську відповідальність» від 28.02.1984 року).

У будь-якому рішенні уповноваженого органу про надання батьківської відповідальності чи визначення способу, в який ця відповідальність здійснюється, необхідно керуватись, головним чином, інтересами дитини (речення перше принципу 2 вказаного Додатку).

В усіх випадках обоє батьків зобов`язані підтримувати дитину. Той із батьків, з яким дитина не живе, повинен мати можливість підтримувати з нею особисті стосунки, якщо вони серйозно не шкодитимуть інтересам дитини (принцип 8 зазначеного Додатку).

Право батьків і дітей бути поряд один із одним становить основоположну складову сімейного життя. Заходи національних органів, спрямовані на обмеження такої можливості, є втручанням у право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції 1950 року. Таке втручання не буде порушенням відповідного права, якщо воно відбувається згідно із законом, переслідує одну чи більше правомірних цілей, перелічених у пункті 2 вказаної статті, та є необхідним у демократичному суспільстві, зокрема, пропорційним обраним цілям.

Між інтересами дитини й інтересами батьків має існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Стаття 8 Конвенції 1950 року не надає батькам права вживати заходи, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) від 7 грудня 2006 року, заява № 31111/04 (пункт 54)).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує.

Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина (частини перша п`ята статті 169 СК України).

Позбавлення особи батьківських прав не тягне для неї невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє прав на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Суд відмовляє у задоволенні позову про поновлення батьківських прав, якщо немає впевненості у можливостях позивача забезпечити найкращі інтереси дитини станом на час розгляду справи. Докази зміни поведінки, світогляду, звичок позивача мають давати впевненість у доводах на користь поновлення батьківських прав і не спростовуватися його ж поведінкою ( mutatis mutandis постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.06.2021 року у справі № 199/6950/19).

Долучені до справи письмові докази є достатніми для доведення позитивних змін у способі життя позивача, про які зазначено у висновку Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації №102-1425 від 11 березня 2026 року.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про доцільність поновлення ОСОБА_1 у батьківських прав щодо його дітей.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що поновлення позивача у батьківських правах може завдати шкоди здоров`ю чи розвитку неповнолітніх дітей.

Судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 7, 19, 164, 169Сімейного кодексу України, статтями 3,18 Конвенції про права дитини, ст.ст. 12, 76-81, 265, 268 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про поновлення батьківських прав - задовольнити.

Поновити батьківські права ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) щодо синів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.04.2026 року.

Суддя Н.Д.Буша