Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №367/689/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/689/26

Провадження №2/367/3956/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

13 липня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Білогруд О.О., при секретарі Гончаренко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

установив:

позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з указаною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.07.2017 позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у Хмільницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану , актовий запис № 58. Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, вони втратили почуття любові та поваги один до одного, спільне господарство не ведуть, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Білогруд О.О. Ухвалою судді від 29.01.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено до розгляду на 09.03.2026.

У судові засідання 09.03.2026, 23.04.2026 та 01.06.2026 сторони не з`явились. Від позивачки надійшла заява про розгляд справи без її участі, у якій зазначено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить залишити прізвище ОСОБА_4 .

Водночас до суду надійшла заява у якій автором зазначено ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі та що проти розірвання шлюбу з ОСОБА_1 він не заперечує. Ураховуючи, що указану заяву через канцелярію суду подано позивачкою ОСОБА_1 , то цю заяву суд не приймає як таку, що виражає волевиявлення відповідача, визнання позовних вимог судом не приймається.

Відповідач у судові засідання не з`явився, копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви, а також судові повіски в указані судові засіданні направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача. Однак усі поштові повідомлення повернуто до суду з відмітками АТ "УкрПошта" - "за закінченням терміну зберігання".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

З огляду на зазначені обставини, керуючись статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, ухвалою від 23.04.2025 постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 - 282 ЦПК України.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).

Судом установлено такі обставини.

12.07.2017 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Хмільницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області зареєстровано шлюб, прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_4 , дружини – ОСОБА_4 , про що складено відповідний актовий запис за №58 та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.07.2017.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. Сім`я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства та держави.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги статті 110 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України).

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Відповідно до частини другої статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи його розірвання, тобто шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а примушування до шлюбу не допускається, враховуючи, що сторони ініціативи щодо примирення не проявили, навпаки позивачка полягала на його розірванні, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене‚ на підставі статей 24, 56, 105, 110, 112 СК України та керуючись статтями 12, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд –

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у місті Ірпені, смт Коцюбинське, Київської області, Україна, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась у місті Хмільнику, Вінницької область, Україна, зареєстрований 12.07.2017 у Хмільницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що складено відповідний актовий запис зв № 58, – розірвати.

Після набрання законної сили рішення суду про розірвання шлюбу направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України – https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням – http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.07.2026.

Відомості про учасників справи:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Білогруд