Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 15 липня 2026 р.
Справа: №380/25945/24
Суддя: Гінда Оксана Миколаївна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25945/24 пров. № А/857/36887/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Заверухи О.Б., Кузьмича С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (головуюча суддя: Желік О.М., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 , 27.12.2024 звернувся з позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.06.2024 № 057050010509 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 31.01.1983, а саме: з 11.07.1983 по 30.04.1985 на підприємстві Ждановське Спеціалізоване Управління № 128 тресту «Азовстальконструкція», зобов`язати зарахувати період роботи із особливо шкідливими умовами і особливо важкими умовами праці з 18.08.1992 по 05.09.1994 на підприємстві Виробниче об`єднання «Азовмаш» до стажу роботи за Списком 1.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.05.2024 (з дня звернення за призначенням пенсії).
Обґрунтовує позов тим, що рішення відповідача щодо не зарахування до стажу за Списком № 1 період роботи із особливо шкідливими умовами і особливо важкими умовами праці з 18.08.1992 по 05.09.1994 є протиправним, оскільки до матеріалів справи не долучено наказ про результати атестації робочих місць № 205 від 14.07.1993 та перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці, так як позивачем було подано трудову книжку та додатково надано довідку від 11.10.2017 за № 299 1225, що підтверджує стаж роботи за Списком № 1.
Також, вважає протиправним не зарахування до страхового стажу період роботи з 11.07.1983 по 30.04.1985, оскільки відповідно до архівної довідки № 349 від 07.11.2017 в наказі про звільнення значиться прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявника, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.06.2024 № 057050010509 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 31.01.1983, а саме: з 11.07.1983 по 30.04.1985 на підприємстві Ждановське Спеціалізоване Управління № 128 тресту «Азовстальконструкція», та зобов`язати зарахувати період роботи із особливо шкідливими умовами і особливо важкими умовами праці з 18.08.1992 по 05.09.1994 на підприємстві Виробниче об`єднання «Азовмаш» до стажу роботи за Списком 1.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 28.05.2024 з урахуванням вже зарахованого стажу та висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що оскільки до матеріалів справи не долучено наказ про результати атестації робочих місць № 205 від 14.07.1993 та перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці, а тому до стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці з 18.08.1992 по 05.09.1994. Також зазначає, що до страхового стажу не враховано період роботи з 11.07.1983 по 30.04.1985 (архівна довідка № 349 від 07.11.2017), оскільки в наказі про звільнення значиться прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявника.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_3 від 18.07.1983 ОСОБА_1 :
- у період з 11.07.1983 по 30.04.1985 (записи № 2 і № 3) працював електрозварником ручної зварки по 4 розряду в Ждановському спецуправлінні № 128 тресту «Азовстальконструкція»;
- з 18.08.1992 по 05.09.1994 працював електрозварником ручної зварки, працюючим всередині резервуарів, баків та цистерн 4 розряду в П.о. «Азовмаш» м. Маріуполь.
Позивач, 28.05.2024 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.06.2024 № 057050010509 відмолено позивачу в призначенні пенсії за віком.
Згідно вказаного рішення, вік заявника на дату звернення становить 58 років 3 місяці 27 днів. Стаж роботи заявника за Списком № 2 становить 5 років 1 місяць 15 днів. Страховий стаж становить 31 рік 9 місяців 9 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, згідно довідки від 11.10.2017 за № 299 1225 до стажу роботи за Списком № 1 не зараховано період роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці з 18.08.1992 по 05.09.1994, оскільки до матеріалів справи не долучено наказ про результати атестації робочих місць № 205 від 14.07.1993 та перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці. До страхового стажу не враховано період роботи з 11.07.1983 по 30.04.1985 (архівна довідка № 349 від 07.11.2017), оскільки в наказі про звільнення значиться прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявника.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з метою його скасування.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення від 05.06.2024 № 057050010509 про відмову в призначенні позивачу пенсії є протиправним, а відтак підлягає скасуванню, а з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 31.01.1983, а саме: з 11.07.1983 по 30.04.1985 на підприємстві Ждановське Спеціалізоване Управління № 128 тресту «Азовстальконструкція», та зобов`язати зарахувати період роботи із особливо шкідливими умовами і особливо важкими умовами праці з 18.08.1992 по 05.09.1994 на підприємстві Виробниче об`єднання «Азовмаш» до стажу роботи за Списком 1.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
У частині 1 статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених таким Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).
Як передбачено частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій вказаної статті. Розміри пенсій для осіб, визначених вказаною статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 зазначеного Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах
Відповідно до п. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
За наявності стажу роботи на підземних роботах менше 10 років у чоловіків та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим — двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на 1 рік.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 05.06.2024 № 057050010509 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з огляду на не зарахування:
- до його пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 18.08.1992 по 05.09.1994, оскільки до матеріалів справи не долучено наказ про результати атестації робочих місць № 205 від 14.07.1993 та перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці;
- до страхового стажу періоду роботи з 11.07.1983 по 30.04.1985 (архівна довідка № 349 від 07.11.2017), оскільки в наказі про звільнення значиться прізвище « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним заявника.
Щодо не зарахування до стажу за Списком № 1 періоду роботи позивача із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці з 18.08.1992 по 05.09.1994, то суд апеляційної інстанції вважає зазначити таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Системний аналіз наведених норм доводить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, надання уточнюючих довідок повинно здійснюватися лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі – Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
При цьому, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , позивач у період з 18.08.1992 по 05.09.1994 працював електрозварником ручної зварки, працюючим всередині резервуарів, баків та цистерн 4 розряду в П.о. «Азовмаш» м. Маріуполь.
Згідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 321 (№ 1225 від 11.10.2017), виданої ПАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», ОСОБА_1 працював повний робочий день на ПАТ «МЗВМ» за період з 18.08.1992 по 05.09.1994 Цех № 116 Експериментальний, виробництво – Загальні професії, за професією, посадою – Електрозварювальник ручного зварювання, зайнятий на роботах усередині резервуарів, баків, цистерн та відсіків суден. Згідно зі Списком 1 розділ XXII підрозділ Загальні професії код КП 12100000-19906. Підстава Постанова КМ України № 162 від 11.03.1994 за період з 18.08.1992 по 05.09.1994 02 роки 00 міс. 19 дн. (років, місяців, днів).
У цій довідці також зазначено, що підставою для видачі є Атестація: наказ № 205 від 14.07.1993 (первинна). Додаткова інформація ЄТКД, картка Ф-Т-2, архівна особова справа, особові рахунки, довідка цеху.
Відповідно до п. 5 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п`ять років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 року, 5-річний період роботи на цьому підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням п. 4.2 цього Порядку.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що покликання відповідача, що до матеріалів справи не долучено наказ про результати атестації робочих місць № 205 від 14.07.1993 та перелік робочих місць зі шкідливими умовами праці є безпідставними, оскільки проведення атестації підтверджується довідкою про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 321 (а. с. 17), яка видана на підставі наказу № 205 від 14.07.1993.
Таким чином, на явні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу позивача за списком № 1 періоду роботи з 18.08.1992 по 05.09.1994.
Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 11.07.1983 по 30.04.1985, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Як зазначалося вище, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до даних трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 у період з 11.07.1983 по 30.04.1985 (записи № 2 і № 3) працював електрозварником ручної зварки по 4 розряду в Ждановському спецуправлінні № 128 тресту «Азовстальконструкція».
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідальність за заповнення та ведення звітних та облікових документів працівників, бухгалтерських документів, за зазначення у них передбачених законодавством відомостей несе суб`єкт господарювання, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення тієї чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для не зарахування зазначеного періоду до страхового стажу позивачки.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду роботи з 11.07.1983 по 30.04.1985, оскільки в наказі про звільнення значиться прізвище « ОСОБА_2 » є безпідставними, так як підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, зокрема, визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення від 05.06.2024 № 057050010509 про відмову в призначенні позивачу пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а з метою ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 31.01.1983, а саме: з 11.07.1983 по 30.04.1985 на підприємстві Ждановське Спеціалізоване Управління № 128 тресту «Азовстальконструкція» та зобов`язати зарахувати період роботи із особливо шкідливими умовами і особливо важкими умовами праці з 18.08.1992 по 05.09.1994 на підприємстві Виробниче об`єднання «Азовмаш» до стажу роботи за Списком 1.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд –
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 380/25945/24 – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
С. М. Кузьмич
Оригінал: reyestr.court.gov.ua